Если бы можно в сердце поглубже вклеить портреты.
И я на память оставлю свои сигареты.
Если бы можно в сердце поглубже вклеить портреты.
И я на память оставлю свои сигареты.
Колись давно-давно я відпочивав в концтаборі таборі "Орлятко" в Очакові. Кімната в нас була ахуєнна. На першому поверсі, балкон виходив в сад і була перевалочним пунктом з вулиці в корпус. Ми швидко знайли з цього вигоду і завжди мали курево і бухло, навіть коли гроші закінчилися)). Наші вожаті, дівчатка років 19-20 нам нічо зробити не могли, бо мали ніхуйовий такий на них компромат ( як небуть розкажу) і в нас була не кімната в оздоровчому таборі, а такий собі притон дітят, що далеко від батьків. Так , от я до суті. Прокидаюся я вночі з сташного перепою ( я з того часу не п'ю кольорових горілок) і підкурюю цигарку, яка лежить на тумбочці поруч. Зробив одну тягу, другу... відчуваю , щось не те. Включив світло і опана! Я курю трубочку від чупачупсу ( товста трубочка була). Довго кашляв. Після цього я зодно покинув курити... цигарки з білим фільтром. Але періодично, стріляючи курево, я все одно підкурюю білий фільтр. Це дуже шкідливо для здров'я скажу я вам. Отакоє. Історія без моралі. Просто ЗАЄБАВ ТУПИЙ ЗАКОН. Знаю кілька пабів в Києві де можна курити. Стану їх постійним клієнтом.