Про Барселону. Частина восьма. Диво
Диво-місто Навпаки
Знають тільки малюки,
Місто це, де все не так,
Кожен тут якийсь дивак.
Про Барселону. Частина перша. Мрія
Про Барселону. Частина друга. Крокуючи
Про Барселону. Частина третя. Музеями
Про Барселону. Частина четверта. Слідами генія
Про Барселону. Частина п'ята. Над містом
Про Барселону. Частина шоста. Готика
Про Барселону. Частина сьома. Нестерпна середземноморська зима
Гауді геніальний, його твори вражають. Сьогодні розкажу про одну з найкрасивіших будівель, бачених мною. Отже, сьогоднішній пост про Храм Свято́го Сіме́йства, або по іншому Саґра́да Фамі́лія (Temple Expiatori de la Sagrada Família)
Так як знаменитий витвір генія Антоніо Гауді є однією з найбільш відвідуваних туристичних атракцій в світі, то потрапити туди дуже не просто. Не знаю як зараз, але в докарантинні часи потрапити туди день в день було майже неможливо. Варіант був тільки купивши квиток онлайн . Тоді найдешевший квиток коштував 18 Євро з людини ( але без аудіогіда), зараз щоб відвідати Храм Святого Сімейства доведеться викласти мінімум 26 євриків. Але то того вартує...
Отже подивившись трохи на морько ( дивись минулий пост) ми сіли на трамвайчик і вирушили в район Барселони під назвою Ашямпла (Eixample), де все ще будується грандіозний храм.
У 1882 міська влада Барселони почала будівництво храму, присвяченої Святій Родині - Ісусу, Марії та Йосипу. Для нового храму було виділено вільний майданчик, що лежав на той час за декілька кілометрів від міста. Перший проєкт храму належить архітекторові Франсіско дель Вільяру (Francisco del Villar). Дель Вільяр хотів побудувати церкву в неоготичному стилі, але встиг зробити лише крипту під апсидою. У 1883 р. головним архітектором будівництва став Антоніо Гауді (Antoni Gaudí i Cornet). Будівництво Саґради Фамілії тривало усі подальші роки життя Ґауді. На питання про незвично довгу тривалість робіт він відповідав: «Мій клієнт не квапиться». Від самого початку Ґауді вирішив не наслідувати звичний неоготичний стиль. Церква мала бути готичною лише за своїм духом і в основних формах, маючи план у формі «латинського хреста», але в усьому іншому архітектор мав намір використовувати свою власну мову візуальних образів. Поступово собор набував свого незвичного як для католицького храму вигляду: веретеноподібні вежі, що формою нагадують піщані замки, елементи даху, виконані в стилі кубізму.
Висота собору - 170 метрів: на 60 см нижче гірської вершини, що підноситься над Барселоною. Архітектор вважав, що творіння рук людських не повинно перевищувати те, що створив Господь. Кожен з трьох фасадів прикрашений чотирма криволінійними шпилями заввишки 115 метрів, так щоб вийшло 12 вершин.
За задумкою Гауді, церква матиме (пишу в майбутньому часі, бо церква ж таки не добудована ще) 3 фасади, створені і двох архітектурних стилях.
Фасад Різдва Христового , Фасад Страстей Христових і Фасад Слави.
З Фасаду Різдва христового ми і почали.
Фасад Різдва з вежами-дзвіницями веретеноподібної форми виконаний в стилі модерн під керівництвом Гауді. Помпезний, найбільш світлий і радісний, він розповідає історію появи на світ Христа. Працюючи над цим фасадом, Гауді використовував прийом готичної архітектури - прагнення до неба. Головна прикраса стіни - скульптурне зображення трьох християнських чеснот: надії, віри і милосердя. Чотири гострі вежі присвячені біблійним апостолам: Варнаві, Іуді, Симону і Матвію,
Поверхня фасаду покрита складним кам'яним візерунком: заручення Марії, народження Ісуса, поклоніння волхвів і благовіст. На стовпах, які поділяють стіну на три частини, - зображення іспанських королів і висічений в камені родовід Христа. Скульптурні групи, розташовані на фасаді Різдва, виліплені Гауді в натуральну величину. Ворота фасаду ( фото нижче) рясно прикрашені ліпниною - кам'яними квітами, птахами, комахами і тваринами. Вся природа, на думку архітектора, радісно зустрічає Спасителя, що прийшов у цей світ.
В середині "Сагради" - казка.
Інтер'єр храму відрізняється від внутрішнього оформлення традиційних церков. Працюючи над собором, архітектор хотів домогтися повного єднання з природою, тому всередині Саграда Фамілія нагадує залитий сонячними променями казковий ліс, а не класичну церкву.
Приміщення храму розділене на 5 нефів колонами, які схожі на велетенські дерева або величезні кольорові соняшники, спрямовані до неба. Споруджені із залізобетону, порфіру і базальту, вони з легкістю утримують не тільки масивний церковний звід, але і вежі, які підносяться над ним. У храмі немає прямих ліній. Внутрішні колони стоять не вертикально, а під кутом - з мінливою формою: квадрат, потім восьмикутник, а в самому кінці - коло розгалужується, немов крони дерев. В розташовані на неоднаковій висоті балки м'яко проникає світло, створюючи відчуття , що світло проникає в церкву крізь листя зірок.
Від гвинтових сходів у вигляді закручених спіралей, які нагадують величезних равликів, захоплює дух. Круглі і еліптичні вікна заломлюють світло, фарбуючи внутрішнє оздоблення собору в чарівні кольори. Різьблені вітражі схожі на неземні квіти. Кольорове оформлення собору символізує 4 пори року.
У вікнах східного і західного фасадів вікна засклені склом різних відтінків, тобто в першій половині дня храм заливає холоднувате синє світло, на заході ж сонця світло тепле жовтувате. Ми були тут у вечері... а хотілося б провести тут цілий день).
Але що я розказую... просто подивіться фото, мені здається вони в мене дуже навіть вийшли.
Зависли ми тут надовно..спочатку я сфоткав кожен куточок храму, потім ще довго просто дивилися....
Південно-західна стіна храму, покрита багатокутними рельєфами Страстей Христових.
Центральна фігура фасаду - зображення Месії, розп'ятого на хресті. Тут же - магічний квадрат, сума цифр якого в будь-якій комбінації дорівнює 33 - віком смерті Ісуса. Барельєфи фасаду оповідають про головні людські гріхи, тому повинні викликати почуття страху. Виснажені фігури людей виглядають особливо яскраво при незвичайної градації світла і тіні скульптур. Кам'яні статуї показують страждання Христа: Таємну вечерю, Поцілунок Іуди, сцену бичування Христа.
Виразні барельєфи, пов'язані зі смертю і похованням Спасителя: Суд над Христом, Понтій Пілат, Шлях на Голгофу і Розп'яття Христа. Головний вхід позначений бронзовими дверима, на полотнах якої - тексти з Нового Завіту.
Послідовники Гауді, які зводити фасад Страстей в 1954 році за його проектом, складеним раніше, віддали належне великому архітекторові. Антоніо Гауді зображений на фасаді Страстей Христових в образі старця-євангеліста. Скульптура зроблена з останньої фотографії майстра за два роки до його смерті.
Фасад Слави, або Воскресіння (ще будується) - саме ним і завершується євангельська історія в камені головною подією Нового Завіту - Воскресінням Христовим, перемогою життя над смертю. Основний сюжет історії - вічне протистояння людських гріхів і чеснот. Стіна Слави, присвячена життю Месії на небесах, - заключний елемент собору Саграда Фамілія. Сюди, на найбільший фасад, в майбутньому перенесуть центральний вхід.
При виході з собору можна подивитися ще невеличкий музей, в якому висталено проекти меблів, які в майбутньому будуть встановлені в соборі.
В 2005 році Храм Святого сімейства в Барселоні включено до списку Світової спадщини Юнеско (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO)), в 2010 році його було освячено і зараз він діє як офіційний католицький храм. Добудувати його обіцяють в 2026 році. Мрію, що побуваю його тут ще раз і подивлюся на це чудо в довершеній красі.
Тепер бонус. Після відвідування Сагради Фамілії ми ще встигали відвідати Музей Єгипту Барселони (Museo Egipci de Barcelona ). Працює він довше інших місцевих музеїв, до 19:00. До того ж знаходиться неподалік хостелу, де ми проживали. Ну і музей був у списку Barcelona card , тож чому б не відбити по 12 євро, з тої суми, що було витрачено на придбання карт?
Museo Egipcio de Barcelona - один з найбільших музеїв даного напрямку в Європі. У його залах виставлено близько 1000 унікальних експонатів, що розповідають про життя фараонів і простих єгиптян. Все, про що скупо пишуть підручники, тут можна побачити своїми очима: розписані незрозумілими ієрогліфами папіруси, зображення богів зі звірячими і пташиними головами, посмертні маски правителів, Фаюмські портрети , саркофаги, навіть фігуру сфінкса ...
Розділи Музею Єгипту в Барселоні присвячені різним сторонам життя Стародавнього Єгипту. Експозиція висвітлює структуру влади в державі, вірування і культи, розвиток промислів і ремесел. Окрема секція присвячена похоронним обрядам і уявленням єгиптян про потойбічне життя. Тут можна побачити картини, що ілюструють міф про Осіріса, правителя царства мертвих. Також докладно описаний процес муміфікації і поховання. Звичайно, в музеї є і мумії, в той числі мумія кішки - це тварина шанувалося в Єгипті як священне і було символом богині Бастет.
Музей нам дуже сподобався. Не скажу , що його потрібно відвідувати прям обов'язково, але при наявності пари вільних годин - то зайдіть. Буде цікаво. Музей знаходиться поряд зі знаменитим Будинком Бальйо ( витвором Гауді), тож проходити поруч ви будете обов'язково.
Чи не найдавніша в світі таранька)).
А от ті самі мумії котиків.. цікаво, чи можна їх вважати першими "фоточками котичків"?)).
Втомилися трохи, вирушили в сторону дому. Ще один бонус. Місця для музикантів в переходах метро Барселони. Тут виведена електрика для підключення інструментів .. ну і звичайно ж, звідси не буде наганяти поліція)).
а поки все на сьогодні. Буде ще багато цікавого, не перемикайтеся. Оригінал публікації ось туточки