Про Ґданськ2019. Темні часи
Лишаємось разом - мертві й живі,
стоїмо по горло у високій траві,
стоїмо на березі нічної ріки,
запалюємо старі маяки.
На вогонь прилітає лише сарана.
Ніч глибока. Немає дна.
Про Ґданськ2019. Я покажу тобі
Про Ґданськ2019. Цегляний велетень
Так... Продовжимо таки. Сьогодні знову про неймовірний Ґданськ.
Електричка з Мальборку привезла нас до міста в той час, коли вже починало сутеніти. Ще й погода зовсім не радувала, й надалі було хмарно, періодично пускався дрібний дощик. Гуляти не було жодного бажання ( та і находилися ми вже за день). Але в нас був план, можна навіть, його коварним назвати. Ми вирішили сходити в Музей ІІ світової війни в Ґданську (Muzeum II Wojny Światowej w Gdańsku). Від вокзалу там недалеко ( кілька кварталів), тож вирішили пройтися пішки. Нічого цікавого по дорозі не зустріли , от хіба, одну зі скульптурок новітнього символу міста - Лева Хевеліона (Lew Hewelion). Хевеліон - данина моді на мініскульптури , що є символами міста . Наразі в Ґданську їх налічується десятка півтора. Саме цей що на фото є одинадцятим за рахунком ( відкрито його в серпні 2018 року) і зображає він лева-мера.
Більше про туристичний маршрут Лева Хевеліона можна почитати тут.
Чимчикуємо далі. Трошки житлової забудови. Я розумію, що це неподалік від центру міста... але з - заздрість.
Але ж не забуваємо, куди йдемо. Поляки також не забувають, вони точно знають коли почалася Друга світова і хто поділив їх країну.
До того ж саме з Ґданську де-юре і розпочалася найстрашніша війна ХХ століття.
1 вересня 1939 року німецька піхота за підтримки військово-морських сил напала на польський військово-транзитний склад (Wojskowa Składnica Tranzytowa, WST) на півострові Вестерплатте (Westerplatte), в гавані вільного міста Данциг (Danzig - німецька назва міста, як, власне, і назва міста до 1945 року). Гарнізон був укомплектований лише 182 солдатами, але попри чисельну перевагу супротивника та постійні авіаудари, захисники тримали оборону впродовж семи днів.
Добралися до музею. Саму будівлю я вам покажу трохи пізніше, а поки покажу пам'ятник дуже неординарній особистості Вітольду Пілецькому (Pomnik Rotmistrza Pileckiego, Witold Pilecki).
Ротмістр Війська польського, солдат польського підпілля, підлеглого польському уряду у вигнанні, організатор руху опору в концентраційному таборі Освенцим. Засуджений комуністичною владою Народної Польщі до смертної кари, вирок приведений у виконання... Пошукайте в цих наших інтернетах його біографію, будете вражені.
Ми ж, поспішаємо в середину. До закриття музею залишається не так багато часу, та і в тепло хочеться).
Квиток до музею коштує 23 злотих . Ще 7 злотих при бажанні можете віддати за аудіогід. Ми вирішили не брати аудіогід , щоб він нас не затримував. Думали що пробіжимося швиденько і підемо далі тусити містом... Невже ми тих військових музеїв не бачили... Не склалося. Експозиція виявилася дуже цікавою, тож ми постійно зупинялися читали ( перекладали, тут вони польською і англійською) таблички, тож вийшло набагато довше ніж ми розраховували. Як нам сказали, гід розрахований на півторагодинну екскурсію , ми самі пробродили дві з половиною)).
Якщо чесно, не скажу, що музей аж сильно кращий за аналогічний київський, але він банально новіший ( відкрито 1 вересня 2008 року), тож експозицій, що залишись від совка тут немає. Багато інтерактиву і мультимедія. Дійсно, цікаво було подивитися на погляд ( сорян за тафтологію) поляків на WWII.
Коли вже наш мудрий нарід це зрозуміє?
Цікаво було полистати українські плакати тих часів.
Як мало нам розказували на нудних уроках історії...
Деякі експонати вражають розмахом).
А це , як і обіцяв, будівля музею. Історичного. В історичному районі. Бездуховні.
Як ви вже зрозуміли, дорвався я в той вечір таки до нічної фотографії. Не просто то було. Періодично пускався дощ і я трохи задовбався протирати об'єктив, але на щось таки спромігся.
Домінує на фото дзвіниця Костелу св. Яна (Kościół pw. św. Jana), лівіше дзвіниця Базиліки св. Діви Марії ( Bazylika Mariacka Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny), ще лівіше - Ратуша Головного міста (Ratusz Głównego Miasta).
З часу мого останнього візиту перенести місцеве колесо огляду Бурштинове небо (AmberSky Koło Widokowe), зараз воно знаходиться на острові посеред річки Мотлава ( Motława) поруч з Польською Балтійською філармонією ім. Шопена (Polska Filharmonia Bałtycka im. Fryderyka Chopina), також модернова будівля.
Раніше атракціон розміщувався на сусідньому острові, якраз навпроти Маріацької брами (Brama Mariacka). Зараз же там побудовано новий житловий комплекс. Покажу якось його, цікаве рішення.
Знову вид на набережну Ґданська і на дзвіницю Костелу св. Яна, зокрема.
Залишки колишніх фортифікаційних споруд, Башта Лебідь (Baszta Łabędź).
Башта побудована на фундаменті Рибацького бастіону, який було збудовано у другій половині ХІV століття Тевтонським орденом, разом із колишнім замком у Гданську. Бастіон Рибалки також контролював порт на річці Мотлава (Motławą). Вежа була зруйнована жителями Гданська в 1454 році, а потім відбудована і піднята на один поверх.
Коли вежа втратила своє оборонне значення, вона була розділена на мініатюрні житлові приміщення. У 1945 році він бувбула сильно пошкоджена. Руйнування житлових будинків навколо неї під час Другої світової війни призвело до того, що вежа знову з’явилася в пейзажі міста. Відновлено Башту Лебідь у 1967 р. Зараз в Башті розташовується Польський морський клуб. У 2010 році в безпосередній близькості від вежі було завершено будівництво готелю Hilton і старовинна споруда знову заховалася серед міської забудови.
Ще одна данина туристичній моді.
Нічний вид на Страганярську браму (Brama Straganiarska) в Ґданську.
Символ міста. Брама Журавель (Brama Żuraw) - неймовірна споруда XV століття, яка була одночасно міськими воротами і портовим краном. Це найстаріший портовий кран Європи.
Територія місцевого яхт клубу. Так як на дворі грудень, то з яхтами не дуже). Але трохи є.
Знову повернулися до журавля.
А це той обіцяний мною новий район. Фасади ж зроблені в псевдоісторичному голландському стилі. Спірне рішення, але точно знаю, що в нас урбаністи точно б на піну зійшли, бо "зрада" - український національний спорт).
Ще раз Страганярська брама.
Кораблик дуже вписується в атмосферу. В теплу пору року - це туристичний трамвайчик, возить людей до Вестерплатте. Взимку ж він чудовий об'єкт для фотографів).
Зелена брама (Zielona Brama), головний в'їзд до Старого міста зі сторони ріки.
Ще трохи псевдоісторичної архітектури.
Через Зелену браму, потрапляємо на Довгий ринок (Długi Targ), по суті центральна площа міста.
На задньому плані Ратуша Головного Міста, колишня будівля місцевої влади, зараз же тут знаходиться філія Музею історії Ґданська (Oddział Muzeum Gdańska).
Знаменитий фонтан Нептун (Fontanna Neptuna). У XVI столітті фонтан зник зі свого місця, його повернули назад аж у 1954 році.
Побродили трохи історичними вуличками в пошуках місця де можна повечеряти.
Їли вареники, pirogi польською. Надибали неподалік Маріяцької Базиліки ресторанчик Pierogarnia Stary Młyn на вулиці Світлого Духа ,64 (Świętego Ducha). Фото поряд зроблене.
Підкріпившись пішли гуляти далі, благо, погода трохи покращилась.
Королівська каплиця (Kaplica Królewska) і Фонтан чотирьох кварталів (Fontanna Czterech Kwartałów).
Хоча б я його фонтаном чотирьох левів би назвав.
Великий Арсенал (Wielka Zbrojownia).
Знову почався дощ і ми рушили відпочивати, на наступний день в нас було багато планів. Але про то наступного разу. Буде цікаво, не перемикайтеся.
Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрідно зареєструватися на AirBnb через посилання www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде).
Оригінал публікації ось туточки