Про Вільнюс2019. І знову "Привіт"
Дощ ніколи не падав, як тоді
Так, наче падає останній раз в житті...
Він, ніби, щось сказати хотів,
Боже! Як шкода, що я не розумів...
Влітку минулого року я вирішив зробити Оленці сюрприз і купив квитки до Вільнюсу. Сам я там до цього був вже кілька разів, і щиро люблю це місто. Воно тепле і привітне, хотілося поділитися цим. На початку 2019 , ми вдвох встигли побувати (йопт, тоді можна було просто купити квиток і ... полетіти!) в двох інших столицях балтійських країн ( тут ось можете прочитати про наші подорожі до Талліна і Риги), тож відвідати Литву - було логічним рішенням).
Квитки були на осінь, тож рано вранці 12 жовтня ми вилетіли до Вільнюсу.
Трохи більше години льоту і ось ми вже в затишному і маленькому аеропорту міста Вільнюс. Прогноз погоди зовсім не радував, тож було очевидно, що нам доведеться багато часу проводити в приміщеннях. Щоб зекономити купили собі в аеропорту на три дні Vilnius Card ... і таки так, це дуже вигідно.
До карти входить і проїздний на всі види місцевого транспорту, тож ми відразу погрузилися в автобус і поїхали заселятися. Кімнату ми арендували в Pylimo 5 sveciu namai guest house . Житло виявилося таким собі, але недорого, з гарним розташуванням неподалік від центру і просто шикарною кав'ярнею на першому поверсі будинку, раджу завітати. Пілімо 5 - це якраз адреса ( Pylimo gatvė,5). Також раджу завітати сюди, бо через дорогу, буквально, від цього місця знаходиться вільнюсівський пам'ятник Френку Заппі (Frank Zappa).
Саме житло ж пораджу, а російськощелепні власники доповнюють картину трохи підгулявшого помешкання.
Але заселилися. кароч. Пішли гуляти.
Двинули в сторону центру. Потрапили в гущу масових заворушень. Поліція, фаєри, лозунги.... і кінокамери. Виявилося, що знімають якесь кіно. Цікаво зараз дізнатися, що за фільм був.
Заглибилися в лабіринт вулиць Старого міста Вільнюса.
Надибали неймовірне панно, створене до 100 років литовської державності. Я так зрозумів, тут 100 плиточок створених різними митцями.
Дуже круто виглядає.
Погода все погіршувалася, а Оленка трохи прихворіла ( так, тоді можна було просто застудитися і не перекривалися кордони) , тож вирішили зайти в приміщення.
Якраз проходили повз місцевий Музей окупації(Okupacijų ir laisvės kovų muziejus). Я тут був вже в 2014 році, вразило тоді, тож з Оленкою пішов ще раз. Минулого разу вхід був безкоштовний бо я був тоді 10 січня ( день пам'яті жертв політичних репресій в Литві), зараз же квиток коштує 4 євро для дорослих. Ми з Vilnius Card зайшли безкоштовно.
Музей дуже раджу відвідати кожному, і дуже хотілося б, щоб подібні музеї з'являлися і у нас.
Це як хороше таке щеплення від комунізму і совка. Головне не спізнитися, бо багатьом вже не домогти.
Литва пам'ятає хто ворог, пам'ятає імена всіх хто постраждав від совєтів... як же я заздрю литовцям в цьому.
Як я вже казав, вперше я відвідав музей в січні 2014 року... тоді ці фото були дуже актуальні... Ми спізнилися тоді на 25 років...
Музей розташовано в будівлі, де колись розміщувався місцевий філіал КДБ і при створенні музею було збережено ту частину, яка була в'язницею. Сильно.
Точно таке фото я зробив і в 2014.
Після музею прогулялися головною вулицею міста - проспектом Гідемінуса (Gedimino pr.). Так незвично бачити його без людей, адже тут завжди повно туристів. Проте погода внесла свої корективи.
Фонтани в парку через дорогу від музею. Працюють навіть в дощ. В жовтні.
Завернули в Костел святих Якова і Філіпа (Šv. Apaštalų Pilypo ir Jokūbo bažnyčia). Він в мене є на багатьох фотках, але в середині я ніколи не був. Цього разу потрапив. Але в середині фото не робив). Так от.
Один зі знаменитих ангеликів Вільнюсу. Цей на проспекті Гідемінуса.
А це вже в середині Собору святих Станіслава і Владислава або як ще називають це собор - Вільнюсівська катедра (Vilniaus katedra). Величне місце.
Поряд з входом до Катедри розташовано місцевий магічний камінь ( Stebuklas). Якщо стати на нього, загадати бажання і обернутися на 360 градусів, то бажання обов'язково збудеться. Якби в мене було краще з пам'яттю і я б пам'ятав те, що загадував, то сказав би вам, чи це працює)).
А далі ми вирушили до Палацу Великих князів, де розташовано зараз Палац Національного музею Великого князівства Литовського (Nacionalinis muziejus Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės valdovų rūmai).Повний квиток сюди коштує 8 євро (я кажу повний, бо можна окремо купити квитки на кожен з чотирьох поверхів). Сюди в середину я ще не заходив.
Оця от фоточка - це скляний навіс в дощ біля входу в музей. Вид знизу.
А сам музей дуже крутий і точно коштує своїх грошей. Ми думали зайти на годину і пропали там до вечора. Цікаво і різноманітно. Дуже рекомендую до відвідування.
Дерево, яке бачило дуже багато).
Незвично було знайти село, звідки всі мої предки на карті часів Річі Посполитої в музеї Вільнюса. Забув сфоткати якого року мапа...
Нічогенька така пічка. Тільки де на ній лежати.
Останні зали ми вже майже пробігали, щоб встигнути до закриття. Музей величезний і цікавий. Підписи англійською і литовською мовами.
По дорозі в хост зазирнули ще до "Немузею" Телія (Telia Nemuziejus). Місце позиціонує себе, як технологічний музей. Тут можна переглянути 3D фільм про історію Литви, а також політати над Вільнюсом і Тракаєм з допомогою окулярів віртуальної реальності. Коштує то задоволення 8 євриків , але якби не безкоштовний вхід з Vilnius Card, то я б пошкодував, що заплатив за вхід сюди. А так - покатить.
Так закінчився наш перший день у вільнюсі зразка осені 2019 року, але це все далеко не все, буде цікаво. Не перемикайтеся.
Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрідно зареєструватися на AirBnb через посилання www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде).
Оригінал публікації ось туточки