Про Ригу. Частина четверта. Заключна
З неба знову вода, вода,
Дощ її нам на двох налив.
Щойно була весна, а вже осінь руда,
Рік пройшов, мов водою всіх нас вмив.
Про Ригу. Частина перша. Мінлива Балтика
Про Ригу. Частина друга. Дощ
Про Ригу. Частина третя. В Юрмалу
Треба дописувати якісь розповіді, бо зовсім не діло то.
Сьогодні закінчу писати про нашу з Оленкою подорож до Риги в березні минулого року. Не найкраща поїздка, якщо чесно. Погода порішала. Але цікавого було багато.
Отож продовжимо.
Нам звичайно ж пощастило, що в Юрмалі нас не наздогнав дощик, але тішилися ми не довго. Як тільки ми приїхали назад до Риги і вийшли з електрички, то він знову почав накапувати.
З вокзалу ми вийшли на протилежну, ніж зазвичай, сторону.... До вулиці Гоголя (Gogoļa iela), це от, наприклад, головна будівля Латвійської залізниці (Latvijas dzelzceļš), що розмішена саме на цій вулиці, прямо навпроти виходу з тунелю.
Але йшли ми до будинку Латвійської академії Наук (Latvijas Zinātņu akadēmija), з оглядового майданчика якого відкривається класний від на Старе місто Риги.
Ні, саме зараз ми підніматися не збиралися, який сенс то робити в дощ? Пофоткати нормально не вийшло б (а по іншому я не вмію), тож просто вирішили дізнатися час роботи і ціну.
Хоч зараз і написано, що оглядовий майданчик працює лише з 1 квітня до 31 жовтня, але тоді він точно був відкритий ( а це було 3 березня). Вхід коштує 4 євро. Оглядовий майданчик знаходиться на висоті 65 метрів.
107-метрова будівля, вважається першою багатоповерхівкою Латвії. Вона був звичним елементом ризького міського пейзажу з 1950-х років ( будівництво завершено в 1961 році). На 23 поверхах знаходиться 766 кабінетів, зайнятих вченими, дослідниками, істориками та різними фірмами).
Будівля Академія наук - один із найпомітніших прикладів так званого соцреалізму в Латвії. Спочатку споруда мала стати Колгоспною робітничою будівлею, або готелем та гуртожитком для колгоспників, які приїжджають до Риги, але ніколи не використовувалися для цього. Мешканці Риги називали споруду «торт на день народження Сталіна», «барокко Сталіна», «зуб Сталіна», «кремль» тощо.
Навпроти знаходиться будівля Ризької Благовіщенської церкви ( Rīgas Dievmātes Pasludināšanas baznīca). Судячи з написів і стиля - то щось мордорське.
Просто красивий будинок в традиційному стилі.
Звернули трохи в сторону глянути на Ризьку Евангеліську церкву Серця Ісуса (Rīgas Jēzus evaņģēliski luteriskā baznīca). Яскравий такий приклад класицизму в архітектурі.
А взагалі ми ходили не просто так . Ми шукали зупинку громадського транспорту. Ми задумали поїхати до знаменитої Ризької телевежі. Зупинка, правда довго не знаходилася. Знаходилися якісь руїни. І це в центрі міста. Але ми перемогли)).
Автобус привіз нас на острів Закюсала (Zaķusalas), ну як на острів, ми просто вийшли на мосту і спустилися вниз. Саме на цьому острові знаходиться телевежа. Острів омивається води річки Даугава ( Daugava, в Україні річку називають За́хідна Двіна́).
УВАГА, з 5 травня 2019 , телевежа зачинена на реконструкцію, тож інформація нижче зовсім не актуальна.
Дорога до вежі така собі... навкруги доволі брудно. До того ж посилився дощ.
Але воно легше йти, коли бачиш мету )). Мету. правда, видно з майже будь якої точки міста))).
Ризька телевежа (Rīgas radio un televīzijas tornis) заввишки 368,5 м - найвища вежа у Європейському Союзі. Побудована протягом 1979-1989 років. Висота зі шпилем досягає 368,5 м, що робить її третьою за висотою вежею у Європі (після Останкінської, заввишки 540 м, та Київської, заввишки 385 м).
Прогнозований термін служби вежі становить 250 років. Але, як я вже проговорився, її закрили на реконструкцію, бо хочуть зробити нормальний туристичний об'єкт. І це потрібно, бо в порівнянні з Таліннською телевежею ( скоро про неї пост напишу) - Ризька є просто уособленням совку.
Дуже дивний пам'ятник, що нагадує наркоманську муху. Насправді це "Супутник", якщо ви не здогадалися.
Вхід до вежі через тунель, який прикрашено вітражами з зображенням телевеж з республік з бувшого СРСР.
А взагалі тунель страшненько виглядає. І чомусь прикрашений українськими алатирями. Чи може в Латвії це якийсь інший символ?
Заплатили по 3,4 євро і старенький ліфт за 40 секунд підняв нас на висоту 97 метрів.
Види тут шикарні, правда особливо то вийшло роздивитися через погану погоду і брудні вікна.
Внутрішні інтер'єри також не дуже радують око. Все стареньке і пахне нафталіном.
Кароч, реконструкція точно не завадить.
Спустилися вниз. Зблизька, звичайно, вежа вражає. Чому підсвідомо згадується "Війна світів" Герберта Велза..Але наразі їхати сюди зараз сенсу немає, з відстані будівля не менш вражає.
Після вежі вирушили в бібліотеку. А що ще робити. Дощ. Бібліотека, правда, не зовсім проста.
Національна бібліотека Латвії (Gaismas pils - «За́мок світу») - одна з сучасних цікавинок Риги. Спруджено її у 2008-2014 роках на лівому березі Даугави, напроти історичного центру міста.
Неймовірна будівля, вхід до якої вільний. Правда. щоб отримати доступ до більшості книг потрібно буде записатися, але просто побродити можна і просто так.
Купа примішень, де можна почитати книги, знайти інформацію в мережі, дізнатися історію Латвії. В приміщенні проходить купа виставок, виставлено багато експозицій, проводяться майстеркласи.... Неймовірне місце доступне всім.
Ну і футуристична архітектура...
Покинули будівлю коли вже почало сутеніти.
Навпроти входу до бібліотеки незвичний пам'ятник видатному латвійському поету Райнлісу (Rainis , справжнє ім'я - Яніс Пліекшанс)
Вечір, на цьому не закінсився ми посунули до місцевого пабу Folkklubs ALA pagrabs ( дуже раджу, доречі) - пили пиво, куштували місцеву кухню... матюкали дощ як могли)).
Наступного ранку ми таки виселилися з ненависного хостелу (де ніколи не бронювати житло в Ризі читайте в першому пості ) і пішли бродити ранковим містом. В нас було кілька годин вільних перед поїздкою в аеропорт.
Погода не те , щоб надто покращилася, але принаймні дощ вщух. Бродили ми без особливої мети, просто тинялися Старим містом фотографуючи красиві будиночки ( ну, я фотографував в основному)) ).
Котячий гуртожиток.
Символ Риги - Собор св. Петра (Rīgas Sv. Pētera baznīca) з півником на шпилі))) 1209 рік.... Новоділ...
Не менш відомий місцевий пам'ятник Бременським музикантам (Brēmenes muzikanti).
Навпроти не менш давня ( також 13 сторіччя) Церква св. Яна ( Svētā Jāņa baznīca Rīgā).
Заглиблюємося в лабірин вульких вуличок.
Шикарна вивіска)).
Деякі будинки грунтовно відреставровані....
.... але навпроти часто так...
Несподівано. Пам'ятник латвійським стрільцям ( Latviešu Strēlnieku piemineklis)
Але пора вже додому. Купили не без проблем квиточки у вуличному автоматі, Оленка ще по доброті душевній допомогла якимось кацапам, для яких цей автомат виявився позаземним разумом як і розуміння того , що в латвій в ходу євро : " нє размєняєте 5 рублєй?". Сіли на автобус і помчали до аеропорту. Другий мій заїзд до столиці Латвії також виявся не надто вдалим через погоду.
Що ж.. таки треба залетіти сюди влітку)) А поки так).
Ви ж не перемикайтеся, бо в мене ще багато цікавого є вам розказати.
Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрідно зареєструватися на AirBnb через посилання www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде).