Про похід

May 03, 2020 20:20


Всесвіту пронизливий,
Відкрий правди трішечки:
"Чи мене не вистачить
Загинути по весні?"





Вирішили сьогодні з Оленкою сходити до ресторану. А то зовсім засиділися на цьому карантині. В Києві є працюючий один. "Велюр" називається. Чули, мабуть? Назва якась підарська, правда, але вибір не великий зараз. Тож встали раненько і пішли. Пішки, бо транспорт так і не ходить.

Надворі після нічного дощу добре і свіженько. Людей мало, бо вийшли ми відносно рано, як для неділі. Не хотіли, щоб в рестрані всі місця були зайняті.




Звичайно, можна було б добратися на таксі, але хто його знає. хто в тому таксі їздив до нас? Може якийсь депутат коронавірусний?




Доречі, а хтось вивчав дію магнітного поля на COVID-19? Якщо ні, то не дякуйте за ідею.




На хрущів пандемія діє так само як і на людей, мабуть. Мало їх дуже на вулицях, бояться.




Якісь незнайомі місця... Ніколи ще не ходили тут.




Дороги до Велюра ми не знали, але вірили, що перемога буде за нами.




Та і вибір не великий) Не форсувати ж канал? Пішли вздовж берега.




Ні, з туалетом проблем не було. Просто сподобалися наліпки) Креативненько.




Лісами, ярами - "гребу" за грибами....©




Спитали дорогу - подруга сказала, що йдемо в правильному напрямку ( Спойлер : Обманула , руда падлюка)




Все далі і далі від цивілізації, страшно в гущавині, а що поробиш - їсти то хочеться!




Забрели далеко, незвідані рослини навколо.










Красиво . звичайно, але куди йти? Хто знає, мож на яблуньках з північної сторони?







Більше нам дорогу ніхто показувати не хотів! Ховалися, як від якихось короновірусних!







Одне я знав точно - ви в Києві. Бо каштани цвітуть.




Правда не тільки вони. Я почав щось підозрювати, мені на півшишечки здалося, що ми таки заблукали! Оленці нічого не сказав, щоб не нервувала.




Підозри посилилися. коли навколо стало багато тюльпанів. Може Нідерланди?! Як?! Не курили ж нічого!










Вух... ріднесенькі чорнобривці.




Не зовсім ріднесенькі, але також знайомі квіточки.




Цирк та й годі. Заблукали в рідній столиці. Прожили тут все життя і не можемо знайти ресторан Велюр. А там харашо.. там сьогодні макарони.




Ресторан взагалі крутий. Як і готель Братислава в Києві. Чотири зірки! Це вам не хухри-мухри! Росте рівень сервісу в Україні, от раніше всього дві було, а зараз, при владі молодих проффесіоналів - раз, і відразу чотири! ****




Люблю це...




Ну, принаймні тут були люди. Наскельні малюнки от залишилися....




Остаточно зрозуміли, що заблукали. Довелося вертатися додому. Там залишився коньячок... турнічок ми вже знайшли.

Гений - парадоксов друг
Я с детства это знаю
Ну и с утра качаюсь
А вечером бухаю ©




Отак от день не задався зранку. А ми лиш хотіли приєднатися до народних обранців.







Ну тут просто. До дому йшли короткими перебжками, періодично никаючись від патрулів в кущі! Бо як назло дорога додому вела через парк. Mama - I'm A Criminal. Тільки не здавайте мене.










Не ходіть тут. Бо це небезпечно!




До того ж сакури вже відцвітають.




Голод не тітка, тож довелося йти в супермаркет. Купили гречки, туалетного паперу і болгарський перчик... Алкоголю не купували...




... Це я відразу вам заявляю, бо ви точно спитаєте, чи зі мною все добре, прочитавши цей пост... А я що? Та нічо... просто трошки дах їде... Такий день


Оригінал публікації ось туточки

фото, 650 d, хвороба, 17-40, фото20, я і друг мій таракан, дурка, оленка, київ, вихідні, клара - я єбєнєю

Previous post Next post
Up