Про Кавказ19. Нічний Єреван
Просочена ним аж до кінчиків пальців
Ти тепер знаєш, навіщо той панцир
Ти розумієш, на кого пес скулився
Чуєш як дихає, дихає вулиця ?
Про Кавказ19. Привіт, Вірменія!
Про Кавказ19. Напівколом
Про Кавказ19. Автентичне
Сьогодні короткий постик, в який я вмістив всі (а їх було зовсім небагато) нічні фотографії, які я зробив в Єревані, під час подорожі туди минулої весни.
Якщо хтось пам'ятає, то минулий пост я закінчив на розповіді про те, як ми гуляли єреванським Каскадом... отже.
... отже, звичайно ж, я зробив кілька кадрів.
А тепер взагалі про Єреван. З підсвіткою будівель тут не надто добре. Навіть в центрі, де ми лазили найбільше, красиво підсвічено не багато будинків. Можливо, звичайно ж, ми не там лазили... хоча.. куди ж вже центральніше.
Після відвідування Каскаду (Կասկադ համալիր), ми добралися до найближчого метро, здається це була станція Єрітасардака́н (Երիտասարդական), що перекладається "Молодіжна" і поїхали до Залізничного вокзалу. Хотіли купити квитки до Тбілісі.
Це не нічні фото по суті, але чесно скажу, зроблені в темну пору доби))).
Під шумок розповім про Єреванський метрополітен.
Відкритий він був 7 березня, 1981 року. Будівництво розпочалось у 1970-их роках, коли планувалося побудувати у Єревані метротрам. Потім плани змінились і був побудований метрополітен (зазвичай бувало навпаки). Як і більшість метрополітенів Закавказзя, цей метрополітен має станції у стилі радянського конструктивізму.
Платформи станцій побудовані під прийом п'ятивагонних потягів, але через низький пасажиропотік використовуються двовагонні потяги. На ділянці «Шенгавіт»-«Чарбах» використовується спеціально переобладнаний вагон в якому з двох сторін зроблена кабіна машиніста, це дає змогу використовувати одновагоний потяг.
Єреванський метрополітен налічує 10 станцій, розташованих на одній лінії (а також однією однопутною гілкою «Шенгавіт» - «Чарбах»), загальна протяжність ліній всього 13,4 км.
Вартість одноразової поїздки - 100 драм (5,5 грн). В минулому році проїзд оплачувався жетончиками.
Так як Вірменія перманентно перебуває в стані війни, то вахтери бдять. До мене раз підійшла тітонька на станції і заборонила фоткати. Сказала, що не можна. Перевіряти бажання не було , та і фоткати особливо не було чого).
На фото нижче станція Сасунці Давид (Սասունցի Դավիթ), яка знаходиться в районі Шенгавіт з виходом до площі Давида Сасунського (Սասունցի Դավթի հրապարակ), Єреванського вокзалу , проспекту Тиграна Меца (Тиграна Великого), пам'ятнику Давиду Сасунському та фортеці Еребуні. Станція отримала свою назву на честь легендарного середньовічного вірменського епосу, що розповідає про боротьбу богатирів з Сасуну (область в середньовічній Вірменії, нині в Туреччині) проти арабських загарбників. Для нашого вуха назва смішна... так)).
Вокзал (Երևան երկաթուղային կայարան) в Єревані дуже красивий, гарно підсвічений і... зачинений. Ми приїхали сюди близько 20:00 і поцілували двері.
Довго ходили колами, думали, що просто не знаємо де вхід, Знайшли якогось охоронця, який поганючою російською розказав нам, що вкзал працює через день до 19:00. бо поїзди до Тбілісі ходять через день). А так звідси відправляються з десяток електричок на день ( в основному до Гюмрі) і в літній період ще є потяг до Батумі. Все.
Тож купівлю квитків ( купити їх онлайн - це окремий геморой) довелося відкласти на наступний день. Ну хоч пару кадрів є красивих.
У 1902 році через Ерівань ( тогочасний варіант назви міста) пройшла перша залізнична лінія, що з'єднала її з Александрополем (тепер Гюмрі) та Тіфлісом ( тепер Тбілісі) , у 1908 році друга лінія з'єднала її з Джульфою ( місто в Азейбарджані) та Персією ( тепер територія Ірану). Будівлю вокзалу побудовано у 1956 р. 31 липня 2009 р. на станції був відкритий музей залізничного транспорту Вірменії. В 2010 році вокзал відреставрували.
Повернулися ближче до житла свого. Площа Республіки ( Հանրապետության Հրապարակ) зі світломузичним фонтаном, танцюючим ( Պարող շատրվան) фонтаном на ній. Читав, що в Єревані побудували перший на теренах колишнього СРСР такий фонтан.
Встигли на виставу.
Вежа з годинником. В цьому будинку розташовано Уряд Республіки Вірменія.
Досиділи до кінця дійства, ще раз глянули на будівлю Національного історичного музею Вірменії (Հայաստանի պատմության Թանգարան) і потулили спатки. На завтрашній ранок в нас була запланована поїздка в пригород Єревану, на озеро Севан - гордість Вірменії.
А ці два фото зроблені вже ввечері наступного дня. Це Лебедине озеро (Կարապի լիճ) - улюблене місце збору місцевої молоді.
А це біля нього пам'ятник вірменському композитору Арно Бабаджаняну (Առնո Բաբաջանյան).
Про то, як ми туди потрапили - наступного разу. Буде цікаво, не перемикайтеся.
Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрідно зареєструватися на AirBnb через посилання www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде).
Оригінал публікації ось туточки