Про Барселону. Частина друга. Крокуючи
I had this perfect dream
-Un sueno me envolvio
This dream was me and you
-Tal vez estas aqui
Про Барселону. Частина перша. Мрія
Що ж. Знову повертаюся до розповіді про неймовірну Барселону.
Гарно виспалися, поснідали і рушили гуляти. Бо часу було так моло ж. Всього 5 днів).
В Барселоні дуже помітно системність забудови. Все паралельно і перпендикулярно ( окрім двох Діагоналей))). Всі квартали однакові. Цікаво, що гострих кутів на перехрестях майже немає. Всі кути "рварталів" зрізані. Мене це бісило неймовірно, бо щоб перейти дорогу постійно треба ходиби зігзагами, переходи розташовано доволі далеко від самих перехресть. Але красиво, так.
Не дивлячись на те, що в місті дуже бережно відносяться як до історичних пам'яток так і до вигляду ( читай "туристичної привабливості) будинків. періодично можна зустріти таку от фігню з рекламою. Велике, не в тему... виглядає знайомо)).
Ще в Барсі величезна кількість жебраків і безхатьченків. Їх просто дуже багато. Зрозуміло все, тепле туристичне місто. Тож злітаються сюди як мухи на мед... Запам'яталися негри що розсікали містом з тачками стиреними з супермаркетів, в яких насипано було різного металобрухту. Пляшок тут не збирають, бо не викидають їх?)).
Негри ж продають по всьому місту сувеніри і різний туристичний дріб'язок. Видно що це заборонено, бо продається то все з ряднин, які швидко згортаються і тікати з ними зручно)).
Пару разів бачили таблички про заброну торгівлі з землі і штрафи для ПОКУПЦІВ!!! От правильний підхід.
В симбіозі з просто космічною архітектурою це створює неповторну атмосферу і дух міста.
На фото Площа Моссена Жасіна Вердагера (Plaça de Mossèn Jacint Verdaguer)
А це дуже симпатична ( люблю таке) будівля Церкви св. Альберта Магнуса ( Parroquia St. Albertus Magnus)
Шли ми не просто так. Ми йшли в сторону Храму Святого Сімейства, знаменитої Сагради Фамілії (La Sagrada Família). Це була одна з моїх мрій побачити цю споруду... І я не розчарувався... Перший погляд на це "чудо" ( в хорошому сенсі цього слова).
До величної будівлі ми підійшли з західної сторони . Там парк знаходиться однойменний, який чомусь називається площею (( Plaça de la Sagrada Família). Посиділи трохи, помилувалися.
В парку ( тому, який площа) на деревах купа зелених папуг. В січні бачити папуг на вулицях для нас було трохи фантастично...
А історія появи цих зелених мешканців в Барселоні доволі цікава. Як не дивно, вона немає ніякого відношення до часів конкістадорів, про що люблять розказувати екскурсоводи.
Батьківщина папуги-монаха (Myiopsitta monachus) - Південна Америка (Аргентина, Бразилія, Уругвай). Там вони вважаються шкідниками посівів і масово винищуються фермерами.
В середині 1980-х комусь із підприємливих латиноамериканців з'явилася ідея ловити їх і продавати в Європу в якості домашніх улюбленців.
В Іспанію ввезли близько 190 000 пташок.
Пізніше з'ясувалося, що папуги дико крикливі і тримати їх вдома - то ще задоволення. Потихеньку зелених стали випускати на волю. А багато хто втік сам - птахи вони недурні і до неволі незвичні.
Барселонський клімат пташкам-іммігрантам сподобався, і вони досить оперативно розмножилися в більшості міських парків. Зелений монах - єдиний вид папуги, який будує гнізда прямо в гілках дерев, а не селиться в дуплах. Його гнізда-гуртожитки, споруджені в гілках пальм і платанів, в достатку зустрічаються у всіх міських парках.
Сьогодні в Барселоні близько 6000 аргентинських папуг і вони поступово починають ставати проблемою. У міру зростання популяції, птахиі поступово виходять за межі міста і селяться в сільськогосподарських передмістях, чому зовсім не раді тамтешні фермери.
Кілька років тому, в розпал епідемії пташиного грипу, папуг навіть відстрілювали міські служби.
Пішли до Сагради Фамілії з надією потрапити в середину). Які ж ми наївні були. Там запис на пару днів вперед, але про це все я розкажу пізніше, коли писатиму окремий пост про творіння Гауді ( ми туди таки потрапили, але знайно пізніше) , а поки фоточки зовні з-за паркану.
Спойлер. Від цього Саграда Фамілія вражає не менше)).
А це вже фото зі східного ( Фасад Різдва, тоді як західний називається Фасад Страстей) фасаду.
Там є парк зі ставочком, який чому також площа, цього разу вона названа в честь Гауді ( Plaça de Gaudí) , і якщо розігнати натовпи китайців, то можна спробувати зробити вдалий кадр).
А поряд вирує звичайне барселонське життя. Що мені тут сподобалося, так це чоловіки ( саме чоловіки) пенсійного віку. Вони тут вдома не сидять, тусять всюди зграйками.
Поряд з Саградою от, в них спортивний клуб.
Це я так розумію Петанк... або Бочче... я не знаю, в чому різниця, чесно).
А це, вірогідно, який ікаталонський різновид гри " Городки".
Ми ж рушили далі. Шлях наш пролягав бульваром Гауді ( Avinguda de Gaudí).
Атмосферне фото таке.. Правда?
А йшли ми в цю сторону, що подивитися на будівлю госпіталю Сант Пау (Hospital de la Santa Creu i Sant Pau), ще одної архітектурної перлини Барселони.
Лікарня Святого Павла (саме так можна перекласти назву на українську) - лікарняний комплекс в Барселоні, побудований за проектом каталонського архітектора-модерніста Луїса Доменека-і-Монтанера. Разом з палацом каталонської музики це об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Сучасна будівля датується XX століттям, але, власне, лікарня Святого Павла була заснована у 1401 році об'єднанням шести середньовічних барселонських лікарень. У 1991 році була нагороджена урядом Каталонії Хрестом Святого Юрія. Лікарня функціонувала до червня 2009 року, після чого була закрита для переобладнання на культурний центр і музей при ООН.
Вхід для індивідуальних туристів коштує 14 Євро ( з екскурсоводом 19), знижку наша Barcelona Card тут не надавала ( знижку в 20 % тут надають карти : BCN Card, Bus Turístic, City Tours). Тоді зажмотилися трохи. Тепер от жалкую. Почитав. подивився - в середині там шикарно. Хоч і не Гауді)).
Але тоді якось не думалося про то, бо в нас далі було заплановано багато цікавого. Отож ми завалилися в найближче метро і поїхали до станції Tarragona. В нас був коварний план)).
Вийшовши з метро, ми ніби потрапили в інший світ. Тільки що нас оточувала прекрасна модерниська архітектура, аж от навколо скляні хмарочоси.
Пішли подивитися на парк імені Хуана Міро ( Parc de Joan Miró). Там активно щось ремонтувалося, тож прогулялися лише невеличкою частиною парку.
Нагадую, це січень і хоч в Барсі було не надто спектно ( 10-15 градусів), все одно буйство кольорів розпалювало думки, що це благодатний край.
А це знайомі вже нам папуга). Тут він доволі ручний. Оленка його навіть з рук погудувала печивом).
Тут же в парку височіє дивна скульптура. Багато в такому понаставили до Олімпійських ігор в Барселоні (1992). Ця от називається "Жінка і птах" (Dona i ocell).
Але воно ж очевидно, правда?))
Побачили цікаву будівлю. Нею виявився торгівельний центр " Арена" (Arenas de Barcelona).
Розкажу про нього трошки.
Перша будівля ( Las Arenas) з'явилася на цьому місці в 1900 році. Майже 8 десятиліть вона справно виконувала свої фуннції, аж поки 19 червня 1977 року тут не відбувся останній бій биків.
Довгий час споруда стояла зачиненої і поступово занепадала і руйнувалася. До Всесвітньої торгівельної виставки 1988 року будівлю запропонували зруйнувати і на її місці побудувати павільйон тої ж таки виставки. Але плани не здійснилися, через сеперечки щодо вигляду павільйону.
Будинок простояв закинутим ще 10 років. аж поки в 1999 році його не викупив інвестор і перебудував в торгівельний центр, зберігши риси історичної Арени.
Тепер Arenas de Barcelona є торговим і спортивним центром, а також концертним залом з панорамними видами міста на 360 градусів, що відкриваються з даху будівлі.
Нас, звичайно ж, зацікавиви відкритий дах будівлі і ми вирушили подивитися як туди можна потрапити.
Не звертайте уваги. Знак, як знак)).
На дах Arenas de Barcelona можна потрапити двома способами. З вулиці на ліфті. Коштує то 1 євро з людини, або безкоштовно пройшовчи терез торгівельний центр.
Ми заплатили, бо спочатку про другий спосіб не знали ( це ми вже ввечері виявили купуючи морозиво всередині центру по дорозі додому)
А поки види з даху. Вони тут не "ах", але дуже різноманітні.
Трохи сучасної забудови.
Вид на площу Іспанії ( Plaça d'Espanya). Масштабно. Ті два шпилі - то Венеціанські вежі ( Torres Venecianes). Вдалині видніється Національний музей мистецтва Каталонії (MNAC/ Museu Nacional d´Art de Catalunya), до якого, власне, ми і прямували.
Трошки барселонських дахів.
Вид на гору Тібідабо ( Tibidabo). Туди ми також потрапимо). Але пізніше.
Зробили повне коло , спустилися ( спуск безкоштовний. але по квиточку, якщо ви зайшли через торговівельний центр, то так і спускатися треба).
Площа Іспанії побудована до Всесвітньої виставка в Барселоні в 1929 за проектом Жозепа Пуї Кадафальша і Гіллема Бускетса, а закінчена Антоніо Дардерем.
Маючи площу 34 000 м², площа займає друге місце в Іспанії після площі Іспанії в Мадриді і перед площею Каталонії в Барселоні.
У центрі круглої площі знаходиться величезний та високий монумент-фонтан з численними скульптурами.
Ехь... пощастило ж людям з кліматом...
Знаменитий барселонський "Співаючий фонтан" (Font Màgica de Montjuïc) був на ремонті. Взагалі багато взимку в Барселоні ремонтується. але про то ще розповім.
Піднялися до музею сходами і ... ескалаторами. Мене ще дивують ескалатори на вулицях. До цього зустрічав таке тільки в Баку.
Якщо ви не прихильник мистецтва , то до музею треба все одно сходити, хоча б заради видів, які відкриваються з майданчику перед його входом. Уявляю, що тут твориться, коли працюють фонтани. Вночі, мабуть, особливо круто)).
Показали Barcelona Cart, отримали безкоштовно свої квиточки ( цікаво, що квиток дійсний два дні, натякають, що за один день то все передивитися не можна) і посунули в музей. Часу в нас було не багато, але ми мусили постаратися )).
Але то вже зовсім інша історія, буде цікаво. Не перемикайтеся.
Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрібно зареєструватися на AirBnb через посилання www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде).
Оригінал публікації ось туточки