Про день
І бачить - ти ходиш поруч тими ж дворами,
Через перехід праворуч, потім біля брами.
Можливо ти зупинишся, поглянеш - третій поверх зліва.
Така дурниця, але вона була б щаслива.
Сьогодні вперше тижні за три взяв в руки камеру. Зараз багато чого відбувається цікавого в мене в житті, все це на тлі завалів на роботі і хронічної нестачі часу... Тож якось так. Вперше фоткав в листопаді).
Домовилися на сьогодні з Оленкою сходити в кіно. Але ранок почався не з кіно, а з кави.
Такий от смайл намалювала мені чашка)).
Smile, motherfuck, smile
Золота осінь вже закінчилась, але уламки її ще можна знайти. Один от закотився на бульвар Праці. Влітку тут шикарні троянди, доречі.
Вперше побачив. як спустошують розрекламовані Кличком нові сміттєві баки. Цікаво.
Поїхали в "Жовтень", вчора купили квитни відразу на два фільми. Нуачо два рази вставати)).
Новий мурал на Подолі.
На 11:15 ми пішли дивитися неймовірно зворушливу і людяну документалку Надії Парфан "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго". Не дивуйтеся назві, купуйте квитки, на це добре кіно.
#тепловкіно
О 12:25 ми перекочували в інший зал, де демонструвався фільм Нарімана Алієва "Додому".
Скажу просто - це чи не найкращий український фільм бачений мною. Зворушлива драма про батьків і дітей, релігію і Батьківщину... про людей і непрості стосунки між ними.
В головній ролі у фільмі, доречі, знявся Ахтем Сеітаблаєв відомий більшості як режисер нашумілого фільму "Кіборги".
Фільм просто шикарний, дуже раджу сходити. Тішуся, що в Україні почали знімати таке Кіно. Саме так, з великої літери.
7.7/10 на IMDb теж не за красиві очі дають.
Потулили додому, в Оленки роботи купа, я поспішав футбол подивитися. Трошки цікавого і незвичного по дорозі.
Граффіті на стіні дитсадка на Лісовому.
Такий день... як би не банально то звучало)). Завтра знову на роботку, знову з часом буде біда). Оригінал публікації ось туточки