Про Львів. Проїздом

Sep 21, 2019 18:30


Левеня із міста Лева,
В нього мати королева,
Біля ратуші на троні
На залізному припоні.

На наступні вихідні ми з Оленкою їдемо до Львова.
Чим не привід написати про минулу поїздку? Тоді ми через Львів добиралися на фестиваль "Ї" в Тернопіль.
Доречі, саме до міста Лева я не їздив вже років з 10. Ні, я там був купу разів, але все якось проїздом, трансфером, по роботі. Так що, можете радити, де їсти, що дивитися, куди йти (панове гусари, мовчати!).
А поки про ті кілька годин, що ми провели у Львові навесні.






Вивалися з поїзда і посунули в сторону центру (доречі, де там зараз у Львові можна поснідати раненько?) . Дуже порадувала кількість варіантів оплати в міському транспорті. І квиточки, і СМС, і мобільним додатком Приват банку... кароч, варіантів багато і це супер.
Вирішили йти на високий замок ( куди ж ще податися бідному туристу ).
Пройшли повз храм Іоанна Хрестителя.

Дослідники вважають, що найдавніший серед львівських храмів було збудовано на цьому місці - у 1260 році. Спершу на площі Старий Ринок було закладено однойменний дерев’яний костел, де перебувала місія домініканців.

Як ідеться у давніх переказах, цей храм спорудили на честь дружини князя Лева - Констанції Угорської. До Львова разом з її почтом прибули ченці домініканці та францисканці. Храм було передано під опіку ордену домініканців, пізніше він перейшов під опіку вірмен-уніатів.

Упродовж історії костел кілька разів перебудовували,зокрема, станом на 1889 рік споруда повністю втратила риси старовини і виглядала як псевдороманська каплиця. А через 100 років - 1989 під час реконструкції будівлі було виявлено багато елементів готики.

Місце давнє, але будівля по суті нова, тож найдавнішою церквою Львова зараз вважають Церкву св. Миколая.

1993 року в будівлі та на подвір’ї храму організували Музей найдавніших пам’яток Львова. Рішення про створення прийнято на підставі археологічних досліджень, у результаті яких виявлено, що на цьому місці існувало слов'янське поселення ще задовго до заснування Львова. Експозиція музею містить макет, де відтворено первісний вигляд храму.




Але нам на гору. Гуляти у Львові безлюдними вулицями - безцінно.







Ми прийшли невдовзі після сходу сонця, але на горі ми були далеко не першими. Ще підіймаючись ми зустріли купу людей, що вже йшли вниз. Пригадую, як колись їхав з людліна і вирішив зустріти світанок на Високому замку. Підіймаюся такий, пишаюся собою, а вниз вже спускається дідок спорсмен, весь такий у спортивному, підтюпцем)




От і зараз на горі було вже купа народу. Але красиво ж. Хоч і поросло все. Міста не видно за деревами.
Самого ж майданчика не видно за купами сміття. І це не влада його туди понакидує кожного дня...







Того ранку, проте, головним актором було сонце, яке мальовничо пробивалося крізь хмари...




Пішли знову в місто.







Трохи патріотичного граффіті. Чи шароварщина?




А от на ратушу не пішли) Але цього разу сходимо. Так що замовте там для нас хорошу погоду.




МІсто потрохи прокидалося. Ми ж, за всіма законами жанру,як справжні туристи... поїхали на кладовище). На Личаківський цвинтар.
Оленка там ніколи не була. я був дуже давно. От якби Шевченківський гай раніше відкривався, то ми б туди завернули.




Цвинтар зараз по суті музей, одне з найвідвідуваніших місць Львова.
Працює щодня з 9:00 до 18:00. Вхід коштує 40 гривень.




Ми прийшли раненько, туристів ще не було, взагалі було малолюдно. Найкращий час для відвідування цього дуже атмосферного місця.




Цвинтар заснували у 1786 році і він є одним із найстарших комунальних цвинтарів Європи.
Тоді австрійською владою було заборонено хоронити померлих на цвинтарях навколо храмів міста. На сьогодні займає велику територію на 86 полях, де здійснено понад 300 тис. поховань, 2 тис. гробівців.
Із часу свого заснування використовувався як місце для поховання львівських міщан, а також визначних діячів. Тут поховані Іван Франко, Соломія Крушельницька, Маркіян Шашкевич, Володимир Івасюк та багато інших.




Під час Другої світової війни цвинтар занепав. Частину надгробків із різних причин понищили. Після війни на кладовищі почали споруджувати стандартні надгробки, виготовлені комбінатом похоронного обслуговування. Через непродуману процедуру призначення місць під нові поховання, відсутність належного догляду за могилами людей, родини яких виїхали до Польщі, брак коштів на охорону цвинтар зазнав значних шкод і руйнувань, постраждало багато пам'яток - надгробків високої мистецької цінності.

У 1975 році прийняли рішення припинити поховання. Виняток робили лише для особливо відомих особистостей, родин, які мають власні гробівці, а також в окремих випадках допускалися підзахоронення в наявні могили родичів після 25-літнього строку поховання.

Найдавніша надгробна плита, яка міститься на території цвинтаря, датується 1675 роком і має напис вірменською.




Пантеон українських героїв.
До бійців за незалежність різних часів зараз, нажаль. додалося багато свіжих могил. Тут захоронені воїни, що загинули під час російсько-української війни, Герої Небесної сотні...




На кладовищі розташований польський військовий меморіал, відомий як меморіал львівських орлят. Його спорудили за проектом асистента Львівської політехніки Рудольфа Індруха. Кладовище зазнало значних руйнувань під час Другої світової війни, остаточно ліквідували в 1970-х рр. Відновлювати цвинтар розпочали у 1990-х рр.
Нам би повчитися у поляків зберігати пам'ять своїх...




Завернули до Кузі... Людина, творчість якої дуже вплинула на мене свого часу...







На Личаківському цвинтарі взагалі дуже багато відомих особистостей поховано.
Володимира Івасюка ( поле 22) представляти не потрібно, я думаю.










Могила Соломії Крушельницької ( поле 4)







Вічний Каменяр - Іван Франко, через два дні після смерті був похований тут ( поле 4).




Пам’ятник на могилі видатного композитора, музикознавця Станіслава Людкевича з’явився через 10 років після його смерті ( поле 3).




Бронзовий пам’ятник на могилі видатного українського композитора, засновника львівської диригентської школи Миколи Колесси з’явився 9 листопада 2013 року ( поле 3)




Це перший бронзовий пам’ятник на Личаківському кладовищі. Його встановили у 1892 році (скульптор - Станіслав Левандовський). Встановлений на могилі Володимира Барвінського, громадського діяча, історика, журналіста ( поле 3).




Звичайно ж, я показав вам надгробки не всіх відомих людей, що тут поховані. Ну, які фото залив, про ті і розказав.




Як будь-який поважаючий себе цвинтар, Личаківське кладовище обросло купою легенд.
Найвідоміша легенда - про жінку в чорному одязі, яка ходить вулицею вздовж кладовища. Темної безмісячної ночі молодий хлопець помітив самотню жінку здалеку. Він захотів познайомитися з нею і запропонувати допомогу. Коли підійшов - втратив дар мови: у жінки замість обличчя біліла пляма.
Загадковим є склеп з «поганою репутацією». Це найбагатше поховання на кладовищі - Ванди та Розалії Замойських, матері і доньки. Жінки згоріли під час пожежі у Львові на початку ХХ ст. Підозрілим і досі незрозумілим є дзвін кайданів в герметичному похованні.










Ми затрималися на Личавові довше, ніж сподівалися. Трохи пошукали могилу видатного поета Грицька Чубая. Оленка дуже хотіла її побачити.
Трактованого. свого часу, як антирадянського митця, поховали не на Личакові, а на Сихівському цвинтарі.

За клопотаннями родини та Львівської організації Спілки письменників України Львівська міська рада дозволила у грудні 1995 року перепоховати останки поета на Личаківському цвинтарі (поле 11).

15 вересня 2007 року відбулося офіційне відкриття пам’ятника поету.

Всі поетичні книги автора вийшли посмертно, вже в Незалежній Україні.

Думаю, ви всі чули його вірші... Але не знали, просто, чиї вони :

"Коли до губ твоїх лишається півподиху,
коли до губ твоїх лишається півкроку -
зіниці твої виткані із подиву,
в очах у тебе синьо і широко."




Личаківський цвинтар почав наповнюватися натовпами організованих туристів , отже нам настав час тікати...




Знову на трамвайчик, поїхали в центр.




Поїхали ми до Митної площі, а саме до "Музею сакральної барокової скульптури Йогана-Георга Пінзеля". Музей імені цього геніального скульптора був відкритий у 1996 році у Львові в приміщенні колишнього костелу Кларисок. Я колись тут був. Давно вже.Році так в 2004... Пам'ятаю, що тоді вхід коштував якісь смішні , навіть для Льова тих часів грошей... гривня, чи дві. Тому трохи здивувався тепер, бо квиток в музей зараз коштує 50 грн.
Пізніше мені розказали. що було якесь розпорядження по Львову з мінімальною ціною на вхід до музеїв.
Ні, мені не шкода, враховуючи те, що я знав куди йшов, і пам'ятаючи ціни в європейські музеї, але багатьох українських туристів ця ціна може злякати...




А пінзель геніальний... знаково. що для світу і українців в тому числі його відкрили... французи... цікава історія, погугліть.




Ми довго не могли розібратися і навіть запитали у працівниці музею... меч також дерев'яний, але зроблений так. що від металевого не відрізниш.




Стиль неповторний...







Це не Пінзель, але теж нічо...




Будівля в якій розміщено музей ( бувший монастир Кларисок) також має дуже цікаву історію, але я не вам не вікіпедія)) Займайтесь самонавчанням).




А далі що. Далі ми почали вести себе як нормальні такі понаїхавші кияни. Їли, пили... каталися у Львівському метро.







Вирішили сходити в славнозвісну і розрекламовану "Реберню". Особисто я в захваті був).
Так круто їсти руками , без усіх цих мансів. Оленчині враження трохи більш стримані, але також сподобалось.
Забавно як ми зайшли. Виявляється тут постійні черги... тебе заводять. показують місце де сісти.. всі діла.. ми ж просто ... взяли і зайшли ( ми ж ен в курсі всіх цих приколів), хвилин 10 бродили залою не розумічи що тут , блять, відбувається. Чим дуже здивували офіціанта і адміністраторку.
Кароч, особисто я дуже раджу - атмосферно.










От бачите, черга таки є... Зубожіння.




І ти Groot ?! Зацінить хто небуть каламбур, чи ні?!




Підходив час нашого потяга на Тернопіль, але не змогли відмовити собі в задоволенні завернути у "Вірменку".




Що зумовило біготню до вокзалу і купу моїх нервів. Львівські затори такі затори.







Але нічо, встигли.
На наступних вихідних будемо досліджувати місто більш грунтовно. Що у вас тут помінялося.
Буде цікаво. Не перемикайтеся.




Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:

www.airbnb.ru/c/shuras1

На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад

Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання

Ну і мені щось перепаде)). Оригінал публікації ось туточки

каняка, фото, фото19, 650 d, 17-40, подорожі, україна, весна, оленка, смерть, позитифф, львів

Previous post Next post
Up