Про тіні забутих предків. Частина третя. Космач
В далині за селом
Я тебе чекаю
На високій полонині
Соловей співає.
Про тіні забутих предків. Частина перша. Привіт Коломия!
Про тіні забутих предків. Частина друга. На крок ближче до гір
Отож, як я і розказував минулого разу, з Коломиї ми рушили до села Космач, яке стало наступною точкою зупинки в нашій поїздці Карпатами.
По дорозі нас наздогнав дощ, який. власне не прининявся аж до глибокої ночі.
Зупинилися ми в садибі Космацька писанка в гостинної хазяйки Параскеви. Традиційно ми промахнулися повз поворот на садибу і вийшли з автобуса вже на кінцевій зупинці. Довелося викликати водія з садиби, йти шукати житло в дощ ( це при тому, що в горах інтернети ці ваші працюють так собі) зпвсім не впирало.
Отак навернулися наші плани зустріти захід сонця десь на полонині). Виспалися проте.
Прокинувшись зранку вирішили сходити на десь в гору. Розпитали, де цікаво і пішли ... кудись). Не факт, що в ту сторону, в яку нам вказали. Дощик закінчився вже, літнє сонце по трохи вигрівало землю, гарний день...
Поки ви дивитеся фоточки , розкажу вам історію цього давнього гірського села.
Перша письмова згадка про село з такою назвою була ще в 1412 році. Хоча знайдені речі на терені Космача свідчать, що жили тут люди більше як сім тисяч років тому ( хто ж сумнівався!). В ті далекі часи. за переказами, жили в Космачі 32 господарі, від яких тепер залишилося 32 присілки.
Космач займає площу приблизно 90 квадратних кілометрів і налічує 6344 жителів. Це є 2227 номерів хат. За Легендою сюди приїздив сам Данило Галицький і поклав перший камінь під святу церкву Петра і Павла, яка стояла тут до 1904р. і яку Космачани подарували в село Кривоброди.
Звідки ж пішла назва селища? Перекази доносять до нас історію, що "перший чоловік ,якого зустріли тут, був дуже кучерявий з довгим волоссям, яке покривало його не тільки голову, але й плечі, і казали, що там, в горах, живе космата людина. Там де живе Косматий. І так від тої косматої людини і пішла назва Космач."
Історія так собі, звичайно, але ні чим не гірша за будь яку іншу легенду.
Територією села протікає дві відносно великих річки .
Річка Пістинська ( на фото) бере початок з північної сторони Грегота, по ній сплавляли ліс в 1912 році ( чому от саме в цьому році я не знаю). Друга річка Завуєлівська яка бере початок зі східної сторони Грегота.
В Космачі є дуже багато так званих потічків. Це Космачіль, Баньинка, Рушірський потічок, Тікача, яка тече в центрі села.
А з самою чистою водою це потічок Кічерива, який пливе між буковим лісом у Прокірецах. Там у воді дуже багато кременю. У Космачі є три джерела з соленою водою.
Незвичний склад місцевої води ми відчули на собі в садибі... дуже дивний запах. мило не змивається...
А в річці ми просто помочили ніжки.
По трошки-потрошки ми дійшли до підйому на якусь гору).
Звичайно ж подерлися вверх. Стежкою. Після дощу).
Намочили трохи ноги , але воно того точно вартувало.
Залізли до когось на обістя. Подивилися на чудовий краєвид...
Гори прекрасні...
Дорога назад. За нашим коварним планом ми і цей же день мали вирушити далі, тож довелося вертатися в садибу за речами.
В карпатських селах майже немає парканів. Так, символічно означена територія. Це реально круто.
Трохи сучасної української сільської архітектури . Насправді дуже симпатично.
Далі багато фоток підпису. Що писати то?) Тут просто круто. Приїхати на кілька днів і просто виключитися з цивілізації.
Хоча таки розкажу.
Про Довбуша. Як і в будь якому населеному пункті Карпат - він тут був).
В Космачі навіть музей Олекси Довбуша є. Звичайно ж в селі є власна легенда про народного героя.
Олекса Довбуш, за легендою, був смертельно поранений від зрадника у Космачі в ніч з 23 на 24 серпня ( доречі, ці фото зроблені 25-го серпня) 1745 року. Ніхто не знає, де похований Довбуш, бо він заповів, щоб його похоронили на Чорногорі.
Ше в Космачі він з космачанами побудував церкву яку освятили монахи із Скиту Манявського. Недалеко від тієї церква стояла зимівка Штефана Дзвінчука, під якою і був смертельно поранений славний ватажок Олекса Довбуш.
Але час рушати далі, ми зібрали речі і посунули в центр села, щоб сісти на автобус до Косова.
Пам'ятник Шевченку, куди ж без нього)).
Хата на краю село ©))
Крамниця не вижила під час капіталізму.
Поки чекали на автобус махнувся і сфоткав пару місцевих церков. Дивна зараз мода оздоблювати храми у Карпатах...
Місцева Греко-Католицька церква.
Церква Свв. Апостолів Петра і Павла . Споруджена в 1904 році. Спочатку проводила греко-католицькі богослужіння, але після собора 1946 року стала приходом РПЦ, а на поч. 1990-х років перейшла до УАПЦ. У 1965-70 роках служив священиком В. Романюк, майбутній патріарх УПЦ КП.
А цей от магазин пережив капіталізм) Продає "конхФети")) Чесно).
Але час їхати, прощаємося з Космачем і вирушаємо далі.
Дорога та ще, з пересадкою таки дістаємося до Косова, але лише для того, щоб рушити в Кріворівню... місце, де знімали геніальні " Тіні забутих предків"...
Але про це наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
Оригінал публікації ось туточки