Про Прагу. Частина сьома. Вишеградські етюди
Місто у зірках малює сни
Світлом крізь туман мабуть це ти
Загубитись заховатись у його тіні
Обіцянки повертатись повтори мені
Про Прагу. Частина перша. Місто мрій
Про Прагу. Частина друга. Туристичними тропами
Про Прагу. Частина третя. Велика ріка
Про Прагу. Частина четверта. Нічна
Про Прагу. Частина п'ята. Петршин
Про Прагу. Частина шоста. Різноманіття
Як вам стало зрозуміло з минулого посту ( якщо ви, звичайно ж, читали його), то ми з Оленкою прийшли до Вишеграду (Vyšehrad) - одного з найулюбленіших моїх місць в столиці Чехії.
Зайшли ми через Цегляні ворота ( Cihelná brána), фоточка яких є останньою в минулому пості , і пішли оглядати давню фортецю Вишеград.
Як свідчить легенда, Вишеградська фортеця була побудована в X сторіччі князем Кроком (Krok) - сином прабатька Чеха. Для будівництва замку-фортеці, був обраний пагорб на півдні Праги, який омивався Влтавою. Насправді ж будівництво на цьому місці по суті розпочав в другій половині ХІ століття нащадок Премисловичів Вратислав ІІ, пізніше коронований як король Вратислав І.
Він поселився у Вишеграді, перебудував наявне дерев'яне городище укріплене земляними валами в романську фортецю.
Він же і побудував тут княжий палац і Собор святих Петра і Павла.
Наступні чеські князі також селилися тут.
Після перенесення сюди резиденції короля Владислава ІІ в середині ХІІ століття Вишеград втратив своє світське значення і став здебільшого сакральним місцем.
За відродження колишньої слави замку взявся Карл IV. За його уявленням, місто повинно було стати резиденцією імператорів Римської Імперії. Так почалися масштабні будівельні роботи в Празі. Особливу увагу було приділено Вишеграду. Перебудовувалися церкви, зводилися нові укріплення. Все припинилося зі смертю Карла IV. Після цього замок розвивався швидше як військова фортеця. А в 1866 році його взагалі закрили.
Отже після короткого екскурсу в історію давайте я вам покажу, що знаходиться на території пагорбу.
Каплиця присвятої Марії ( Kaple Panny Marie Šancovní), посуті є входом до "невидимої" давньої церкви Відсічення голови Іоана Предтечі ( Kostel Stětí sv. Jana Křtitele).
Згадка про церкви Відсічення голови Іоанна Предтечі зустрічається в міських хроніках з 1380 року, а побудована вона раніше, при Карлі IV. Церква була парафіяльною, сюди ходили місцеві жителі. У перший раз церкву зруйнували в епоху гуситських воєн, парафіяни її відновили. У XVII столітті було вирішено перетворити Вишеград через зручне стратегічне положення на неприступну фортецю. Почалося зведення стін, і так сталося, що храм опинився в стіні.
Не розділений стіною на дві частини, а повністю туди увійшов. Військові інженери помітили, що невелика башточка слугує непоганим орієнтиром для ворожої артилерії, і, недовго думаючи, знесли її. Від церкви, яка три століття служила людям, залишилося тільки внутрішнє приміщення, так вона стала "невидимою".
Ротонда святого Мартіна - найстаріша споруда в системі укріплень фортеці Вишеград. Будівля була споруджена в XI столітті - приблизно 1100 рік - під час правління князя Вратислава II і виконувала функції парафіяльної церкви. У ротонди збережена первісна кладка в романському стилі.
У період Гуситських воєн (1420 рік) парафіяльну церкву розграбували і використовували в якості порохового складу, а набагато пізніше - і як звичайного.
Сьогодні в одній зі стін будівлі можна помітити гарматне ядро, яке залишилося тут від артилерійського обстрілу прусською армією в XVIII столітті. Також в будівлі є потайний підвал, що знаходиться під землею і служив укриттям в разі наступу ворога. Про підземний поверх до моменту архітектурних досліджень, що проходили в минулому столітті, ніхто не знав.
Для мене ж найголовнішою цінністю Вишеграда є панорамні види і відносно невелика ( якщо порівнювати з центром Праги) кількість туристів.
Прогулялися вздовж північної стіни фортеці. Пофоткав трошки.
Невеличка панорамка.
Доречі, зовсім не розумію, чому містом каштанів вважають Київ. В Празі їх на порядок більше. Пощастило нам потрапити сюди в період їх цвітіння.
У XIX столітті під керівництвом чеського письменника Рігера виник відділ в складі спілки письменників, який зайнявся організацією унікального національного Пантеону, в якому мали бути поховані найвизначніші представники чеського народу. Пантеон носив назву Славін. Питання про його побудову вирішилося досить швидко, і для його розміщення було обрано місце на Вишеградському кладовищі.
Славін - найпомітніша і головна частина вишеградського кладовища. Благоустроєм і будівництвом кладовища керував тодішній настоятель собору Карлах.
Славін - це , власне, назва тільки одного надгробку, а не всього цвинтаря. Але так вже прижилася, що стала власною назвою.
Будівництвом завідував архітектор Антонін Віль, сама ж скульптура виконана Йозефом Маудером. Остаточно Славін був побудований в 1893 році. Фінансування будівництва проводив Петро Фішер, який так і не дожив до завершення проекту, і був похований поблизу Славіна.
Славін - це творчий витвір, що включає скульптурне оформлення, яке виражає алегорію двох батьківщин з боків - засмученоїий і радісної, а також саркофаг з Генієм батьківщини зверху. Дану композицію доповнює напис, згідно з якою тут повинні бути поховані видатні особистості різних напрямків. Тут поховані понад 600 відомих діячів Чехії: А. Дворжак, К. Чапек, Б. Нємцова, K. Г. Маха, Я. Неруда, А. Муха, М. Алеш, Е. Дестінова, Я. Гейровского, Б . Сметана, З. Штепанек...
Скульптури і надгробні плити зроблені видатними художниками Чехії. Крім знаменитих особистостей, близько 50 поховань невідомих людей.
А далі пішли дивитися на найвідомішу споруду Вишеграда - Собор святих Петра і Павла ( Bazilika svatého Petra a Pavla).
Це найдавніша споруда на території Вишеграда... яка спочатку виглядала зовсім не так).
Поява храму має відношення до кінця XI століття, коли з ініціативи Вратислава II був зведений собор, аналогічний римському. Згідно з легендою, до заснування власного храму Вратіслава спонукало бажання не залежати від празької єпископії. Делегувавши послів в Рим, він наказав уважно оглянути Храм Святого Петра, а також отримати у Папи благословення на будівництва подібного храму. У відповідь цар отримав не просто дозвіл, але і рекомендації по оздобленню вишеградського храму за подобою римського. До того ж разом з послами в Вишеград приїхав єпископ, відправлений Папою, який і заклав наріжний камінь місцевої базиліки. Все було зроблено згідно з приписом Папи, але, на жаль, в середині XV століття внаслідок гуситських воєн від старовинного храму мало що залишилося.
Після цього собор кілька разів перебудовували, при чому в залежності від часу реконструкції - то в бароковому, то в романському стилі. Своє нинішнє обличчя базиліка отримала в 1885 році. Внаслідок реконструкції, якою керував Йозеф Моккер, костел був перебудований в неоготичному стилі. Високі фасадні вежі, що є сьогодні візитною карткою Вишеграду, в цьому ж стилі з'явилися біля собору в 1902-1903 роках ( кароч це все новоділ) і були зведені за проектом Франтішека Микша. Інтер'єр храму вражає не менше, але цього разу ми не змогли потрапити в середину ( 50 крон для дорослих - вхід), бо в приміщенні відбувався якийсь концерт і вхід для звичайних туристів був закритий.
Засмутившись, що не потрапили в середину пішли дивитися південну панораму з вишеградського пагорбу. Звідси шикарний вид на Влтаву і Малу Страну.
Тут зі мною трапилася весела історія.
При заміні в мене впав один з акумуляторів до камері і успішненько так провалився під цю отсь старовинну решітку. Не критично. звичайно, але все одно шкода. Діставали ми його довго...
Підняти решітку нереально, сітка дрібна , рука не пролізе, нікого знайти, хто б допоміг ми не змогли... навіть дрючків, в ми в цьому вилизаному парку ми не відразу змогли!!!
Нам намагалися доаомогти туристи, нам намагалися допомогти місцеві ( які відрядили свою дитину діставати - в неї ж ручка менша))). Ми намагалися дістати акумулятор за допомогою жувачок, які примостирили до патичків... але нічого не допомогало, акум все глибще і глибше заривався у листя, що назбиралося на дні зливу... і тут я загадав! Згадав, що в мене в наплічнику є пластикові стяжки, які я завжди ношу з собою , всі мене питали навіщо вони тобі.. ось!) Допомогли!
Помучившись з годину, акумулятор ми з Оленкою таки дістали)). Інженерна освіта виявилася не зайвою))).
Сходили подивилися на захід). Тут види не менш класні.
А далі просто гуляли Вишеградом без особливої мети... всі музеї вже позачинялися ( та ми і не дуже туди ломилися), тож ми насолоджувалися чудовим весняним вечором вдихаючи аромати бузку, якого тут багацько.
А ще потрапили на якийсь локальний фестивальчик пива. Чи це кабак такий тут постійно працює). Так і не зрозумів ( і, доречі, чомусь не сфоткав жодного разу). Просто неба, з чудовим видом ( на північ від пагорба), з чудовим пивом, з простими закусками.. посиділи трошки... перепочили)). Звичайні дерев'яні лавки, багато хто просто сидить на траві, або кам'яній огорожі. Але все так душевно. Багато дітей, доречі. Не п'є, просто тусячить з батьками).
Дочекалися темноти, я зробив кілька нічних фото і ми рушили до хостелу відпочивати.
На наступний день в нас були грандіозні плани. Але про то наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся).
Якщо ви збираєтеся кудись пождорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
Оригінал публікації ось туточки