Про Ригу. Частина перша. Мінлива Балтика
Розгорнулась земля, наче книжка
(дороги, дороги, дороги).
Зашуміла трава і принишкла,
простелилась нам юним під ноги.
Ідея подорожі в Ригу виникла якось спонтанно. В мене. Купив квитки, забронював житло, а вже потім повідомив Оленку, що на початку вести ми летимо в столицю Латвії. Тут то і підкрався підвох. Зазвичай житло ми вибираємо разом, але процес цей довгий і марудний... вирішив випендритися і зробити це сам, і звільнити Оленку від мук вибору. Звільнив. Ога. Але про це далі. А поки ми весело і задорно поїхали в аеропорт "Київ" ( як же я люблю його, теплий такий, домашній, можна доїхати на тролейбусі) і вйо!
Вже в салоні з'ясувалося, що у нас квитки взагалі на перший рейс Київ - Рига від "WizzAir". Я очікував якщо не подарунків, то хоча б фонтанчику традиційного в аеропорту прильоту. Але нічого такого не було. Ну.. проте салон був неповний і ми пересіли до віконечка. Летіти над зимовим Дніпром іноді буває дуже красиво...
Трошки більше години в повітрі і ось ми в Міжнародному аеропорту Риги (RIX). Аеропорт вважається найбільшим аеропортом не тільки в Латвії, а і взагалі в усіх Країнах Балтії. Аеропорт є базою для національного латвійського авіаперевізника airBaltic, також тут ключова база для Візів і Рейейр... Мені ж аеропорт здався трохи... застарілим. Особливо в зоні прильоту. Виглядав він трошки підгулявшим.
Пішли до зупинки. Аеропорт знаходиться в 10 кілометрах від столиції Латвії, в містечку Скулте. Добратися до Риги ( окрім таксі і шатла 12-15 євро і 6 євро відповідно) можна на автобусі №22 або на маршрутках №222 і №241. Маршрутки хоч і доволі комфортабельні стали для мене прям откровенням. Ніде такого більше в європі не бачив. Але по суті. Однорвзовий квиток ( як в громадському транспорті так і в памршутках) коштує 2 євро, якщо купувати квиток у водія і 1.15 євро якщо придбати його в автоматах, або газетних кіосках . ТАкож можна придбати проїздин на добу ( 5 євро), три ( 10 євро) або 5 днів ( 15 євро). В Ригу прилетіли на три ночі. тож ще в Києві вирішили. купити проїзні на 3 дні. Але нас чекав легкий облом. Автомат ( отакий модний на фото нижче) не працював. Печально звичайно, ну втратимо 4 євро, подумав я, але Оленка не здалася, тому ми знайшли туристичний центр ( що було не надто просто) в будівлі аеропорту і там вже купили проїздні. Ну і мап з брошурками рекламними набрали. Сіли на автобус і поїхали, доволі мальовничим маршрутом, доречі до залізничного вокзалу, де я забронював "житло".
Недаремно слово "житло" я взяв в лапки. Розповідати довго, але суть така - я лоханувся, гроші вже були заплачені... Кароч це ніколи , нівякому разі не бронюйте жило в Ризі в Baltic Hostel . Окрім розташування ( вид на Залізничний вокзал) нічого хорошого тут немає. Але що робити то, поселилися.
Пішли гуляти. поки погода дозволяла. бо прогноз зовсім не радував, але поки ще було блакитне небо, і не надто холодно.
Звичайно ж рушили в сторону Старого міста. Йшли вздовж Міського каналу. Він невеличкий і не особливо широкий, але влітку тут навіть круїзні пароплавчики ходять. Та і взимку ( хоча номінально вже була весна) тут симпатично.
Це по суті парк з водоймою посередині затиснутий між двома вулицями з доволі симпатичною забудовою. З правої сторони в основному будівлі ВИШів.
Латвійський національний університет.
Через дорогу ( тобто через парк і канал) від нього будівля Латвійської Національної опери. Біля входу в неї стоїть ось такий незвичний, оригінальний але дуже класний . як на мене пам'ятник Марісу Лієпі ( Māris Liepa) видатному артисту балету латвійського походження.
Неподалік пам'ятник Джорджу Армітстеду ( Georgs Armitsteds, Džordžs Armitsteds) - одному з найвизначніших мерів Риги. Свого часу він зробив дуже багато для розвитку міста. Пам'ятають його рижани з вдячністю. Цікаво, чи в Україні є пам'ятники колишнім мерам? Хоч десь.
А це, власне, сама будівля опери.
Трошки далі сороміцький фонтан)). Холодно. Ще не включили.
Добралися до входу в Старе місто. Знаменитий годинник "Лайма".
І не менш знаменитий монумент Свободи. Монумент має цікаву історію. Збудували його ще в 1935 році, за часів незалежної Латвії ( перша республіка) . Присвячено його було борцям за незалежність Латвії.Унікальним його робить те, що він простояв на своєму місці всю радянську окупацію. Кілька разів його хотіли знести, але місцеві жителі всіма правдами, неправдами а іноді і протестами (!!) не дозволили це зробити. Дійшло до того, що по місту почали пускати легенду, що це пам'ятник встановила саме Радянська влада! От при живих свідках цинічна пропаганда. Нічого не нагадує?
Минулого року Литва масштабно святкувала 100 років своєї Незалежності . Мені ддається хоча б цим вчинком, збереженням цього монументу вони це заслужили. Нація не втратила себе.
В центр поки не заходили. Піднялися на розташовану поряд Бастіонну гірку. Яке не яке підвищення. Фоткати цікавіше).
Конячка - друг Каняки!)
Цей будинок я фоткав і під час свого минулого візиту до Риги. З того часу його підремонтували , підфарбували. Масштабний такий мурал. Показує всі герби містечок Латвії.
Неподалік, буквально за рогом, розташовано Литовський військовий музей. Не ходили. Вхід туди вільний, доречі.
Пішли далі по вуличці Smilšu , надибали мальовничий дворик.
Та і сама вуличка доволі мальовнича).
Особливо. якщо заглядати у внутрішні дворики).
Вийшли до площі Ліву. На задньому плані видно височенний шпиль Домського собору, на самій же площі купа симпатичних кольорових історичних будиночків. Здебільшого в них розташовані ресторанчики.
Будинок з чорними котами. Звичайно ж. що будинок з такою назвою не може обійтися без легенди.
Легенда розповідає про домовласника Блюмера, якого не взяли в Велику Ризьку торгівельну гільдію. В знак помсти спритний городянин поставив на дах свого будинку тих самих котів в досить нешанобливій позі - задом до будівлі гільдії. До речі, її будівля розташована вдало - навпроти будинку з котами. У місті вибухнув скандал, Блюмер розвернув котів, а історія стала однією з легенд Старої Риги. На фото видно одного котика. іншій на симетричній башті. Сфоткати їх разом хіба з повітря можна.
Отей будинок на передньому фоні - будівля Великої Гільдії (Lielā ģilde) є ще Мала Гільдія ( Mazā Ģilde), розташована через дорогу. Я чомусь не залив її фотку.
Майже пряничні будиночки.
Це фото не данина моїй профдеформації ( зовнішня реклама) , а викладене заради того, щоб показати вам. що прогноз таки не збрехав і погода почала псуватися. ПІшов мокрий сніг. Чи дощ... чи дощ зі снігом. Помітно похолодало.
Посунули до Домського собору. На Домську ж площу.
От так от. Це найцентральніша площа Старого міста Риги. Як вам така архітектура тут? Вписується? От чесно? Я все про своє. про хейтерів всього і вся в Києві.
Сам же Домський собор вражає. Але про нього наступного разу, бо в цей день, ми центром пробіглися дуже швидко. Оленка не розразувала з одягом і почала замерзати.
Вирішили їхати в хостел. Трохи перепочити і вдягнутися потепліше. По дророзі ще забігли на Ратушну площу. Сфоткав з блакитним небом ( от така вона змінна погода в приморських містах) Рижську Думу...
... і знаменитий Будинок Чорноголових...
Побігли до зупинки трамвая ( проїзні ж є, чом би не користуватися). Це буквально метрів 200 від Ратушної площі. Але поки дійшли небо знову встигло затягнути хмарами... Поки чекали на транспорт, сфоткав Залізничним міст через Даугау...
... і будівлю Національної бібліотеки Латвії. Ми туди ходили. Суперське місце. Але про то в наступних постах, бо на сьогодні все. В цей день ми більше нікуди і не ходили. Завернули в супермаркет по дорозі. Накупили трохи тепного пивка, місцевих шпротів та інших смаколиків... та і перельот дався взнаки). Потомилися.
Але в наступних постах буде ще багато цікавого. Не перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись пождорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
Оригінал публікації ось туточки