Про Закарпаття. Частина друга. Берегово. Вода
Як купався Денис,
Та й на гілці повис,
Купала на Йвана!
Гу!
Про Закарпаття. Частина перша. Берегово. Знайомство
Отже, минулий пост я закінчив тим, що ми з Оленкою таки підійшли до дверей "Жайворонку", оздоровчого комплексу, що складається з готелю, ресторанів, термальних басейнів...
Нас же цікавили лише Термальні басейни. Цікаво було порівняти з тими ж самими купальнями Будапешту.
Ми не розчарувалися.
Сучасний комплекс, обладнання відносно сучасне.
Система кабінок така як в Будапешті, спокійно можете приходити з речами ( ми . навіть. швидко розібралися). Кілька різноманітних термальних басейнів. Критих і на відкритому повітрі, різної ступені термальності ))), температури і кількості народу у воді. Також пару басейнів просто поплавати.. ну і взагалі вс є, щоб відпочити.
По цінам.. ну. як в Будапешті. Не дешевше так точно. 2,5 години - 220 грн, день 400... для учасників АТО - безкоштовне відвідування. Сітка широка, можна глянути тут ( скролити до низу), ну і взагалі почитати про терми докладніше.
Ми взяли на 2,5 години, поплюхкалися, поплавали, погріли кістки трохи... Дві години (півгодинки на те, щоб розібратися з шафками) якраз достатньо, щоб спробувати всі басейни і відпочити трохи. Аби повністю розслабитися і нікуди не поспішати краще брати квиток на цілий день.
Трохи розслаблені ( ви ж знаєте, як воно буває після гарячої ванни), ми посунули далі гуляти містом.
Поряд з "Жайворонком" розташовано шикарний туристичний об'єкт... який нікому не потрібний. Замок Шенборна ( не плутати з тим, де розміщено санаторій "Карпати", поряд з Мукачево). Побудований наприкінці 19-го століття, замок став літньою резиденцією відомої родини. В1913 році в ньому розмістили винне господарство, яке стало в 1920-м власністю чехословацького союзу виноробів, а в 1954 році замок «перекваліфікували» в Берегівський винзавод. Втім, цей період в історії замку Шенборна був вельми знаменним: на заводі вироблялися чудові вина, що прославилися на весь Союз і зробили знаменитими завод і історична будівля: «Троянда Закарпаття», «Променисте», «Берегівське». Сьогодні з невідомих причин завод практично припинив виробництво, а доступ на територію замку закритий. І як ми не просили дідуся-охоронця пустити нас на кілька хвилин, щоб хоча б сфоткати - він не погодився... А такі шикарні можна екскурсії водити ж.. ехь.
Пішли в центр ( пам'ятали, що там день міста), але особливо не поспішали. Просто спостерігали за літнім прикордонним містечком. Трошки фотозамальок Берегова.
Вкотре хочу передати привіт хейтерам, які з піною біля рота розказують про кронування дерев. Всі такі ботаніки знатні, що капець.
Тримаючись за руки...
Цигани.. тут їх багацько.
Добрели до Костелу Воздвиження Святого Хреста - парафіяльного католицького храму , який вважається однією з найстаріших кам'яних будівель Закарпаття.
В дворі церкви пам'ятник Святому Іштвану.
Часом його першого зведення вважають 1100 рік - цю дату висічено на одному з віконних прорізів.
Збудований в романському стилі, храм був знищений татарами в 1241 році, і заново зведений в 1418-му.
В 1519 р. костел отримав статус собору, а через півтора століття, в 1657 р., був практично зруйнований польськими військами ( несподівано!!!).
В 1686 р. храм у місті Берегово він став ареною боїв між австрійськими військами та повстанцями, очолюваними знаменитою Ілоною Зріні. Її повстанці (куруци), зробивши вилазку з осадженого Мукачівського замку до Берегсасу, оточили габсбурзьких військових, які намагалися захистися за стінами храму. І тоді він знову зазнав підпалу - багаттям з розібраних навколо дерев’яних хат. Загинули не лише солдати, пожежею було охоплено все місто, а в церкви провалився дах та потріскалися стіни.
Після тих подій костел стояв у руїнах понад півтора століття. Його кілька разів намагалися відновити, та бракувало грошей і згоди на те, яким саме бути відродженому храму. Відродження почалось в 1839 році, 7 років тривали будівельні роботи, оплачені коштами графа Шонборна (в свою чергу, отриманими з тяжких податків місцевого населення).
1 листопада 1846 р. собор освятили на честь Воздвиження Чесного Хреста. Архітектор Альбін Тишлер, який особисто керував роботами, надав храму готичних форм, як того бажали й мешканці, і яким він був після першого відродження в 15-му столітті.
В 1899 році храм збагатився органом, створеним будапештською фірмою братів Рігерів
Через дорозу від костелу побачили перший українськи пам'ятник в Берегово - молодий і красивий Тарас Шевченко.
Неподалік пам'ятник вже видатному угорському поету - ШАндору Петефі.
Тут же на березі вічки Верке розташовано одну з найкрасивіших споруд Берегово - колишню будівлю ресторану "Берег".
Сьогодні тут розміщується кращий ресторан міста «Золота пава», а також невеликий готель на кілька номерів. Появою казино, що мав в той час зовсім інше, ніж сьогодні, значення, Берегово зобов'язане Етвешу Томашу - дрібному міському чиновнику того часу. За відсутності такого він запропонував побудувати в місті місце, де могли б проходити літературні вечори, бали, благодійні обіди, урочисті заходи. Цю ідею підтримала вся міська еліта. Спочатку таке місце було організовано у великому залі готелю «Орослан», а вже в 1890 році для нього було побудовано спеціальне приміщення на березі тоді ще озера, а не каналу - Верке.
У 1911 році керівництво казино оголосило конкурс на кращий проект по перебудові будівлі, в якому переміг інженер з Мукачева Дюла Бешенскі. Відкриття оновленої будівлі, розкішного і яскравого, відбулося в 1913 році.
Перейшовши місочок через річку ми потрапили у формальний центр міста... і окунулися в святкування Дня Берегова.
Поспостерігали з змаганнями стронгменів...
Скуштували справжнього закарпатського бограча ( "а не тої жижі, що понавозили ті лтвівські ресторатори!!" - як пожалівся нам один з продавців) ...
І потрошки вже почали думати. як ми будемо добиратися до Мукачево..
Зазвичай на маршрутку можна сісти в центрі міста, де вона проїджає по дорозі з автовокзалу, але в зв'язку зі святом центр міста перекрили, тож ми рушили кудись туди)).
По дорозі зевернули до ще одного оздоровчого комплексу міста - санаторію "Закарпаття". Ціни тут нижчі за "жайвороновські", але і виглядає тут все трошки підгулявшим... Але здається ремонтують.
Пішли до дороги і почали чкати на автобус. Він все не йшов. Звонили на автовокзал. пообіцяли, що таки має бути.
Розпочався дощ, перечекали його під навісом якоїсь кав'ярні і рушили далі вздовж дороги вже до стаціонарної зупинки.
Чекали довго і нудно, потім ледь всунулися в роздовбаний пазік і потулили ( 15 грн, здається) в сторону Мукачево.
Але то вже зовсім інша історія. Буде ще цікавого. Не перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись пождорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
Оригінал публікації ось туточки