Про Калуш. Частина перша. Карпатський трамвай
Повези мене туди, де природа сама,
Повези мене за місто, де асфальту нема,
Повези мене туди, де зелена трава,
Повези, повези, о-о-о, старенький трамвай.
15 років я їхав до Сліма в гості, в Калуш. Він запрошував до себе, ще за часів нашого навчання в укніверситеті. 15 років я туди збирався. А приїхав в Стрий).
Жартую. Це не ми туди приїхали, а привезла нас туди брава Укрзалізниця (Хочете екшену в подорожі?) Катайтеся зі сною і Оленкою))), яка об'їжала якусь аварію в Старому селі. Трохи єбенями.. але у Франківську ми б були не о 9:00, а об 16... Добре, що Сашка трошки місцевий і ми вискочили в Стрию, а далі вже бусіком добралися до Калуша... З часом в нас були напряги, бо на 15:00 ми забронювали місця в Карпатськму Трамвайчику.
Зробити це виявилося на диво непросто. Коли я позвонив їм в п'ятницю, то виявилося що всі квитки заброньовано. І на ці ( 13-14-15 жовтня 2018 року), і на наступні... і взагалі як це ви не знали, що порібно заздалегіть бронювати?! Золота ж осінь!
Я понив трохи. Місця знайшлися. Не хотілося б їх профтикати).
То ж до Сашки додому ми заскочили буквально на годину ( але гостинні пані Наталя і пан Сергій встигли нас нагодувати, підпоїти і дати з собою в дорогу) , до того ж мама Сашка вирішила поїхати з нами. Позвонив пошукати ще місце одне).
Півтори години автобусом ( це з перекуром в Долині) і ми приїджаємо в смт Вигода ( не село!ви не подумайте!). Тут знаходиться одна з найцікавіших атракцій Карпат - Карпатський трамвай.
Наприкінці 19-го століття добування лісу в Карпатах почало набувати промислових масштабів і сплав величезної кількості деревини гірськими річками став проблематичний ( через постійні затори колод постійно підтоплювалися села).
Промисловці звернули свою увагу на залізничний траспорт. В Карпатах масово почали будувати вузкоколійки.
Не відставав від конкурентів і власник місцевих лісопилень барон Леопольд Поппер фон Подгарі , у 1890-х роках почав будувати залізницю ( свою. з шлюхами і блекджеком))) для транспортування лісу в районі села Вигода . І от, до цього часу вузькоколійка працює.
Ми приїхали трошки раніше. Оглянули околиці. Вони тут мальовничі і без трамвайчику).
Річка Свіча. Зараз води тут не багато, але по ширині русла можна зрозуміти. що твориться тут навесні.
Місточок трошки стрьомний. По ньому і ходити то моторошно, а доведеться їхати тут у вагоні).
А от і він. Карпатський трамвай.
Трамвай виконує 2 рейси на день. О 10:00 і 15:00. Квиток коштує 150 грн для дорослих і 75 грн для дітей. Рейс триває 3.5 години. Існують ще 8-годинні маршрути, поглибше ( чи повище) в гори. Але про то треба домовлятися окремо. Має назбиратися група у 80 людей. Кажуть в цьому році ще не їздили. Ніпанятнаааа....
В будь-якому випадку уточняти краще тут
Кілька хвилин маневрів...
І от ми поїхали).
З подивом виявили, що сусідній вагон пустий. І це враховуючи, як я вибивав квитки. Тут два варіанта. Або набивали собі ціну, або в тому вагоні мали їхати туристи, які їхали в тому ж таки багатостраждальному Франківському потязі, але не здогадалися вийти в Стрию. Бяда.
Прямуємо вздовж русла річки Мізунь. Зліва смт Вигода, зправа село Старий Мізунь. І .. гори. Прекрасні гори, вдягнені в картаті сукні осені. Неймовірне видовище.
Шлях Карпатського трамвайчику пролягає повз заповідник , висяче болото «Ширковець».
Те, що воно болото не дуже явно видно. Але кажуть трясовини є трохи.
Так як це таки атракція для туристів, то розважальна програми також входить у вартість квитки. Несподівано з'явилися троїсті музики. Порозважади народ.
Бачили б ви як вони з інструментами перелазіть з вагону у вагон.. швидкість, правда, невелика. але все одно...
Але все одно, найкраща атракція - то гори...
Нам пощастило дуже. Що зібралися сюди в цей час прекрасної осені, що встигли сюди,пощастило з погодою, що були місця, що це був останній день. коли вагончики курсують з відкрити вікнами і можна фоткати цю красу навколо без проблем.
Перша зупинка. Санаторій "Джерело Прикарпаття". Колись тут проходили реабілітацію космонавти, зараз зустрічають туристів. Зупинка зроблена для перекусу, придбання сувенірів. Можна купити канапок, медовушки..
В нас же все своє - гостинність Слімових батьків просто не передати словати. В тому є окремий біль, але про то потім))).
Зараз санаторій не переживає не найкращі свої часи.. але ще жевріє по трохи...
Поки всі їдять і закусують ( це ж різні речі, погодьтеся), навколо можна глянути на відвісний мостик через Мізунку, або на конячці покататися. Місцеві швидко ловлять фішку).
Вирушаємо далі.
І знову за вікном шикарні краєвиди.
Заходив ще упівець.. шукав москалів, комуняків, чи хоча б поляків.. але я чомусь фоток з ним на Флікр не залив(((.
Наступна наша зупинка неподалік від села Новий Мізунь.. Біля шикарних Мізунських водоспадів.
Мізунські водоспади - декілька каскадних водоспадів різної величини. В одному місці вузькі і вируючі, в іншому - пологі і широкі. Є вражаючі прямовисні висотою до трьох метрів, а інші - не менш мальовничі, але зовсім мініатюрні.
Дуже мальовниче місце.
Але час рухатися в зворотньому напрямку. Наступна станція - свердловина " Горянка". Місцеві хваляться, що це джерело з найчистішою в Карпатах водою. Повірили. Скуштували. Набрали з собою).
Саме джерело я якось не сфоткав. Дуже вже багато людей навколо було. А те, що люди зло , ви думаю, в курсі)).
Навколо тож нічо так було).
Тут же нас наздогнала дивна конструкція)). І тут свої маршрутки). Жарт. Чи не такий вже й жарт...
Далі вже без супинок до самої станції Вигода...
3,5 години пролетіли непомітно. Суперське місце, суперська туристична ідея, суперське втілення. Дуже раджу. Особливо восени.
А ще цікаво потрапити сюди навесні і подивитися на повноводні водоспади...
Але то вже колись. А поки ми попутками вибираємося до Калуша, щоб трохи прогулятися вечірнім містом..і знову їсти і пити). Гостинність тут безмежна.
Але то вже інша історія. Буде цікаво. Не перемикайтеся. Оригінал публікації ось туточки