Про Стамбул. Частина тринадцята. Золотий ріг

Oct 20, 2018 20:00


Тече вода, тече бистра вода,
Тече вода - i минають лiта.
- Ой, не бiжи, вода, так швидко! -
Шепоче iй блакитна квiтка
Про Стамбул. Частина перша. Доторкнутись
Про Стамбул. Частина друга. Атмосфера
Про Стамбул. Частина третя. Блакитна мечеть
Про Стамбул. Частина четверта. Пастельна
Про Стамбул. Частина п'ята. Айя-Софія
Про Стамбул. Частина шоста. Все навпаки
Про Стамбул. Частина сьома. Топкапи
Про Стамбул. Частина восьма. Дощова
Про Стамбул. Частина дев'ята. Акваріум
Про стамбул. Частина десята. Нічна
Про Стамбул. Частина одинадцята. Румеліхісар
Про Стамбул. Частина дванадцята. Красива

Наступний день був нашим останнім днем в Стамбулі в цю поїздку.
Надвечір нас чекав літак, а поки ми вирішили проїхатися затокою Золотий ріг. Правда трохи не пощастило з погодою. В місто прийшла мряка і дощ.





По дорозі скористалися запрошенням дружелюбного охоронця і завернули в музей, який бачили напередодні.




Ми думали, що це музей видавничої справи, друкарські машинки різні на афішах...
Виявилося, що це музей справи банківської))




В середині майже все турецькою написано, але головний месседж ми зрозуміли. Прийшов Ататюрк і створив в дремучій країні нову банківську систему)).
В музеї багато цікавих штук.

Це от скриньки, які вироблялися Національним турецьким банком в 50-60 роки і спонукали дітей копити гроші.




Калькулятор)




Трохи інтерактиву, але все турецькою.




Найцікавіше в підвалі. Там знаходиться справжнє банківське сховище!




Побродили трохи і вирушили до пристані, щоб покататися затокою Золотий ріг.
Звичайно ж можна поїхати на екскурсійному кораблику, але ми не полюбляємо таке. Ну і економстайл ніхто не відміняв)).
Поїхали звичайним міським паромом, за ціною звичайного громадського траспорту. Промчики, що ходять затокою знаходяться зліва причалу. Це якщо дивитися на Галатську вежу.
Почекали трощки, погрузилися і "вйо"!) І нехай непогода зачекає))

На паромчику головне роздивлятися по сторонам...
Велична Сулейманіє Джамі.




Метро міст(Haliç Metro Köprüsü).




Міст Ататюрка. На задньому плані видніється Галатська вежа.




Все разом вищеописане в одному кадрі))




За мостом Ататюрка починаються не надто обжиті туристами території. Справжній Стамбул).




Ремонтують якийсь палац. Тимчасове накриття вражає.




А це будівля Державної лікарні.




Мурашник Стамбула.




Напівзакинуті вантажні доки.




Але і тут можна знайти яскраву пляму). Можна подумати, що найкомфортніше рульовому.. гребти не потрібно, ти схожий на кіпітана, дивишся героїчно в далечінь... але в данний момент мужику , мабуть, холодно)).




Музей... незнаю як перекласти правильно. Будинок Пемпеліна Еві ? (Cennet Mahallesi Pempe'nin Evi). Але красива будівля.




Стамбул - місто контрастів.




Якийсь Музей - підводний човен.




Новітній і широкий міст Золотий Ріг.







Дивна тварина Ворон-Заєць). Катається нашару!




Зацініть як мечеть заховалася під мостом. А взагалі це університет)) (Fatih Sultan Mehmet Vakıf Üniversitesi Haliç Yerleşkesi).




Схоже на якийсь китай трохи, але це лище кафешка біля кінцевої станції паромчика Ейюп (Eyüp Vapur İskelesi).




Зійшли на берег. Пішли бродити райончиком.







Як я вже казав, райони в Стамбулі називаються за йменням найбільшої ( чи головної) мечеті на данній території. Район Ейюп названо через мечеть Ейюп Султан (Eyüp Sultan Camii). До неї ми і пішли.




Трохи розпогодилось. Народ вивалив на вулиці). Базарний день).




Молитовний дім/могила Мехмеда-Паші Соколовіча (???!!!) (Mehmed-pasha Sokolovic's tomb)




Фонтанчик на площі.




Район дуже мусульманський. Одна мечеть... Mustafaağa Ve Türbesi... плавно перетікає в...







... в іншу... Власне, Султана Ейюпа (Eyüp Sultan Camii).




Наскільки я зрозумів, в мечеті знаходиться могила якогось місцевого святого, яку вважають цілющою. Дуже багато людей, багато калік.

Але мою увагу привернуло більше оздоблення стін. Традиційна турецька кераміка...







Але так. Храм прекрасний. Архітектурно.










Перекусивши ми вирушили до канатної дороги . В Стамбулі дві канатки. Нашою метою була та, яка з'єднує район Ейюп і пагорб П'єр Лоті ( Pierre Loti).




Турецькою канатна дорога називається «Телеферіко» (Тeleferik). Структурно цей вид транспорту входить в систему стамбульського метрополітену. Проїзд можна оплатити за допомогою Istanbulkart, що зменшить вартість поїздки з 4 до 2,3 ліри.




Канатна дорога працює щодня з 8:00 до 23:00. Відстань в 384 метра восьмимісні кабіни долають приблизно за 3 хвилини.
Відкрита була вона в 2005 році.




Верхня станція канатки знаходиться біля кафе "Pierre Loti". Але нашою метою було... кладовище))). Але про то наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.




Нагадую, про мої реферальні лінки на букінг житла.
Якщо зареєструєтесь на Airbnb перейшовши через цей лінк

www.airbnb.ru/c/shuras1

І зробите перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання

Ну і мені щось перепаде)). Оригінал публікації ось туточки

фото, море, 650 d, подорожі, весна, оленка, позитифф, вода, фото17, дощ, стамбул, туреччина, цікаве

Previous post Next post
Up