Про Батумі. Частина Друга. Місто сонця і вина
Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний
блискавки визбирує в траві.
Про Баку. Частина перша. Космос
Про Баку. Частина друга. Бульвар
Про Грузію. Частина перша. Батумські танцюючі фонтани
Про Тбілісі'17. Частина перша. Незапланована
Про Тбілісі'17. Частина друга. Панорамна
Про Боржомі. Частина перша. Багряні гори
Про Тбілісі'17. Частина третя. Нічна
Про Баку. Частина третя. Мішанина
Про Баку. Частина четверта. Містична
Про Тбілісі'17. Частина четверта. Мцхета і Джварі
Про Тбілісі'17. Частина п'ята. Мтацмінда
Про Боржомі. Частина друга. Парк
Дорога з Боржомі в Батумі була довгою і дуже некомфортною.
Роздовбана маршрутка, в яку ми дивом помістилися ( прийшли б на 10 хвилин пізніше і місць вже не було б, а вона єдина в цей день була) за 5 годин домчала нас до узбережжя Чорного моря. До курортної перлини Грузії. До Батумі.
По дорозі то розвиднювалося, то знову набігали хмари і ми сподівалися, що прогноз погоди збрехав і нас в Батумі чекатиме сонечко. Фіг. Тільки вийшли з маршрутки як почало серйозно так хмаритися, а коли вже доїхали до гостьового будинку, в якому забронювали кімнату, то почав моросити дощик.
З житлом нас чекав сюрприз). Ми приїхали, а нас ніхто не чекав. Тобто взагалі. Вдома нікого не було. Пощастило, що сусід побачив нас у дворі і поцікавився, якого фіга ми тут робимо. Пояснили ситуйовину, він нас впустив в дім, навіть в кімнату заселив. Але не в ту, яку бронювали).
Тож хазяїв вирішили дочекатися на кухні попиваючи чайок. Та і куди йти. Дощ.
Хазяї приїхали великим кагалом з села, хтось в них там несподівано захворів. Привезли чорне кошеня і відразу запропонували скасувати бронь. Ну і заплатити їм напряму. Трошки менше). В Грузії таке повсячас.
А дощ не переставав. Ми таки вибралися надвечір в місто. погуляли трошки центром. Але я навіть камеру не брав. А чо її брати. Зі штатива не пофоткаєш, бо дощ зал'є, то чого з нею носитися.
Прийшли мокрі до трусів, незважаючи на дощовики. По дорозі завернули в супермаркет і купили собі Кізмараулі). 3 літри за 23 ларі в пластику ( вино не гірше за Кізмараулі з пляшок... хоча я такий знаток).. Ну і щось поїсти взяли. Сонця не вийшло. Батумі став містом вина).
Наранок дощ і не думав закінчуватися. виспавшись по саме неможу, поснідавши і понудившись, ми вирішили, що це не діло і таки треба піти подивитися на місто. Одягли дощовики.. і "вперед".
А куди ж йти як не до морька? Періодично ховаючись від зливи, що підсилювалася дійшли до арки "Ворота Чорного моря".
На бульварчику всі ті ж як і минулого мого приїзду сюди дивні скульптури, все той же Дім Юстиції ( Шатер все просить на нього реліз. Громадська ж будівля, йопте).
Місто, а точніше набережна, продовжує інтенсивно застроюватися. Дивно, бо ресторани на тій же набережній виглядають мало не закинутими вже.
Озеро Ардажані. Саме тут розміщено один з танцюючих фонтанів Батумі. На березі, доречі. розміщено ресторан "Україночка".
А от цю скульптурку я не пам'ятаю з минулого разу).
Вежа, яка майже стала символом Батумі. Не всі здогадуються, але це просто ресторан Tower ( brewery). Але дуже елегантно виглядає).
Дощова батумська набарежна.
Море штормило добряче так, але ми не змогли втриматися і не зайти на пірс. Стоїш такий. Навколо тебе розбиваються величезні хвилі...
Дощ періодично прининявся і все навколо ставало яскравим і вмитим.
Але періодично.
Такі от ресторанчики понабудовали ( ще за часів Саакашвілі).
Виглядають шикарно, яле якщо придивлятися зблизька, то воно вже все починає розвалюватися...
Так от підрехтували старі радянські панельки . Ті, що ближче до набережної.
Не з голодухи, а з цікавості вирішили спробувати плодів пальм. що рясно ростуть на набережній. У ролі піддослідного спочатку виступив я. Не помір. не окупував туалет. Навіть смачно).
Ну, і щоб ви розуміли))) Туристична Мекка)).
Далі набережною.
Рятувальники покинули пляжі. До нового сезону...
Туристи покинули ресторани. До нового сезону...
Несподівано дощ припинився . Тобто от припинився, а не перестав моросити. Вийшло сонечко. Ми навіть капюшони познімали.
Стало значно веселіше. А ми пішли слухати море. І дивитися на нього.
Велич.
Щастя наше, проте, тривало не довго. Знову розпочався дощ, ми померзли і зголодніли. Пішли поїсти в розрекламовану на Тріпедвайзері кафешку з хачарурями по Аджарські... але щось не дуже сподобалося, то я і не рекламуватиму...Ділі ми посунули додому грітися, сушитися і відпочивати. На завтра обіцяли покращення погоди.
Але про то наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтесь.
Якщо збираєтесь у подорож, можна трохи зекономити на житлі.
Якщо зареєструєтесь на Airbnb перейшовши через цей лінк
www.airbnb.ru/c/shuras1
І зробите перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось більше ніж на 30$ через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
Оригінал публікації ось туточки