Про Дніпро. Частина друга. Вечір

Sep 09, 2018 22:12


Ген за садами спить наше місто:
Все в огнях...
Низько над нами, враз пролетівши,
Скрикнув птах.
Про Дніпро. Частина перша. Світанок

Робочий день пройшов адовенько. Не буду розказувати деталі, воно вам не потрібно, але вам треба знати, що під вечір я був вже трохи задовбаним.
Дніпровський колега підкинув мене в центр. Я і пішов собі гуляти. Вбивати час до потяга.





Висадили мене біля Скверу Героїв.
От я відразу і сфоткав пам'ятник чорнобильцям, який на гугл мапі чомусь називається фонтан "Лілія".




Бо фонтан він то поряд. Фонтан красивий. Стандартно наповнений дітями, які весело і задорно плюхкаються в ньому.




На заглавній фотографії посту - будівля Обласної державної адміністрації. Ну і фотографії українських воїнів перед нею.
А я пройшовся трошки " Парком ракет". який знаходиться тут же поряд.
Основу експозиції складають натурні макети ракет, створених в різні роки на Південному машинобудівному заводі: одна з перших радянських балістичних ракет 8К11 (Р-11), перша ракета з мобільним стартом розробки КБ «Південне» 8К99 (РТ-20П), ракета-носій «Циклон-3» - розроблена на основі міжконтинентальної балістичної ракети 8К67 (Р-36) триступенева ракета для запуску космічних апаратів на низькі і середні навколоземні орбіти.
В 2013 році вілкули різні відкрили тут виставкову залу. Вбухали 14 лямів... ну а далі... все як завжди. Дах тече, нема опалення, тітушки тут жили свого часу... є трохи цікавих статей про це, якщо цікаво - пошукайте.




Далі повз будівлю Дніпропетровської обласної державної адмiнiстрацiї...




... я прогулявся до парку ім. Лазаря Глоби.




Цей Глоба. в честь якого названо парк не має ніякого відношення до астрології і передбачень. Парк названо в честь отамана Війська Запорозького.
Я тут не вперше, колись я приходив сюди пофоткати упороті дитячі скульптури). Ось тут писав. Цього разу не шукав скульптури, пробігся по парку, бо часу до вечора було небагато, а хотілося пройтися містом.Правда скульптурки тут все одно є)




Минулого разу не звернув уваги якось. Цього разу зацінив.




Літній театр ім. А. Галича. Відремонтувати б будівлю гарно. Заха Захід зацінила б.Шикарна просто будівля. Стан нажаль жахливий її.




В парку зробили тролейчик вздовж мостику.




Нажаль прийшов пізно і Дніпровська дитяча залзниця вже не працювала. Ми тут з Оленкою багато де катали вже). Я майже фанат. Нічо. Приїдемо сюди з Оленкою якось. Вдвох покатаємося.




А це пам'ятник маленькому принцу. Хоча я от спочатку подумав, що то дівчинка.




Зайшов в парк я з тилу, виходив ось через головний вхід.
Заснований парк був ще до 1807 року. Парк є колишнім займищем запорожця Лазаря Глоби, на околиці тодішньої Половиці. Він перебрався сюди після продажу Григорію Потьомкину свого саду на горі, де зараз знаходиться Потьомкінський палац й парк Шевченка.
Міська влада згодом облаштувала його у «Міський сад». Тут був викопаний став й спущена вода з Озерки.
За СРСР влади парк носив ім'я Валерія Чкалова.




Недалеко тут католицька церква Парафія св. Йосифа.




Пам'ятник . мабуть, святому Йосипу то) Який грізно так вказує, що Христос таки воскрес!))




Пофоткав фонтанчик біля Дніпровського академічного театру опери та балету...




... і рушив собі проспектом Яворницького в сторону іншого парку. Парку Шевченка.







Від муралів мені нікуди не втікти)




Одна з найвідоміших будівель міста. Мінора.




Поворот на Катеринославський бульвар. Головна і пішохідна вулиця міста.




Але не йду туди. Суну далі по проспекту Яворницького.
Проспект він трохи бульвар. Коли трамвай йде поміж цими деревами. Це круто.
Ну і взагалі тут йти понад деревцями було бомбезно. І світло неймовірне.




Чудовий травневий вечір. З чудовим світлом.




Чудова архітектура. Нажаль, не завжди в належному стані.




Актуальна виставка "Шляхами Донбасу". Поряд Дніпровський історичний музей. І "Діорама "Битва за Дніпро". Ну, діарама нам не цікава, а виставка сильна...







Прекрасний Спасо-Преображенський кафедральний собор. Нажаль МП. Сподіваюся не на довго.




Вже майже почало темніти, я ж посунув до парку ім. Шеченка.







Палац культури студентів імені Юрія Гагаріна Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.




До темноти встиг на оглядовий майданчик в парку. Якраз встиг побачити початок аду і аббадону. що сунув на місто ( а в мене там монтаж ще тривав!))).




Дніпро цього разу був якимось занадто комунікабельним. Спочатку коли йшов по проспекту Яворницього до мене підійшла дівчина і попросила обійнятися). На спір , мабуть ( бо поруч хохотали її подруги), але усміхнуло.Коли вийшов на ошлядовий майданчик, зі мною шанобливо так поздоровався який місцевий чувак, який фоткав оті хмари. Поздоровався, коли побачив мою камеру.
Вже пізніше, на вокзалі до мене підсів якийсь чувак ( і почав розказувати сльозні історії про місцевих бомжів, я жував і кивав кабінкою).




Але повернемося до оглядового майданчика. Посидів трохи, поглядів. Але погода лякала все більше. спустився до набережної, сів в маршрутку і вйо на вокзал. Додому.




От і все про Дніпро. Цього разу місто якось особливо "зайшло".
Треба буде сюди повернутися ціленаправлено. Про то і розкажу колись. Буде цікаво. Не перемикайтесь.

Нагадую, про мої реферальні лінки на букінг житла.
Якщо зареєструєтесь на Airbnb перейшовши через цей лінк
І зробите перше пронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання

Ну і мені щось перепаде)).

Оригінал публікації ось туточки

фото, робота, дніпро, 650 d, 17-40, подорожі, україна, фото18, вечір, цікаве

Previous post Next post
Up