Про Тбілісі'17. Частина четверта. Мцхета і Джварі
Пишу тебе из тех монастырей
В которых нет ни окон, ни дверей
Нет ничего, и честно говоря
Что нет и самого монастыря
Про Баку. Частина перша. Космос
Про Баку. Частина друга. Бульвар
Про Грузію. Частина перша. Батумські танцюючі фонтани
Про Тбілісі'17. Частина перша. Незапланована
Про Тбілісі'17. Частина друга. Панорамна
Про Боржомі. Частина перша. Багряні гори
Про Тбілісі'17. Частина третя. Нічна
Про Баку. Частина третя. Мішанина
Про Баку. Частина четверта. Містична
На ранок ми вирішили поїхати в Мцхету. Давню столицю Картлійського царства.
Погрузившись в метро на станції Марджанішвілі, ми проїхалися до знаменитої (в первному сенсі) станції Дідубе, щоб сісти в маршрутку до Мцхети.
Маршрутки звідти до Мцхети ходять кожні 15-20 хвилин. Коштує квиток 1,5 ларі (краще беріть в касі). Як варіант добратися туди можна на електричці з центрального вокзалу Тбілісі, але я не знаю подробиць.
Ну і я не враховую варіант таксі, чи гіда. То не наш метод.
На риночку ми купили трошки пастіли, чурчхели і кілька корольків... на пробу. Тобто корольків нам подарували. Дядечка на нас якось дивно подивився, коли ми попросили зважити 4 штучки... і просто подарував їх нам. Це було фатальною... ні, не помилкою))) Але знаковою подією в нашій подорожі по Сакравело). Але про то потім якось, а сьогодні я розкажу вам про неймовірну Мцхету.
Мцхета - культове для грузинів місце. В туристів вона перш за все асоціюється з Собором Свєтіцховелі, але в місці є ще що подивитися. Я тут не вперше був, тому знав, що вийти можна трохи далі і потрапити до не менш цікавого монастиря Самтавро. Минулого разу я знав про нього, але не потрапив.
Церкву збудовано у IV столітті царем Міріаном. Після царя Міріана Преображенський храм неодноразово руйнувався та відновлювався. У першій половині XI століття, за часів царювання Георгія I, за указом католикоса Мелхіседека храм розширили, добудували південну браму та прикрасили оригінальним орнаментом. Також прикрасили храмовий інтер'єр. У храмі Самтавро є безліч святинь: частина животворного стовпа, чудотворна ікона Іверської Божої Матері, чудотворна ікона святої Ніни.
Якщо інопланетяни колись і прилітали на землю, то бачили їх стародавні грузини).
Тихе і мальовниче місце. Хоч і не дуже розкручене.
Проїджаючи цією дорогою до Степанцмінди минулого разу, я помітив на виїзді з міста залишки якихось укріплень. Подивилися на карті - вони знаходяться відносно недалечко від монастиря. Вирішили прогулятися пішки.
По дорозі надибали олдову пекарню з тандиром, де дядечка продав (60 тетрі) нам гарячий ще лаваш завернутий по-вінтажному в газету . Якийсь "Грузинський спорт")). Лаваш виявився настільки смачним, що був приговорений всухомятку дуже швидко...ммм.. зараз от згадав той запах.
А ось і залишки....фортеці. Як я думав. З подивом прочитав , що це монастирський цвинтар.
Там, правда проводилися якісь ремонтні , чи реставраційні роботи, тож близько ми не змогли підійти.
Почалапали назад до Мцхети.
Настав час побачити Свєтіцховелі. Для Оленки вперше, для мене знову.
Мцхета - невеличке місто, тож вирішили пройтися. Мали час і натхнення. Побачили багато цікавого.
Наприклад от шикарну мозаїку.
Чи чудові прилизані вулички.
Мули , здається, належать якомусь замку, насправді це стіна Собору.
Хоч я і був тут вдруге, Собор Свєтіцховелі вразив. Величністю, красою, масштабом... і тишею...
Минулого разу я тут був 14 жовтня, в одне з найбільших грузинських свят - Мцхетобу.
Людей тут тоді було неймовірно багато. Краса будівлі тоді якось загубилася. Цього ж разу. майже нікого не було, що дало змогу оцінити її повністю.
Походження назви «Свєті-Цховелі» - «Животворящий Стовп» пов'язане з переказом про прийняття Грузією християнства.
Легенда розповідає, як житель Мцхета Еліоз, будучи в Єрусалимі, бачив розп'яття Христа і повернувся додому з реліквією - хітоном Христа. Його сестра Сидон, що вже стала християнкою, доторкнувшись до хітон, померла. Її поховали разом з хітоном, що залишилися у неї в руках. На могилі Сідонії стало велике дерево - Ліван.
Перший християнський цар Грузії Міріан побажав спорудити над могилою Сідонії церкву. На виконання його бажання кедр зрубали, вирізали з нього сім колон і стали встановлювати їх у церкві. Шість колон було встановлено, але сьома не піддавалася - вона зависла в повітрі. Просвітителька Грузії Свята Ніна молилася всю ніч, і тоді цей стовп «без дотику руки людської» став на своє місце. Чудовий стовп мироточив, і це дорогоцінне миро оживляло, виліковувало хворих від важких недуг. Звідси і пішла назва храму - «Животворящий Стовп».
У IV столітті на місці існуючого храму була побудована перша християнська дерев'яна церква. Через сто років, за царя Вахтанга Горгасала, замість неї спорудили кам'яний храм. Цей храм простояв до початку XI століття.
У 1010-1029 роках католікос Грузії Мелхиседек почав будівництво нового патріаршого храму, кафедрального собору Мцхета. Пожертви на будівництво були зроблені не лише церквою, але і правителями окремих грузинських царств, і навіть візантійськими імператором. Час побудови Свєти-Цховелі збігається з періодом підйому середньовічної Грузії
Будівництво Свєті-Цховелі очолив зодчий Арсукідзе. Переказ розповідає, що побудований ним шедевр викликав заздрість у його вчителя: як, учень перевершив майстра! Вражений учитель звів наклеп Арсукідзе і майстру відрубали праву руку …
Так це, чи ні, але над центральною аркою північного фасаду собору Свєти-Цховелі, дійсно, поміщений рельєф із зображенням руки, що тримає кутник. Напис під рельєфом говорить: «Рука раба Божого Арсукідзе. Пом'яніть». ( Я ж думаю, так було увіковічнено порушення техніки безпеки))).
У храмі збереглися численні надгробки грузинського царського роду Багратіоні. У вівтарної перешкоди - могили останніх грузинських царів Іраклія II і Георгія X. Тут же знаходиться могила царя Вахтанга Горгасалі.
Останній погляд на прекрасне. І ми вирушаємо далі.
Наступним пунктом в нашому плані було відвідування монастиря Джварі. От ми і посунули до траси, по дорозі намагаючись зловити таксі.
Містечко капітально відремонтували і зробили приваблим не тільки для віруючих, але і простих туристів ( чому віруючі не дуже тішаться). Але було то за часів адекватності Саакашвілі. Зараз ще мило, але видно, що потрохи то хиріє все. Дорога від траси ще тримається).
А взагалі тут просто красиво...
На повороті на трасу сторгувалися з таксистом за 13 ларі (!!!!!) і поїхали до монастиря. В принципі туди можна добратися і дешевше. Але то вгору дертися пару годин. В принципі можна, але не цього разу).
І от він. Храм Хреста. Легендарний Джварі. І я сфоткав його без людей в кадрі).
Джварі (храм Хреста) - один з найдавніших християнських храмів Грузії. За переказами тут у IV ст. свята Ніно з тодішнім царем Грузії встановили перший хрест. В 1994 році внесений до списку об'ктів Світова спадщина ЮНЕСКО.
Місце з неймовірною енергетикою. І з неймовірним видом...
Он там внизу в місці , де зливаються дві різнокольорових ріки - Мткварі і Арагві розкинулася стародавня Мцхета. Звідси гарно видно масштаб Свєтіцховелі, в правій стороні кадру трохи менший монастир Самтавро.
Ну і гори... хай ще невеличкі тут, але прекрасні.
З середини церква зовсім простенька. Справжня. Не пафосна. Мені взагалі імпонує грузинська версія православ'я. Вона здається щирою.
Не плач... маленька стіна.. .
Ще панорам. Відірватися важко. Якщо хочете гарно роздивитися Мцхету з висоти. раджу приїджати зранку, сонце не сліпитиме.
Жартував я, звичайно ж люди тут були, просто зовсім не багато.
Їхати звідси не хотілося, але таксист чекав, ми пообіцяли не довго. Спустилися вниз.
Попросили висадити нас на трасі, хоча могли повернутися нахад до Мцхети. Але ми вирішили подивитися на дамбу.
Отака от дамба ГЕС з прекрасним фоном.
Перейшли дорогу і майже відразу втрамбувалися в маршрутку до Дідубе. Водій поклав наші наплічники собі мало не на голову, звичайно ж запитав звідки ми, а коли дізнався що з України, то вже не полишав розмови з нами. Здивувася. що ми сторгувалися всього за 13 ларі ( з Мцхети ціни 20-25 ларі). пороспитував про Україну, про Саакашвілі ( не першим і дааалеко не останнім). Кароч було тісно, але не нудно.
на Дідубе перше , що ми зробили, пішли набрати більше ( багато, дуже багато корольків), тобто дядечко в нашому лиці зробив непогану інвестицію))) Далі ми майже ними одними і харчувалися))
Поїхали в центр, щоб вирушити до... Але про наступного разу, не перемикайтеся. Буде цікаво.
Оригінал публікації ось туточки