Не було там ні імені, ні вказаного віку,
Слова рвали папір, як рветься тиша від крику!
І не було там сміху, лише сльози і плач,
Горе минул их поразок і нестерпних невдач
ค่ะ
Навіщо ви пишете тут пости?
Слава, бажання виговоритися, спроби поділитися? Що вас спонукає писати?
Оригінал публікації ось
туточки