Про Вроцлав. Частина дев'ята. Крайня
З'ясувати, що і де
Допоможуть гномики,
На чарівних кониках
Кришталеві дзвоники
Раптом задзвенять.
Про Вроцлав. Частина перша. Краснолюдки
Про Вроцлав. Частина друга. Нічна
Про Вроцлав. Частина третя. Дощ
Про Вроцлав. Частина четверта. Університетський музей
Про Вроцлав. Частина п'ята. Навколо Одри
Про Вроцлав. Частина шоста. Набережна
Про Вроцлав. Частина сьома. Зоопарк
Про Вроцлав. Частина восьма. Золота
Ось і настав час останнього посто про мою передріздвяну подорож до Вроцлава. Більше того, це останній пост про мої подорожі в 2016 році ( а це ніфігове досягнення, скажу я вам)) ).
Отож трошки Вроцлава зразка грудня 2016 - го.
Спати - то для слабаків, особливо якщо в тебе вдень літак і ти не хочеш втрачати жодної хвилини часу і якомога більше побачити. Виселився раненько з хостела, і пішов бродити містом, що прокидалося. Тим більше нарешті встановилася гарна і сонячна погода.
Але що нам погода. якщо є мурали. Правда трохи дивні вони тут.
Пам'ятник Копернику також незвичний.
Нарешті побічив цей будинок засвітло. Думав що то якась церква, але зараз гуг її ніяк не позначає. Закинута, чи що.
Шикарна будівля лялькового театру.
Перед нею прикольний фонтан. Вночі я думав що це якісь краснолюдки-переростки, виявилося, що то тваринки різні.
І про архітектуру в Старому місті. Зрада?
І знову про дивні мурали. Малєвіч би плакав.
А це вже дорослий театр. Тобто Вроцлавська Опера.
Трошки середньовіччя вам.
Національний концертний зал ( щось типу нашого палацу "Україна", але трохи сучасніше, правда?)
Королівський палац. Як не проходив тут, то він зачинений був. Фоткав крізь грати паркану.
Ніколи не вгадаєте що це за будівля. Це суд)
Ранковий міський канал.
Але час піджимає. Завертаю в найцентральніший центр).
По дорозі глянув на синагогу, що має цікаву і доволі поетичну назву " Під білим лелекою" (Synagoga Pod Białym Bocianem). Вперше зустрічаю таку назву. Вона більше для якогось кабаку підходить).
Прикольний пам'ятник... Землі?
Трішки готики...А це .. бібліотека. Бібліотека Вроцлавського Університету (Uniwersytet Wrocławski Biblioteka Uniwersytecka).
Отак бочком-бочком вийшов до Соляного майдану.
Соляний майдан - це давній середньовічний ринковий майдан у Вроцлаві, який прилягає до площі Ринок з південно-західного боку. Майдан постав, ймовірно, під час відновлення міста після татаро-монгольської навали у 1242 році. Спочатку площа називалася Польський Торг, згодом - Соляний Ринок або Соляний майдан. У 1827 році на ньому встановили пам'ятник фельдмаршалу Блюхеру, і майдан названо його ім'ям: Blücherplatz. Після Другої світовій війні майдану повернуто історичну назву, але цоколь демонтованого німцями пам'ятника зруйновано.
Площа не забудована в центрі і виглядає цікаве навіть ніж площа Ринок.
А от і вона. Головна площа міста. Без людей....
А далі просто брів в сторону вокзалу.
Зустрічаючи періодично цікавинки.
Костел святої Марії Магдалини.
Євангельська церква св. Кристофера ( St Christopher Church). Ходив біля неї по кілька разів кожен день і от в останній ранок таки сфоткав.
До вокзалу.
От як відремонтували фасад так відремонтували).
А от і вокзал. Зайшов в середину. пошукав краснолюдків трохи)
Вокзал красивий.
Наприти красивого вокзалу не дуже красивий монстр зі скла.
Але пора додому. Ні, не сюди.
А спочатку на 106 автобус , що йде в аеропорт.
...і в небо...
На цьому все. І з роком 2016 також все. Але цікавого в мене ще дофігіща нерозібраного. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Оригінал публікації ось туточки