Про Амстердам. Частина друга. Вау-ефект
Знаю,що маєш ти піти
В тебе є місто...
Обов'язкове місто й ти
Будеш там,звісно...
Про Амстердам. Частина перша. Схіпхол
Сьогодні розкажу про перші наші враження від неймовірного Амстердаму.
Вирішили вийти з трамваю №2 раніше, не доїджаючи до вокзалу "Amsterdam Central". Ну, по перше, я і зараз не розумію, чого ми туди їхали, а по друге така чудова погода була, чому б не прогулятися. Час то дозволяв. По третє до проїзду ми не були прив'язаними, так як вже активували свої проїздні на Amsterdam Cart, тобто наступні три доби ми могли вільно кататися на міському транспорті.
З хазяйкою кімнати ми домовилися, що прийдемо після 17:00, тобто що нас зустрічатимуть після 17:00. Якийсь її друг.
Спостерігати у вікно за містом набридло і ми вирішили вийти на Музейній площі. Чому б не тут?)
Тим більше, що тут така чудова будівля Rijksmuseum (Рейксмусеум) - Національний музей Нідерландів. В середину поки не заходили, бо не хотіли поки активувати чузейну частину карти ( вони роздільні з транспортом), то в нас в планах було на наступний ранок.
Прогулялися поряд. Перші канали...
Це приблизно про автомобільний рух в місті. Для пішохода основну небезпеку тут несуть не зашугані автомобілісти, а зграї велосипедистів і водіїв мотороллерів, яких тут значно більше ніж авто на вулицях.
Знову Рейксмусеум. Тепер у всій красі.
Тут несподівано розпочався дощ. Нас в принципі лякали ним синоптики ще з Києва. потім лякали пілоти літака... і ось наздогнав. Але не довго капав.
Короткими перебіжками ми добралися до зупинки і сіли на якийсь трамвай, що йшов в сторону центру. Хоча то відносно, бо сідали ми також в центрі. Будемо вважати, що центр - то залізничний вокзал).
Іхали ми подивитися на знаменитий Квітковий базар, але промахнулися на зупинку - вийшли трохи далі.Вийшли на вулиці Рокін - що вважається головній в місті. Печний час вона йде вздовж однойменного каналу.
Ох вже ця архітектура....Кривувастіть будинків це не скривлення перспективи об'єктива. Колись може розкажу, що воно таке.
Зовсім інша, але не менш захоплива архітектура.
Там на дальному плані Амстердамська опера. Історію вона має схожу з нашим багатостраждальним Театром на Подолі, але черги до неї стоять в будні вдень, навіть...
А це знаменитий квітковий ринок Амстердаму, що розміщено на каналі Сінгель ( Singel), при чому "на каналі" - це в буквальному розумінні. Прогулялися, погляділи на квіти і сувеніри. Не купували ще нічого, не востанній раз тут проходили))).
Щоб знайти ринок вам гарно послужить Монетна башта (Munttoren).
А щоб знайти щось на ринку ... хоча ні.. знайти тут щось просто, а от вибрати - ні)).
Це не цибулини тюльпанів (хоча їх тут уйма), це піони ( Оленка, правда мене виправляє. що це не піон. а амариліс який то), на скільки пам'ятаю).
Запам'ятайте ці башточки ( це інша сторона квіткового ринку), саме тіля них є більш-менш стабільно працююча точка з продажу знаменитого амстердамського оселедця. І в булці і без булки.. все як забажаєте. Всі інші точки, що були на карті або відкрити були дуже рідко ( власне. майже завжди були закритими), або не викликали довіри ( як на мосту в Кварталі Червоних ліхтарів).
Коштує порція від 3,5 до 5,5 Євро. Залежить від виду оселедця і виду ж його подачі.
Але нашою метою є таки вокзал. тож йдемо приблизно в тому напрямку.
Мартини підозріло на нас дивляться...
Церква Меннонітів над каналом Сінгель.
По місту багато невеличких пам'ятничків, але виконані вони в якийсь дивній манері. Мені не дуже подобається...понакурюються ото і скульптурять))).
Традиційні будинки тут не тільки понад каналами.
Помітили цікаву стіну, на якій було розмішено цехові герби. Виявилося, що це Музей історії Амстердаму.
Зайшли, прогулялися відкритими експозиціями зовсім трошки...
Давид і Голіаф.. наскільки я зрозумів. Релігійна тема, скажете ви.. але там вище величезне панно мішанини поп культури і релігії...Сучасне мистецтво воно таке...
Пішгли далі. Ніколи не вгадаєте, що то за будівля зі шпилями попереду. Це Торгівельний центр (Magna plaza). Нормальний такий , ультрасучасний всередині торгівельний центр. А зовні...
Кароч от що значить берегти історичне обличчя міста...
Вийшли до Королівської площі. Зрозуміли, чому говорять. що в Амстердамі багато туристів...І це незважаючи на періодичний дощ.
Туристів таки більше ніж голубів.
Звернули на вулицю Дамрак. Це будівля місцевої біржі Берлаге - першої фондової біржі в Європі.
Зараз приміщення , збудоване в 1903 році використовується для концертів, виставок, масштабних церемоній.
А відразу за ним канал-затока Дамрак. З неймовірною архітекторою...
От саме це я ( як фотограф)хотів побачити найбільше...
Від затоки до вокзалу вже косяком докинути ( будемо говорити на місцевому жаргоні))))
Зрозуміло. що треба таки перйти міст. Куди ж без цього в Амстердамі.
Зліва на фото туристичний центр, справа - Церква св. Миколая.
Тут же ( біля вокзалу) знаходиться основний центр скупчення прогулянкових човнів. Є багато різних туристичних компаній, сісти на човен можна в багатьох точках міста. але біля Amsterdam Central зібрано повний букет). Ціни від 16-18 євро за годинну прогулянку ( є і довші тури , і тури з тусівом, є тури з обідом/вечерею. кароч на будь який гаманець).
А це ось такий вокзал...
Зайшли в середину. надибали якийсь безкоштовний Wi-fi в кондитерській. списалися з другом хазяйки. Зрозуміли, що в запасі в нас ще пару годин.
І пішли... не повірите... в бібліотеку..
Якщо вийти з центрального вокзалу Амстердаму і пройтися набережною десь з кілометр ...
Ну добре.. не буду забігати на перед... Це якийсь дуже відомий китайський ресторан, всі китайці пісяють від нього кипятком.
Але нам цікавіше більше таке...
Так от... пройшовшись десь кілометр від вокзалу ви потрапите до Амстердамської публічної бібліотеки (OВA).
Я не часто щось ідеалізую за кордоном, до всього відношуся зі скептицизмом і намагаюся не порівнювати з Україною... але блін.. от тут стало сумно.
Шестиповерхова будівля, де у вільному доступі ( вільний доступ це не умовність. Тут просто заходиш і шукаєш потрібну тобі інформацію, ніяких карт, ніяких записів, ніяких внесків... кожен має право на знання...) купа книг , музики, мультимедія різними мовами. Вільний доступ в мережу , та блін... олівці і папір вільні...
При бажанні ти взагалі можеш не спілкуватися з персоналом, а сам знайти в комп'ютерному каталозі потрібну книгу ( все пронумеровано, все на своїх місцях) і взяти її з полиці, але і допомогти тобі тут раді...
Пробили по внутрішній мережі. що тут є про Україну. Ну такоє.. кілька збірок українських пісень, кілька книг про мистецтво, книга Забужко " Польові дослідження українського сексу", здається німецькою... і таке ось... висер якогось польського "історика".
Альо! Мінстець і міністерство туризму.. чим ви там займаєтесь? Сумніваюся, що бібліотека не прийме пакаван якісних книг про Україну...
А це дитяча частина бібліотеки... Доречі, про "тишу в бібліотеці"... тут не було тихо. Тут грала класична музика. Наживо.
На верхньому поверсі є тераса, з якої абсолютно безкоштовно можна полюбуватися панорамою міста ( нам правда то невдалося, бо зима) і є кафетерій, де як говорять смачно і відносно недорого.
Ми ж під враженням і з невеселими трохи думками пішли назад до вокзалу, щоб сісти на свій 13-й трамвай і поїхати заселятися....
Але про те я розкажу наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Оригінал публікації ось туточки