Про Будапешт. Весна 17. Частина третя. Культурна програма
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?)
Про Будапешт. Весна 17. Частина перша. Привіт улюблене місто. Я скучив
Про Будапешт. Весна 17. Частина друга. Похмура
Отож? продовжимо з того місця, де ми зупинилися в минулому пості.
Ми підійшли до казкової Церкви св. Матьяша.
На площі перед церквою розташована скульптура, яка, проте дуже схожа на фонтан. Присвячена Святій Трійці.
А це головний вхід/портал до Церква св. Матьяша. Але ми туи не підемо. бо туристів заводять через бічний.
Туристів тут тьма тмуща, бо буквально поруч розташована ще одна цікавинка Будапешту - Рибацький Бастіон. Але про нього трошечки пізніше.
Якщо я бачу ( як от зараз св. Іштван на коні) якусь високу точку , то відразу хочу туди вилізти.
З дзвіницею цієї церкви все виявилося не так просто. Потрапити туди можна тільки з екскурсією, до того ж ціна не дуже демократична. 1500 форинтів з людини - це тільки вежа. Сама церква ще 1500. Budapest cart тут не діє. Перший раз ми завернули сюди, коли до наступної екскурсії залишалася година. Вирішили поки сходити тут же на площі в 3D кінотеатр. Туристична карта давала вільний вхід ( так вхід коштує 450 форинтів). Подивилися мультик про іторію Угорщини. оволі прикольно зроблений.
Тепер же про бастіон.
Будапешт завжди мав потужні укріпні бастіони. Охорона кріпосних стін розподілялася між районами або цехами. Одна з таких ділянок називається і сьогодні Рибальським бастіоном. Розташовувалася ця частина кріпосних стін біля церкви Матяша, захищаючи її і місто з боку Дунаю. Ця ділянка була під контролем цехом рибалок. Будівництво Рибальського Бастіону почалося на самому початку двадцятого століття (1905) . Стиль, використаний при його створенні, був вибраний неороманський. Бастіон мав сім веж, які символічно зображували мадярські племена, союз яких і став основою створення Угорської держави.
Прикольна споруда... вхід на одну з веж якої коштує 700 форинтів.Черга величезна!
Все б нічого, але поруч така сама вежа. З таким самим видом... але безкоштовна). А черга навіть менша. Не розумію я нічо.
Ось такі види звідти.
Панорамка ось.
Щоб ви розуміли, з правої сторони платна частина. Люди дивні.
Якщо вже дуже хочете потрапити саме туди приходьте туди ввечері. Десь в районі 22-23. Можна зайти вільно). Контролери йдуть додому, турнікет опущений).
Хоча красиво. Так.
В очікуванні екскурсії вирішили прогулятися навколишніми вуличками.
Ота красива будівля - національний архів Угорщини.
Фотодрочерствую.
Стиль пам'ятників в Будапешті доставляє). Які емоції!
Церква Марії Магдалини - це колишня римо-католицька церква в замковому районі Будапешта. Зараз виглядає трохи закинутою
Ну і щоб ви не забували, що ми в Будапешті були навесні). Просто я повільно пишу).
Вулиця Аттіли теж видова. Правда вид не найтуристичніші райони міста.
Знову звернули і бродили тихими вуличками старого міста.
Трошки Італії в центрі Будапешта.
Домінує ( в архітектурному плані) на пагорбі зовсім не замок. Забігаючи вперед розкажу, що на дзвіницю ми так і не потрапили. То промахнулися з часом екскурсії, то просто вже стало шкода чекати за такі гроші.
Хотів показати Олеці лабіринт . Але в них так і не з'явилися термінали, а кешу як завжди було не багато. Поки ходили шукали банкомат , то вже і перехотілося туди спускатися).
Ми ж пішли в музей. Ні, це варна охороняє не всіх в музей). Просто по дорозі зустріли.
Вирішили скористатися перевагою Budapest Cart і відвідати Угорську Національну галерею ( так вхід коштує 1800 форинтів).
Експозиція крута. При бажанні бродити можна цілий день. У нас же був експрес тур. На пару годин.
Картини виставлені чудові, їх багато і різних, але мені найбільше сподобалися експозиції присвячені ічторії релігії... готика!
... і експозиція сучасного мистецтва. Тут і картини і інсталяції різнії ( тараканів, що доїдають наркомана в кутку немає, але дух той же)) ).
Обов'язково підніміться на найвищий поверх. Тут різних прикольних сучасних мистецьких штук...
( знайди Каняку на фото)
Можна піднятися на балкон Замку Буда ( всередині якого, власне. і розташована галерея то).
Зрозуміло, що то можна зробити за теплої погоди.
Доречі про погоду. Вона почала виправлятися, хмари розійшлися, сонечко стало пригрівати...
Ми спустилися вниз до Дунаю ( дуже красивими сходами, доречі)
І вирішили поїхати...
Канатися на незвичному транспорті. Ні, не на велосипеді). Якому саме розкажу наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Оригінал публікації ось туточки