Про Молдову. Частина друга. Вино
А вона, а вона сидітиме сумна,
Буде пити - не п’яніти від дешевого вина.
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь
Та хіба зуміє голос подолати цю печаль.
Про Молдову. Частина перша. Сахарна
Після монастиря в Сахарній ми вирушили ближче до Кішеневу. А саме до містечка Крікова, де розташовані знаменитий комбінат ігристих і марочних вин "Крікова".
На призначений час нашої екскурсії ми спізнилися. Буквально на 20 хвилин.
Але довелося чекати тепер майже годину і ущільнюватися з іншими групами. До того ж нас тепер чекала екскурсія англійською.
Хоча і почав вже накрапувати дощик, проте процес очікування прикрасив шопінг ( у фірмовому магазинчику), дегустація молодого вина ( свято молодого ж вина все ж таки) і споглядання дивних будівль на іншій стороні кар'єру ( які мені нагадали Бахчисарай, тобто дорогу на Чифут Кале ( ехь(( ).
Хоча свято було якимось не надто масштабним. Можливо через погоду.
Дочекалися нарешті свої черги. Весело і задорно погрузилися в екскурсійні машинки... і вигрузилися. Всі не поміщалися і для пари груп ( в тому числі і нашої) організатори вирішили змінити маршрут. На початку нас чекав Музей історії молдавського вина і Національна колекція вин.
Добралися ми туди пішки )
Повз нас проносилися більш фартові туристи).
Але з іншої сторони це і добре. що ми відразу відчули МАСШТАБ!
Підвали "Крікова" - це величезне місто під землею...
Зі своїми вулицями, по яким можна їздити автомобілями...
... з дорожньою розміткою, з пішохідними переходами... Не хотілося б тут заблукати... хоча від спраги точно тут не помреш)).
Як завжди трошки історії.
Молдавське містечко Крікова (11 тис. жителів) знаходиться в 15 км від Кішинева.
Найдавніша згадка про поселення тут відноситься до 1431 року. Кілька століть в місцевих каменоломнях добувають будівельний камінь (котелець), який використовується при будівництві. У 1952 році в штольнях був заснований Виноробний комбінат «Крікова». Крім того криковські штольні проектувалися так, щоб бути використаними в якості бомбосховища в разі ядерного удару, тут могли сховатися до ста тисяч чоловік. У підземних галереях зберігалися стратегічні запаси продовольства.
У криковських штольнях протяжністю до 120 км природний вапняк допомагає підтримувати постійну температуру - 12-14 градусів і вологість 97-98%. Це оптимальні умови для витримки марочних вин вищої категорії якості.
Комбінат є перлиною молдавського виноробства, єдиним в країні і одним з небагатьох на пострадянському просторі підприємством, що виробляє ігристі вина методом класичної шампанізації. Крім ігристих вин, підприємство випускає великий асортимент якісних ординарних і марочних виноградних вин.
В штольнях розташована Національна колекція вин з дегустаційними залами, зберігаються понад сто колекцій вин з кращих сортів винограду, вирощеного в центральній частині Молдови. Винотека налічує понад мільйон пляшок, включаючи крім молдавських ще й унікальні французькі, італійські, іспанські та інші зарубіжні зразки вин.
Відвідувачам пропонуються екскурсії різної цінової категорії і тривалості. Пакет «Царство вина» тривалістю 2 години і ціною в 650 леїв на людину, включає екскурсію та дегустацію 6 типів вина з закусками. Пакет «VIP» тривалістю три години і ціною в 1300 леїв на людину, включає екскурсію і перегляд корпоративного фільму Крікова в першому підземному кінотеатрі країни, дегустацію 9 типів вина з закусками.
Це як ви зрозуміли, ми добралися до музею вина. Нічого особливого. Стандартні історії зі стандартними легендами, про "багатотисячну" історію виноробства в Молдові. Хоча деякі експонати і цікаві.
Набагато цікавішою виявилася Національна колекція вин.
У криковських підвалах знаходиться знаменита Винотека. Колекція вин налічує понад мільйон пляшок, включаючи поряд з молдавськими винами унікальні іспанські, італійські, французькі та інші. Унікальні експонати, такі як «Великоднє Єрусалимське», лікер «Іан Бехер» (урожай 1902 роки) і ще 158 марок з Бургундії, Мозеля, Рейну та інших місць, складають безцінне національне надбання Молдови.
Винотека в Крікова була заснована в 1954 році. У 1967 року колекції вин присуджено звання «Республіканської», тоді в унікальному зібранні вин значилося близько 465 винних коньяків і лікерних марок.
Важко назвати точну ціну колекції, в тому числі з-за виключно історичного значення Винотеки, як і у випадку більшості творів мистецтва і археологічних артефактів. Фахівці стверджують, що кожен рік перебування в енотеці Крікова збільшує вартість пляшки вина на 30%.
Започаткована Винотека була з... колекції вин Генріха Герінга.
За однією з легенд ( яку люблять розказувати туристам) вина тут почали збирати на базі колекції міністра авіації фашистської Німеччини Германа Герінга. Кажуть, у нього були найкрасивіші картини з жінками, найкращі годинники і найкращі вина. В кінці Другої світової війни Радянська армія наступала, і Герінг змушений був залишити свою колекцію вин в Кріково.
Але насправді все набагато банальніше.
У Кріково колекція Герінга потрапила не від Герінга. Криковські винні підвали були побудовані в 1952 році, вже після Другої світової війни. Вина Герінга були привезені з Москви як трофейні вина.
В Винотеці зберігаються вина багатьох відомих політиків ( от тільки я не зрозумів, це, власне , їхні вина, чи вина їм "подаровані"). "Вина Порошенка" є, коль чо. Питання це виникло в мене тому, що кожен бажаючий може арендувати собі ячейку тут. Скільки то коштує - боюся уявити.
Найперший зразок вина - лікер «Іан Бехер» датується 1902 роком. У 1965 році в Молдову в складі американської делегації приїхав нащадок Бехера. Опинившись в Винотеці, йому захотілося придбати цей екземпляр вина, вироблений його предками. Він був готовий заплатити за пляшку 100 тисяч американських доларів.
Але найціннішою в колекції вважається єдина в світі кришталева пляшка червоного «Пасхального Єрусалимського», яку подарували на відкриття кріковських підвалів від імені прем'єр-міністра Ізраїлю Голди Меїр (уродженки Києва). Модит Давид звали виробника.
Ми ж вирушаємо далі. Нам вже знайшли транспорт і погрузившись на два туристичних поїздомобілі ( во яке я слово придумав) помчали вулицями підземного міста.
У підземному місті вулиці та бульвари носять поетичні винні назви - Каберне, Піно, Фетяска, Аліготе і інші. Вулиця Бахуса - то головна)). Майже проспект).
Приїхали до виробництва ( ну, чи "виробництва для туристів") шампанського.
Макет лінії з виробництва ігристих вин.
Як я вже наголошував, в "Крікова" шампанське виробляють традиційним способом.
Тут вино вистоюється, тут відстоюється осад. Для цього в пляшках поступово змінюють кут розміщення, і провертають пляшки. При виробництві ординарних вин це роблять машини, марочні повертають вручну. Професійна перевертальниця пляшок (!!!) перевертає їх за зміну тисяч 15...
Не знаю на скільки це не бутафорія, але виглядає велично.
Сідаємо на машинки і рушаймо далі.
Подивилися кіно в першому в Молдові підземному кінотеатрі. Звичайно ж про Молдову, тобто про виноробство в Молдові і про "Крікова" зокрема. Але красиво зроблено. І цікаво.
На фото не кінотеатр, а "вулиця" біля нього)).
А далі настав момент, якого більшість ( я про туристів) чекала з нетерпінням. Знову погрузилися на транспорт і рушили на дегустацію.
В 2007 році дегустаційні зали було реконструйовано. Їх кілька і в більшості своїй вони доволі пафосні.
Це не зал, це місце для фотографування різних VIPгостей.
"Європейський зал"
Зал "Каса маре" і традиційному молдавському стилі.
Ще є "Президентський зал" ( якого ми не бачили) і зал "Морське дно". де відбувалася наша дегустація.
Але спершу забіг в туалет... прихринів трохи..
Вже потім подумав, що це мабуть кімната для куріння. Для VIP, звичайно. Для простих смертних - то просто коридор до туалету)).
А далі було смачно і ароматно. Розказувати не бачу сенсу, бо красивими словами не можна передати смак і аромат хорошого марочного вина ( а взагалі я вино не дуж люблю).
Після дегустації ми зморені, голодні і трошки п'яні вирушили до готелю.
Дощ розійшовся на повну вже... але то інша історія, не перемикайтеся, буде цікаво.
Ах так, мало не забув нагадати. Катали то ми з туроператором Україна Інкогніта
Оригінал публікації ось туточки