Про Стамбул. Частина п'ята. Айя-Софія: falkoner

falkoner

Про Стамбул. Частина п'ята. Айя-Софія

Dec 25, 2017 09:35

Афіни, Київ і Стамбул -
Маршрут любові і тривоги.
Афіни, Київ і Стамбул -
Квиток в один кінець дороги.
Про Стамбул. Частина перша. Доторкнутись
Про Стамбул. Частина друга. Атмосфера
Про Стамбул. Частина третя. Блакитна мечеть
Про Стамбул. Частина четверта. Пастельна

На другий день нашого перебування в Стамбулі синоптики обіцяли погіршення погоди, тож ми вирішили присвятити його обов'язковій музейній програмі. Блакитну мечеть ми побачили напередодні ввечері, тож поснідавши в хостелі вирушили до ще одної визначної пам'ятки Стамбула - Святої Софії ( Айя-Софія, Hagia Sophia).

Місцевий транспорт ми поки що використовували мало, адже, нагадаю, жили в найісторичнішому ( якщо можна так сказати) районі міста Султанхамет, в якому зберігся, як на мене дух історичного Стамбулу. Цими вуличками просто цікаво гуляти.

Двір мечеті Акбіїк, побудованої в 1464 році. Будівництво Блакитної мечеті, наприклад, розпочалося 1609 року.

А от в такому стані зараз перебувають історичні будинки в центрі стамбула...

Але якщо будинку пощастило, і він стоїть на туристичному маршруті, він виглядатиме так).

А це просто традиційні турецькі візерунки на кахлях в сувенірній ятці.

Але не будемо відхилятися від теми посту. Весняними вулицями Стамбулу ми піднімаємося до Святої Софії.

Для початку хотілося б порадити вам купити музейну карту Стамбулу Museum Pass Istanbul.
Поперше вона зекономить вам час, бо вхід по музейним картам відбувається по окремим чергам і вам не потрібно вистоювати постійно черги за квитками в музеї. По друге ви сильно зекономите в грошах.
Карта дає безкоштовний вхід до таких музеїв : Hagia Sophia Museum , Topkapi Museum and Harem, Archaeological Museum, Mosaic Museum, Museum of Turkish and Islamic Arts, Museum of the History of Science and Technology of Islam, Сhora Museum, Yildiz Palace, Rumeli Hisari Museum, Fethiye Museum та знижки до різних атракцій. Докладніше можна прочитати на сайті.
Я виділив ті музеї, які ми відвідали. Всі ваоті. Хіба що "Історії науки і технологій Ісламу" можна проминути.
Коштувала карта 85 лір на 5 днів. Хоча тут не до кінця зрозуміло. Можливо це просто ми купували її в несезон, бо всюди інформація про те була, що 85 лір - то на 3 дні, а на 5 115- лір... як зараз - не знаю.
Чи вигідно. Ну дивіться. Вхід до Айя-Софії коштує 40 лір, Вхід до Палацу Топкапи - 40 лір...

Отже придбавши MUSEUM PASS ISTANBUL прямо а касі Софії ми без черги потрапили на територію.

Перше враження - вау... Друге враження таке ж саме... ВАУ!. Вже потім починаєш знаходити якісь членороздільні слова типу " велич", "епохальність", "неймовірно" і так далі.

Візантійські літописи оповідають про те, що на місці, де було вирішено спорудити храм святої Софії, в роки правління імператора Костянтина Великого (306-337 р.) була спочатку побудована невелика церква-базиліка. У 532 році, 5 січня базиліка була знищена під час народного повстання Ніка . Імператор Юстиніан вирішив створити такий храм на славу Божу, який своїми розмірами і пишністю затьмарив би все, створене раніше.

Будівництво було розпочато відразу ж. Вже 23 лютого 532 року приступили до роботи. Анфімію знадобилося неповних два місяці для створення проекту та підготовки до будівництва. Саме ж будівництво тривало 5 років 10 місяців і 10 днів - повідомляють візантійські літописи.

27 грудня 537 року відбулося урочисте освячення нової церкви, яке здійснив Константинопольський Патріарх Міна. Храм висвятили на честь Святої Софії, вдови, яка виховувала своїх дочок - Віру, Надію та Любов у глибокій християнській вірі. Навіть катуваннями дівчат не змусили зректися віри. Потім їх стратили. Убита горем мати прожила ще три дні, а потім померла. Християнська Церква зарахувала їх до числа мучеників, а на честь Святої Софії почали будувати храми, собори та церкви по всьому світу.

Головне, що вражало в інтер'єрі храму - це його купол. Діаметр його 32,9 м, висота від підлоги до центру купола 55,6 м. Форма всього будови підпорядкована величезному купола. Справа не тільки в його величині. До часу створення Анфімієм цієї будівлі напівсферичні купола споруджувалися тільки над круглими в плані будовами, званими ротондами, тоді як тут, у храмі святої Софії, вперше в історії будівництва купол споруджений на будові у формі квадрата.

16 липня 1054 року у Софійському соборі на святому вівтарі під час богослужіння легат Папи римського кардинал Гумберт вручив константинопольському патріарху Михаїлу Керулларію грамоту про відлучення від церкви. Саме цю дату прийнято вважати датою розколу християнської церкви на католицьку і православну.

До розграбування хрестоносцями Константинополя в 1204 році у в соборі зберігалася Туринська плащаниця.

Майже тисячу років Собор святої Софії залишався символом християнства. Остання літургія в ньому розпочалася ввечері 28 травня 1453 року і продовжувалася всю ніч. Вранці в собор увірвалися яничари Мехмеда ІІ, що захопили Константинополь. Цей султан відомий тим, що поклявся не відпочивати і не розважатися до тих пір, доки не отримає Константинополь. 1453 року Мехмед ІІ наказав перетворити собор на мечеть. До нього прибудували чотири мінарети і він перетворився на Мечеть Айя-Софія.

1935 року засновник сучасної Турецької держави Мустафа Кемаль Ататюрк розпорядився про перетворення Святої Софії на музей.
І відразу от почали проступати християнські символи з-під ісламських орнаментів ( жарт)

Сліди османського панування в Софії в цій частині храму - насамперед 4 величезних круглих щити з верблюжої шкіри, підвішені під куполом. Написи на них - вислови з Корану та імена перших халіфів. Ці щити вважаються найбільшими зразками арабської каліграфії.

Оздоблення храму вражає навіть зараз.
Різблення по каменю...

Нам найбільше сподобалися такі от симетричні "візерунки" з мармуру.

Піднялися на другий поверх.

Тут такє треба не забувати піднімати голову))

Звідси головний зал Собору виглядає ще масштабніше.

Доставили сліди історії...

От тут хтось виколупав з мармуру коштовний ( мабуть) хрест...

А це "граффіті", намальоване якимось хрестоносцем майже 800 років тому..

Видно сліди сучасного укріплення будівлі, та і риштування на першому поверсі я думаю ви помітили. Мрію побувати тут після остаточної реконструкції.

Збереглися частини оригінальних мохаік

Прям пишаюся цим фото, бо зміг його зробити тільки завдячуючи великому зросту і довгим рукам ))). Вікна, доречі, звужували, бо священникам здалося, що світла забагато і атмосфера недостатньо похмура.