Про травневий Тернопіль. Частина друга. Пивна
Я пивом марив, пивом марив сповна,
А в небі хмара, наче піна пивна,
Я пиво цмулив взимку і навесні,
Ячмінні були пива ріки хмільні.
Про травневий Тернопіль. Частина перша. Банальна
Отже, ми вирушили в Топільче на фестиваль пива.
Шлях до парку проходив набережною, тому, звичайно, трохи банальних тернопільських фото.
Церква воздвиження Чесного Хреста
Все таки крута набередна тут.
Але залишаємо її позаду...
... біля вже знайомого нам храму переходимо дорогу...
... і от ми вже в Гідропарку "Топільче".
Місце чудове і без вестиваля пива. Особливо для фотографа. Суміш красивої природи, води, дивних дерев'яних форм надає мождивість зробити цікаві кадри.
Красиво то красиво, але ми знаємо, куди ми йдемо.
Фестиваль знаходився на острові. Вхід був платний. 20 грн ( за 60 вам давали квиток. наливали пива і дарували бокал, в який ,власне, і наливали пива).
Це явний позитив, бо навіть така мінімальна ціна суттєво зменшувала кількість бидла на території. До того ж , заплативши ті 20 грн, можна було більше і не витрачатися. Дегустувати пиво давали всі виробники, тож при бажанні можна було наклюкатися, навіть нічого не купуючи.
Ще одною явною "перемогою" оргів стала майже повна відсутність сидячих місць. Були розставлені столики для стоячого ... назвемо так - "дегустування". Що на мою думку сильно зменшило кількість дуже п'яних людей. Сидячи не так помічаєш, як напиваєшся.
Ми ж до справи підійшли відповідально. Дегустували і купували пиво, що сподобалося. Давно не куштував скільки смачнючого і різноманітного темного пива.
Масштаб, звичайно , невеличкий в порівнянні з київськими мірками, але і ціни не порівняти зі столичними. Але головне, що фестиваль вийшов просто душевним, як на мене.
З їжею також було нормально. Закусити при бажанні було чим смачненьким. Ми ж зацінили львівську хендмейд ковбасу і страшенно пекучий соус до неї "Йой пече".. в мене он ще в холодильнику стоїть він). Швидко його не з'їси, бо реально дуже адовенький.
Але все хороше закінчується ( чи то пак - більше не влазить). тож ми вирушили в центр, на інший фестиваль "Ї"... Бо ж все таки на нього ми приїхали.
Під впливом пива в мені прокидається митець.. роблю концептуальні фото...
От ще...
Ну з цим дядьком хоч зрозуміло. Он які в нього круті вуса...
Як завжди трошки вуличного мистецтва. В Тернополі все, що трапилося на очі було гостросоціальним.
Довго ходили по центру в пошуках цигарок ( в неділю ввечері купити їх виявилося проблемою, чомусь ) і вибачте за подробиці, туалету. Це величезна проблема в містах. І не тільки українських, доречі. В процесі бродіння фотографував,звичайно.
Люблю такі пам'ятники.. вони такі... живі..
А це просто Каняка біля "Майстерні карамелі")))).
Розрулившись таки з усіма справами пішли в Центр Культури "Перемога" на фестиваль...
Далі було весело, але камеру я вже не діставав.
Поспали під Забужко трошки... потім коли в неї таки забрали мікровон ( в нелегкій боротьбі) трошки прокинулися під Кімнату Гретхем і відкрили для себе Лінію Маннергейма. Це ной проект Сергія Жадана, Євгена Турчинова ( той що з дредами з Собак, які раніше в космосі були) і Олега Каданова.
Не дочекавшись Один в Каноє пішли на вокзал, бо час до поїзду підпирав. На вокзалі оголосили, що Раховоз поломався десь в горах , і що він затримується мінімум на 3 години.
Повернулися) . Покимарили під "Один в каноє".. кароч веселилися як могли)).
Отак пройшла наша перша подорож до Файного міста цього року. Але не остання! Не перемикайтеся, буде цікаво.
Оригінал публікації ось туточки