Про Вилково. Частина друга. На нуль не множити: falkoner

falkoner

Про Вилково. Частина друга. На нуль не множити

Sep 27, 2017 20:57

Ой у гаю, при Дунаю
Соловей щебече.
Він же свою всю пташину
До гніздечка кличе.
Про Вилково. Частина перша. Дощ

Минулу розповідь я закінчив на тому, як ми погрузилися в кораблик, щоб рушити до "Нульового кілометру". Місця, де Дунай впадає в Чорне море.

Хоч дощ і закінчився, погода була далека від весняної. Доволі прохододно і дуже сильний вітер. Більшіть ховалася всередині кораблика , за пластиковими, але все ж вікнами. Мало хто зважувався вийти на верхню палубу. Тільки оті дурнуваті люди з камерами :).

Во який вітерець.

Чи то в мене так руки замерзли, що не міг відпустити кнопку затвору, чи місцевевино вдарило в голову, але коли я обробляв фотки, то в мене склалося враження , що я фоткав всі дерева, які траплялися на березі по ходу нашого руху.

Але траплялтися не тільки дерева. Ось пасіка на острові, наприклад.

Я б звичайно грішив на вино ( і копчених сомиків, звичайно), якби не прекрасні , навіть в таку погоду, краєвиди навколо, адже ми рухалися територією Дунайського біосферного заповідника.

Дунайський біосферний заповідник створений Указом Президента України в 1998 році на базі природного заповідника «Дунайські плавні». До передбачених відповідним законом зон біосферного заповідника ввійшли:

Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю (нижче м. Вилкове) - заповідна, буферна зони та зона антропогенних ландшафтів; ( по ній ми і подорожували)
Жебріянська гряда - зона антропогенних ландшафтів;
Стенцівсько-Жебріянські плавні - зона регульованого заповідного режиму;
Русловий острів Єрмаков - буферна зона та зона антропогенних ландшафтів; ( а про нього в наступних постах)
Територія прилеглого недіючого рибного господарства - зона антропогенних ландшафтів.

Рішенням ЮНЕСКО від 02.02.1999 Дунайський біосферний заповідник НАН України отримав міжнародний сертифікат біосферного резервату.

Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава, що знаходиться нижче с. Вілково, в геологічному плані досить молода. Її вік становить біля 400 років. В той час як первинна дельта Дунаю сформувалася в післяльодовиковий період із твердого стоку ріки на місці Давньодунайського лиману, нова дельта почала своє формування лише в 17 столітті. У цей період дунайскі плавні сформувалися під впливом бурхливих річкових вод. Сильні потоки Кілійського рукава прорвали Жебриянівську косу. Саме в цьому місці й мешкає більша частина птахів і тварин.

Однією з визначних пам’яток Дунайського біосферного заповіднику є зарості очерету. Незважаючи на всю свою унікальність, кілька років тому він становив реальну загрозу засмічення дельти Дунаю. І тільки численні зусилля доглядачів допомогли впоратися з ситуацією.Ну і свій вклад в цей процес внесли голандці. Там зараз модно робити стріхи з екологічного матеріалу, тож вони любо купують цей очерет в місцевих).

Дунайський біосферний заповідник - найбільший в Європі, Сьогодні загальна площа його становить 46 403 га, з них 6890 га займає акваторія.
Також це єдине місце в Чорноморському басейні, де ще нереститься осетер.

Окрім осетру тут,в дикій природ,і можна зустріти більше 200 ( вичитав про 257) видів птахів і більше 550 видів рослин багато ссавців, в тому числі і доволі рідкісних.

Минулого разу коли я тут був, я зафоткав пеліканів. Сподівався і цього разу, але весна запізнилася і пеліканів ми побачили тільки в небі.
Ще бачили багато чапель, кілька хижаків, купу качок і бакланів різних.

От саме біля цієї коряги я минулого разу і фоткав пеліканів).

Але ж це, я обіцяв про нульовий кілометр розказати.
Дунай - єдина ріка в світі, ще рахунок кілометражу ведеться не з витоку, а з дельти. До того ж, кожного року ця точка інша. За рік великий ( ніфіга не блакитний) Дунай намиває до 50 метрів берега. Знак зміщують.

За місцевими побрехеньками для туристів, треба загадати бажання і пролізти через середину нуля, тоді воно ( бажання) обов'язково збудеться.

Але кому потрібні ті знаки?! Мушлі! Ось наше все. Дорвалися). Набрали повний пакет мушель від рапанів. Навіть Оленка до Києва довезла, де вони пролежали нікому непотрібними з півроку, а потім були успішно комусь подаровані. Ну, а я відірвався фоткаючи.