Про Хортицю. Частина друга. Січ

May 06, 2017 22:29


Гей, там на горі Січ і_ де,
Гей, малиновий стяг несе,
Гей, малиновий, наше славне товариство
Гей, машерує - раз, два, три!
Про Хортицю. Частина перша. Оаза посеред індастріалу

Отже, сьогодні про культурно-історичний комплекс "Запорізька Січ"




Про те, що ми наближаємося до комплексу, ми зрозуміли ще на підході на нього. Стоянка ( зовсім малесенька і незручна, більше побудувати не можна, бо Хортиця - заповідник). Тут виникає дилема:
щоб острів як музей/заповідник гарно розвивався, для цього потрібно більше туристів. Туристи вимагають хоча б мінімальної інфраструктури : парковки, ресторанчики. Будувати їх не можна , отже острів Хортиця сидить і без грошей і без туристів ( "Січ" спокійно могла б приймати більше автобусів, але їх тупо нема де паркувати). Проте заповідник. Заповідник, в якому паркуються на траві, бо паркуватися таки ж треба десь, а попісяти ходять в кущики - бо потреби організму, такі потреби...
Але щось мене занесло. Так от. Стоянка була забита, тому що в комплексі відбувалися заходи до дня Добровольця. Тож в Січі цього ранку було дуже людно.
Біля північних воріт в Січ нас зустрів козак. Оленці він здався непропорційним, чомусь.




Квиток в комплекс коштує 20 грн, але ми так і не знайшли кому ті гроші дати. Мабуть в зв'язку з святковими заходами вхід відкрили на певний час всім.




Так як театр розпочинається з гардеробу, культурно-історичний комплекс "Запорізька Січ" починається з туалету). Гарно вписали в пейзаж.




Внутрішній двір.




Давайте поставимо все на свої місця для початку.
На острові Хортиця козацької Січі не було ніколи.
Історико-культурний комплекс "Запорозька Січ" став єдиним збірним образом всіх Січей, що існували за часів козацтва. Тут зібрані воєдино найцікавіші елементи архітектури, культури, побуту і життя запорозьких козаків. Також, як козацькі Січі, що існували у давнину, весь комплекс роздільний на дві частини - внутрішній Кіш - центральну частину Січі, і передмістя, що примикає до Коша, де зосереджені ремісничі і торгівельні об'єкти.

Хоча мені, як понаїхавшому здавалося, що Січ тут була завжди, насправді будівництво її почалося в жовтні ( 14-го, на Покрову) 2004 року. Активну участь в початку цього проекту приймав тодішній президент Ющенко.
Можете плюватися, але я вважаю Ющенко хорошим президентом. Просто він президенствував не в той час(. Він реально багато зробив для культури України.
В інтернетах пишуть, що засновником і першим спонсором була "Запоріжсталь". Брехня. Спонсорів було багато. Тогочасна влада " попросила" виділи кошти багатьох місцевих підприємців.
Ну і вийшло непогано, будемо чесними.




Зараз в музеї ( чи культурно-історичному комплексі, якщо вам так хочеться) працює молода команда ентузіастів, яка має на меті зробити місце справді цікавим для туристів. Почали оновлення експозицій . Тепер це не архаїчні нудні ящики, в яких за склом можна щось роздивитися.
Ось експозиця зброї, наприклад.




Купили магнітиків. Пішли бродити далі по хатинкам, в кожній окремі будівлі тут окрема експозиція.




Садиба полкового писаря.
Тут надибав Віктор Кривоносов , один з працівників Національного заповідника " Острів Хортиця" і зголосився провести нам невеличку екскурсію




Екскурсія почала з ексклюзиву. Разом з Віктором ми піднялися на одну з веж . Туристів туди не пускають. Навіщо піднялися - трошки пізніше.




Я сприймаю інформацію здебільшого візуально ( через видошукач), але послухати було теж цікаво.




Наприклад, поширена байка, що допомогали будувати музей " Запорізька Січ" кацапи у вигляді команди і режисера фільму "Тарас Бульба" Бортка. Нібито більшість будівель в комплексі зараз - це декорації до фільму, які були залишені після зйомок. Насправді єдине , що дісталося заповіднику від кіношників - це два вола і шашель. Волів продали австріякам свого часу, бо дуже важко доглядати за цими величезними тваринами. А шашель, принесений кіношними декораторами разом з дешевими декораціями - ледь побороли.







Так от піднялися ми на вежу, бо Віктор за суміцниством звонар. Про День Добровольця ви пам'ятаєте? Так от йому було потрібно позвонити в процесі святкування.
Я вперше бачив це дійство зсередини, так сказати. Заворожує.




Фото не може передати звуку, звичайно, але ось тут можна подивитися відео. Не з цього разу, а взагалі.

image Click to view



У самісінькому центрі фортеці знаходиться церква Покрови Пресвятої Богородиці. Запорожці вважали її своєю заступницею, тому церква завжди була найбільшою святинею в Січі, яку захищали навіть ціною життя.
Це новобудова. Точна копія однієї з козацьких церков в Чернігівській області.




Дуже фотогенічна споруда. Особливо в симбіозі з індастріалом .




Потім ще трохи погуляли територією.
Будинок кошового.




Не Пшонка , звичайно, але також непогано жив)




Зайшли в церкву. Зсередини вона виглядає зовсім аж "повітряною"... чи як.
Цікавий факт, коли при владі був лігітімний, музей змушений був здавати будівлю церкви московському патріархату. Церкву підтримувало багато місцевих підприємців ( патріархат то рідний, кацапський), вона була доволі багатою. Один зі спонсорів подарував старовинний і доволі дорогий іконостас.
Восени 2013 року, ще до Майдану, зауважте - заповідник відмовляється продовжити договір аренди, а вже після закінчення Революції гідності, московські попи виїджають з приміщення.. прихопивши з собою і іконостас. З юридичної зору все правильно, бо подарунок був зроблений саме патріархату , а не церкві. З моральної і так з розуміло, що адь. З Релігійної - зняття іконостасу з церкви - це найбільше її оскверніння.

Церква довго стояла без іконостасу, зараз же київські меценати подарували храму старовинний іконостас, правда не з козацької церкви. Віктор каже, десь з Західної України.




Музей люльок. Оцініть, як круто виставленні експонати.







Арсенал. В справжніх січав він виступав і в'язницею.




Тут неймовірно класно.




Покинули територію , Віктор поїхав в своїх справах, ми ж з Оленкою ще побродили трохи навколо.




Оборонні редути.




Церква прекрасна з усіх сторін.




Вежа-ворота.




Поряд з комлексом знаходяться трибуни кінного театру. На вихідних тут відбуваються вистави.




Поки ми ходили стародавним містечком розпогодилося . Чудовий вид на Дніпрогес.







Сніг бачите?) Фото зроблені 17-го березня, нагадую.




Походили ще трохи навколо. Оленка розуміє. що мені потрібно все зафоткати).













Ми далі посунули гуляти островом і побачили ще багато цікавого, але про тонаступного разу.
Не перемикайтеся.



Оригінал публікації ось туточки

фото, 650 d, хортиця, подорожі, весна, оленка, фото17, індастріал, цікаве, природа, запоріжжя

Previous post Next post
Up