Про Івано-Франківськ. Частина третя. Снігопад
І скатертинка біла,
Неначе дивосвіт,
Усе кругом накрила,
Це самий перший сніг.
Він на моїх долонях
І на щоках моїх,
Як весело сьогодні,
Бо випав перший сніг!
Про Івано-Франківськ. Частина перша. Вуличне мистецтво
Про Івано-Франківськ. Частина друга. Субота
Зранку ми побачили зовсім інше місто...
Вночі пройшов перший за цієї зими снігопад і місто вкрив товстезний шар снігу.
Сніг вдягнув Вячеслава Чорновола в модну шапку.
Площа примикає до головної пішохідної вулиці міста... безлюдно...
Людей на вулицях майже немає, але нам особливо діватися все одно не було куди - з готелю ми виселилися, поїд на Київ був аж ввечері. Гуляли).
Так як це була неділя, то з Кафедрального собору св. Воскресіння цілий день лунали якісь церковні співи.
Ратуша на місці, але сфоткати нормально так і не виходить. Сніг замітає об'єктив.
На вулиці Мазепи - народу побільше. Але всі пересуваються которкими перебіжками. Від магазину. до кнайпи, від кнайпи до кав'ярні.
А ми що ми. Ми вирушили за медом. На Грюндвальдській чудовий магазинчик з смачнющим і екологічним медком.
Не дивлячись на маленький апокаліпсис, на нерозчищені дороги народ зовсім не скиглив. Кожен п'ятий ходив по вулицях з лопатою. Роптали, звичайно, але розуміли, що мерія не всесильна. Допомогали собі як могли. Самі для себе!
Братське Кладовище.
Радянське, але поприклеювали нових гасел. Стало актуальнішим.. Декомунізація на марші.
Доралися до засніженого вокзалу, щоб позалишати покупки).
Транспорт, незважаючи на завірюху ходив. Правда не всі машини витримували.
Далі ми знову пішли в центр. Засніжиний Франківськ - прекрасний.
Незважаючи на непогоду, яка ніяк не закінчувалася, туристи таки вийшли прогулятися по "Стометрівці".
В центр ми поверталися з певною метою. Накупити домашього сиру.
Вони тут торгують постійно біля пам'ятника Міцкевичу. Але коли ми прийшли, нас чекало розчарування. Через сніг нікого не було. Проте дядечко , який продавав поруч якісь плячки видзвонив сироварів. Вони прийшли, розклалися... і ми таки накупили бевзу, домашньої бринзи і звичайно ж традиційних місцевих сирних коників. Намерзлися правда, поки чекали.
За нами відразу ж вистроїлася черга.
Шопінг тур продовжувався , ми ще в "Галку" завернули. І відігрітися трошки і кави купити додому.
Потім знову поїхали на вокзал вигружати продукти. Промахнулися напрямком,заїхали десь на відшиб. Довелося повертатися. Вражений був. коли по маршрутці ходив хлопець з баяном. заробляв гроші грою. От що робить з людями відсутність метро).
Веечері зайшли в Меморіальний сквер. Під сніговим покровом він неймовірно виглядає. Доріжки, доречі , були розчищені.
Тут знаходяться могили бійців УСС.
Прогулялися вечірньою вулицею Шевченка. Вулиця дуже цікава своєю архітектурою, всі будинки різні, всі представляють різні стилі. А ще останнім часом тут з'явилося багато забавних скульптурок.
Закінчувався вечір в парку Шевченка.
Тут в пошуках виходу до озера ми зовсім промочили ноги в снігу і пішли відігріватися.
Де? Звичайно ж журек, деруни і наливки в "десятці". Ну а далі прощання з чудовим Франківськом.
Треба сюди буде обов'язково повернутися за більш сприятливих погодніх умов.
А в мене ще про інші міста багато його є цікавого. Не перемикайтеся. Оригінал публікації ось туточки