Про Чернігів, джаз і Євробачення
Йду вашими слідами. Бачу ОП! Слово рєп
перед очима. Дітятко якесь (УТІ-ПУТІ!)
хлопчина, може дівчина стіну псувало,
писало: Секс! Бокс! Джаз! Peace!
Катнули з Оленкою на вихідні в славне місто Чернігів на фестиваль Chernihiv Jazz Open.
Місто нарешті "зайшло", і нарешті сподобалось. Але про те іншим разом . Зараз саме про фест і музику в маленьких містах.
Квитки в нас були, але ми чесно хотіли попрацювати, продати їх і пропити. Акреду не дали, тож фоток фесту майже немає і в цьому пості буде більше слів.
Для Чернігова, трохи провінційного міста, зовсім не розбещеного подіями,навіть такий невеличкий фестиваль такого формату став величезною подією.
З самого ранку суботи біля безкоштовної сцени фестивалю , яка була влаштована на центральній площі, почали збиратися люди. Розгорнулися фудкорти і продавці сувенірів, нарядні бабусі і дідусі вигулювали своїх дітей і внуків , кафешки і ресторани навколо ломилися від відвідувачів.
У людей було справді Свято! Саме так, з великої літери. Впевненний, що поціновувачів джазу серед них були одиниці, але причетність до чогось великого, цікавого , богемного малювала усмішки на обличчях усіх.
Це до чого я все веду. Як житель Києва ( майже корінний..гг) я був і є ярим противником проведення Євробачення в столиці. Для міста це стане черговою тусою, статистичною подією з відтінком легкого армагедончику для місцевих. Для Одеси і Дніпра це було фурором, справжнім святом, яке б точно дало поштовх для розвитку цих міст. Це я вже мовчу про кошти, які будуть виділені з бюджету на організацію. Вони б точно допомогли привести до ладу інфраструктуру. якої так не вистачає обласним центрам.
Не можна замикатися на одному Києві. Україна прекрасна всюди, туристам потрібно показувати якомога більше міст і місць. Розвивати регіони. Звучить, блять, як передвиборча програма, але це єдиний шлях до розвитку країни в цілому.
Тепер про фестиваль. На GREEN STAGE ми майже не тусили, так, повалялися трохи на травичці, попиваючи крафтове пиво.
Вечорами ж ми тусили в місцевому театрі, де висупали головні зірки цьогорічного Chernihiv Jazz Open.
Для мене спочатку то було все дико. Фестиваль, сидячі місця, нафталінові тітоньки , які розсаджують по місцях, академічна ведуча, дзвінок перед початком виступів...якось не в'язалося до купи, поки не почалася музика.
В перший день почали з "класичного" в моєму розумінні джазу. Хоча я ваще не розбираюся. Так що всі ті мої спостереження - то спостереження дилетанта в джазі. Спочатку віджигав Harrison Young.
Далі зі сцени лунав джаз замішаний на національних мотивах татарського і українського народів від Useyn Bekirov Band & Ivanka Chervinska. Голос в Іванки просто неземний.
Під закінчення першого дня всіх порвали зі своїми акардеоном і кларнетом Samuel Berthod & Stanco Marincovic. Балканські мотиви змусили танцювати весь театр з "академічною" публікою.
Другий день фестивалю на головній сцені був повністю відданий неймовірній Nino Katamadze разом з Insight і в супроводі струнного квартету.
На відоме ім'я народу зібралося значно більше ніж в перший день. Зал був заповненний відсотків на 90. Зібралася вся місцева богема і хіпстерня)). Не всі зрозуміли, куди прийшли і Ніно половину свого виступу намагалася "розворушити" зал. Але потім таки прорвало і народ почав таки підспівувати і підтанцьовувати. Описувати виступ нема сенсу тим, хто не був присутній. Це тупо кайф, навіть для людини з роком в серці ( це я про себе).
Фест закінчився, фест вдався, незважаючи на "форматність" він дуже мені сподобався. Дуже хочеться, щоб таке проходило хоч раз на рік в кожному містечку країни.
ПС. Бабусі і не тільки біля вільної сцени ще години три не розходилися після висупу останнього колективу. Чекали на продовження. Люди потребують культури.
Оригінал публікації ось туточки