Лист з Болгарії, або шматки чогось дуже відвертого (продовження)
Згадалося ще:
Напевно, вперше мене заворожило нічне місто. Так, до цього я брехала, коли казала, що мені подобається дивитись на нічне місто… так, мені подобається ніч, мені подобається гуляти нічним містом, але дивитись на нього - було лише цього разу. Ми проїжджали його трохи згори і зі сторони, отже місто було справа і внизу. Наче килим з вогників… місто було якесь, ніби, однорівневе, і лише деякі будівлі виділялися вистромлюючи свої вогники в небо. Вони були, ніби, чарівними, як у казці… або у фільмі жахів… =) відтепер Плевен залишиться для мене найкрасивішим містом Болгарії, і взагалі. Залишиться!...
А ще - Одеська область неймовірно красива, особливо на кордоні з Румунією - їдеш єдиною дорогою, а справа і зліва - вода і болота, і висока жовта осока…
І взагалі, такі зелені поля, таке синє небо - така красива наша Україна. Що аж перехоплює подих! Така красива, як ніщо і ніде на землі! Як її таку можна не любити?!
Напевно, вперше мене заворожило нічне місто. Так, до цього я брехала, коли казала, що мені подобається дивитись на нічне місто… так, мені подобається ніч, мені подобається гуляти нічним містом, але дивитись на нього - було лише цього разу. Ми проїжджали його трохи згори і зі сторони, отже місто було справа і внизу. Наче килим з вогників… місто було якесь, ніби, однорівневе, і лише деякі будівлі виділялися вистромлюючи свої вогники в небо. Вони були, ніби, чарівними, як у казці… або у фільмі жахів… =) відтепер Плевен залишиться для мене найкрасивішим містом Болгарії, і взагалі. Залишиться!...
А ще - Одеська область неймовірно красива, особливо на кордоні з Румунією - їдеш єдиною дорогою, а справа і зліва - вода і болота, і висока жовта осока…
І взагалі, такі зелені поля, таке синє небо - така красива наша Україна. Що аж перехоплює подих! Така красива, як ніщо і ніде на землі! Як її таку можна не любити?!