День хіміка - 2009
Останні 4 роки, кінець травня для мене - це особлива пора. Причина проста - день хіміка. Місяці творчих пошуків, репетицій, п"янок, сварок і сміху. І все заради кількох годин абсолютного задоволення.
Давно рідний зал "Падіюну", знайомі обличчя викладачів і студентів, світло і музика. Перший номер, 2й,3й.... і фінальна пісня. Зал аплодує стоячи. От вона - найбільша нагорода для артиста.І що б там не говорили, місяці репетицій варті цієї хвилини слави!
А ще дуже-дуже приємно в такий день бачити випускників, які після закінчення університету десь загубились. І ось він - шанс знов відновити контакт =)
Та у всій цій цукровій ваті є і ложка дьогтю... Дуже сумно стає, коли розумію, що наступного року і я буду таким випускником =(
Давно рідний зал "Падіюну", знайомі обличчя викладачів і студентів, світло і музика. Перший номер, 2й,3й.... і фінальна пісня. Зал аплодує стоячи. От вона - найбільша нагорода для артиста.І що б там не говорили, місяці репетицій варті цієї хвилини слави!
А ще дуже-дуже приємно в такий день бачити випускників, які після закінчення університету десь загубились. І ось він - шанс знов відновити контакт =)
Та у всій цій цукровій ваті є і ложка дьогтю... Дуже сумно стає, коли розумію, що наступного року і я буду таким випускником =(