сумна історія
Я в шоці... Це жахливо... Я писала книгу "Унікальна картоплина" з думкою про читачів віком 14+ років. До того ж з думкою про начитаних підлітків, котрі вміють ставитися до життя з гумором, критично ставитися до вчинків персонажів, робити власні висновки, бачити смуток і вибирати радість. Однак трапилося так, що я віддала свої рукописи у видавництво і друкований варіант книги побачила аж на Форумі Видавців, коли вже пізно було щось змінити... На моє здивування, книгу рекомендували дітям молодшого шкільного віку... І замість іронічних чорно-білих ілюстрацій у ній були реалістичні кольорові малюнки (симпатичні, милі, котрі, однак, цілком не відповідають тексту). Горе моє було безмежним. Але що я могла вдіяти, якщо всі права були у видавнитва? Минули роки. І тепер МінОсвіти рекомендує цю книгу дітям молодшого шкільного віку. То жахливо!!! Ця книга не для дітей! Однак, як писав Ранальд Барт: "автор помер", іншими словами, авторові ніхто не давав права голосу... Сумно. Дуже сумно.
Мораль: автори, не віддавайте своїх авторських прав; видавці, будь ласка, обговорюйте вигляд та цільову аудиторію книги до того як віддавти її до друку; Міносвіти, будь ласка, читайте твори перед тим як їх рекомендувати конкретній цільовій аудиторії...
Мораль: автори, не віддавайте своїх авторських прав; видавці, будь ласка, обговорюйте вигляд та цільову аудиторію книги до того як віддавти її до друку; Міносвіти, будь ласка, читайте твори перед тим як їх рекомендувати конкретній цільовій аудиторії...