Про крила і таке інше

Apr 13, 2010 22:59

Відвідала школу-ліцей "Оріяна". В рамках літературного марафону "Час читати!" зустрілася із 6-7 класами. Побалакали про книги, про поезію та про казки. Зачитала їм один зі своїх коротких творів та кілька красивих віршів Б.-І. Антонича, Ж. Превера, Л. Костенко.
Щиро кажучи, із 7-м класом розмову вести важче, ніж, скажімо, із третім або навіть п'ятим. Можливо, труднощі у спілкуванні зумовлені підлітково-переломним віком, а може шкільна програма із літератури відбиває бажання читати (адже у шостому-сьомому класі вивчають стародавні епоси, Вергілія, Шота Руставелі, "Тараса Бульбу", "Фауста" - котрих у 13 років далеко не всі можуть сприйняти).




Приємно було поглянути на школу, у якій я провела 10 років, очима вільної людини, пройтися порожніми коридорами, побачити знайомих вчителів. Школа ця доволі молода - їй 16 рочків. При будівництві не шкодували ані білої цегли, ані фарб для розпису стін, а тому усю її будівлю не вдалось охопити звичайним об'єктивом камери, довелося вжити режиму "Панорама" у стільниковому телефоні. І ось перед вами "Оріяна" у всій її величі:




Маленька прибудова зліва - школа для молодших класів, великий блок попереду - два із чотирьх крил школи. До речі про крила, у гімні школи-ліцею є слова: "Оріяно - ми твої крила..." Така ось вона крилата;)

Заглянути досередини школи і вловити її запах можна тут:
www.fabula.org.ua/2010/04/13/240/

Оріяна, казки, читання

Previous post Next post
Up