дядечко Бруно

Mar 01, 2014 18:12

вчора заскочила в книгарню Є, і переглядаючи натрапила на книгу 365 історій для душі, відкрила на 28 лютому і якась тематична історіє попалась з остовними словами


"Усьому час-пора і на все слушна хвилина під небом:
час народитись і час померти, час садити і час посаджене виривати,
час убивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
час плакати і час сміятись, час сумувати і час танцювати,
час розкидати каміння і часйого збирати, час обіймати і час обіймів уникати,
час шукати і час губити, час зберігати і час розкидати,
час роздирати і час ізшивати, час мовчати і час говорити.
час любити і час ненавидіти, час на війну і час на мир,
що за користь тому, хто працює, з того над чим він трудиться?
ябачив те заняттящо Бог дав людям, щоб вони ним клопотались,
усе він створив гарним у свій час, та й вічність він вклав їм у серце,
одначе, так, що чоловік не може збагнути діл,
що творить Бог від початку до кінця.
Я зрозумів, що нема для чоловіка нічого ліпшого,
як веселитись і заживати добра поки віку його,
А й те: чи їсть чи п*є, чи заживає добра у кожній своїй праці,
і це дар Божий,
я знаю що все що робить Бог, воно буде повіки,
нічого до нього не можна причинити нічого від нього відняти,
Бог робить так щоб його боялись
Те, що є , - давно вже було а те що має бути вже є,
Бог же викликає минуле"


думки, книги, вечір

Previous post Next post
Up