история длинною в 4 этажа
...ти сиділа на сходинці пожарної драбини, я стояв і ніжився на весняному сонечці. ти знервовано курила тоненькі цигарки, я плював у мусорні баки які стояли під балконом, і дивився на котика який вилизував себе в тіні Хюндай СантаФе...
ти спитала: -Может, если мы оба не видим ничего хорошего в нашем будущем, просто-напросто разойдемся?
я відповів: -Хорошо, давай.
Ти подивилась на мене вологими від злості і болі очима, я не відчув нічого...
чотири поверхи мовчання, ти забераєш мої документи і пропуск, я намагаюсь поцілувати тебе в щічку, ти відхиляєшься і б"єш мене ладонями в грудь, я посміхаюсь... кладу документи у внутрішній карман піджака. я без сарказму кажу тобі: - пиши мне. ти зі злістю і з відчуттям безвиході відповідаєш: -не буду!
я виходжу на вулицю, на секунду заплющую очі і дивлюсь на сонце, засовую руки в кармани і йду в бік зупинки трамвая...
я зовсім нічого не відчуваю... я охолов до тебе? чи просто я став настільки черствим?
...ЗАВІСА...
ти спитала: -Может, если мы оба не видим ничего хорошего в нашем будущем, просто-напросто разойдемся?
я відповів: -Хорошо, давай.
Ти подивилась на мене вологими від злості і болі очима, я не відчув нічого...
чотири поверхи мовчання, ти забераєш мої документи і пропуск, я намагаюсь поцілувати тебе в щічку, ти відхиляєшься і б"єш мене ладонями в грудь, я посміхаюсь... кладу документи у внутрішній карман піджака. я без сарказму кажу тобі: - пиши мне. ти зі злістю і з відчуттям безвиході відповідаєш: -не буду!
я виходжу на вулицю, на секунду заплющую очі і дивлюсь на сонце, засовую руки в кармани і йду в бік зупинки трамвая...
я зовсім нічого не відчуваю... я охолов до тебе? чи просто я став настільки черствим?
...ЗАВІСА...