So plz don`t loose ur mind, cause it doesn`t belong to anybody else.
Наступні 2 дні перетворились на мішанинину з кордонів і країн, на каву було витрачено безліч грошей, а іноді доводилось просто давати собі по обличчю щоб не відправитись у царство сну. Ближче до кордону Греція ставала все більш розвалено-безлюдною, потім Болгарія з хукерс при дорозі, радянською архітектурою і смішними написами, потім Румунія - циганський край. ми покинули Юрія у бухарестському аеропорту і навіть перетнули молдаванський край у відрізку приблизно півкілометра. світанок зустрічали вже в Україні, ледь дотягнувшись у свідомості до Одеси ми потрапили в турботливі руки волинських родичів - тьоті Маші і дяді Міши, який вилитий Біг Зі бай зе вей. а далі ми поїхали на південь нашого півдня, де продовжується все хороше, що трапилось зі мною останнім часом)
зі енд
here
here