Фидель всё.

Nov 26, 2016 11:21

Не знаю почему, но внезапно вспомнился следующий текст:
Павло Прокопович Глазовий. Спи Спокійно!
Ідеш часом - бачиш цвинтар.
Нема огорожі,
Тільки сосни та берізки
Стоять на сторожі.
І, мов хмари, обступають
Роздуми одвічні,
Що всі ми там колись будем,
Що всі ми не вічні...
Ішов п'яний через цвинтар

Та згадував маму
І ляпнувся, зазівавшись,
У свіженьку яму.
Повернувся вправо, вліво,
Мацонув руками.
- Ґвалт! Рятуйте! - розкричався.-
Витягайте з ями!
Мимо тупав по стежині
Хтось іще п'яніший.
- Держи,- кричить,- хвіст трубою
І носа не вішай! -
З ями голос умоляє:
- Я ж тебе благаю.
Кинь вірьовку! Тут же сиро!
Я ж тут замерзаю...
Верхній в яму заглядає:
- Що ти розходився?
Врізав дуба - спи спокійно!
Чого ж ти розрився?
В русском переводе Как идешь бывало мимо
Видишь тлен погоста
Только сосны настороже
И ржавчины короста.

И как тучи наползают
Мысли-сны извечные
Что все мы там будем,
Что все мы не вечные.

Плелся пьяный по погосту,
Вспоминая маму
И хлопнулся, зазевавшись,
В свеженькую яму.

Посмотрел он вправо, влево,
Засучил руками:
- СОС, спасите! - раскричался,
- Доставайте с ямы.

Мимо топал по тропинке
Тип, еще пьянее.
- Держи - кричит, - нос по ветру
И хвост по-бодрее.

Пьяный снизу умоляет
Слезно и без мата:
- Брось веревку, тут же сыро,
Я прошу, как брата.

Верхний в яму кинул взором:
- Ты чего разнылся?
Врезал дуба - спи спокойно,
Чего ж ты разрылся.

перевод отсюда http://ateist66.livejournal.com/700847.html

философские размышления

Previous post Next post
Up