Логіка апгрейдів телефонів
Інколи доводиться чути, що намагання постійно купувати нові телефони є даремним витрачанням грошей, консюмеризмом і браком фінансової самодисципліни. "Побачили нову цацку - і побігли купувати, а могли б і по Nokia 3310 до пенсії говорити", - так міркує доволі багато людей.
Насправді ж у оновленні телефонів є економічний сенс. Простий приклад: на батьківщині консюмеризму базова модель iPhone 5 від AT&T коштує $199.99, без контракту $699. Вартість підключення однакова в обох випадках. Для американця немає жодного сенсу купувати телефон за $699 і потім користуватися зв'язком за $70/міс, якщо він може купити такий самий телефон за $199.99 і платити стільки ж. AT&T може запропонувати значно нижчу ціну прив'язуючи людину до контракту на 2 роки. Підписуючи контракт, покупець погоджується платити компанії протягом тривалого часу в обмін на дешевший телефон. Можна уявити, що роздрібна ціна у $699 включена в контракт і розмазана на два роки. Таким чином, оплачуючи телефонний зв'язок людина оплачує зв'язок і (у прихованому вигляді) компенсує операторові вартість телефону.
Що відбувається після того, як термін дії контракту закінчився? Оператор не знижує ціну на зв'язок і наш Джо продовжує платити $70/міс за зв'язок на старому телефоні, знижену ціну якого він уже оплатив. Мовою салтівського жилмасиву він - лох, який платить операторові за вже неіснуючу послугу (знижену ціну телефона). Який сенс платити $70/міс за старий телефон, якщо за таку ж саму ціну можна користуватися новим? Через два роки навіть нетопові моделі, які роздають з контрактом безкоштовно, будуть кращими за його старий телефон. В іншому ж разі, додаткова оплата, яку він має внести за новий телефон є мінімальною (багато операторів пропонують нові телефони за субсидованими цінами навіть до закінчення дії контракту).
Відповідно, купівля нових телефонів для багатьох покупців є не витратою грошей, а їх заощадженням. Того, хто прибіг сьогодні купувати нову п'ятірку замість 3GS 2009 року можна розглядати як не як того, хто віддає останні гроші за новинку, а як того, хто хоче якнайшвидше припинити переплачувати за старий телефон.
Насправді ж у оновленні телефонів є економічний сенс. Простий приклад: на батьківщині консюмеризму базова модель iPhone 5 від AT&T коштує $199.99, без контракту $699. Вартість підключення однакова в обох випадках. Для американця немає жодного сенсу купувати телефон за $699 і потім користуватися зв'язком за $70/міс, якщо він може купити такий самий телефон за $199.99 і платити стільки ж. AT&T може запропонувати значно нижчу ціну прив'язуючи людину до контракту на 2 роки. Підписуючи контракт, покупець погоджується платити компанії протягом тривалого часу в обмін на дешевший телефон. Можна уявити, що роздрібна ціна у $699 включена в контракт і розмазана на два роки. Таким чином, оплачуючи телефонний зв'язок людина оплачує зв'язок і (у прихованому вигляді) компенсує операторові вартість телефону.
Що відбувається після того, як термін дії контракту закінчився? Оператор не знижує ціну на зв'язок і наш Джо продовжує платити $70/міс за зв'язок на старому телефоні, знижену ціну якого він уже оплатив. Мовою салтівського жилмасиву він - лох, який платить операторові за вже неіснуючу послугу (знижену ціну телефона). Який сенс платити $70/міс за старий телефон, якщо за таку ж саму ціну можна користуватися новим? Через два роки навіть нетопові моделі, які роздають з контрактом безкоштовно, будуть кращими за його старий телефон. В іншому ж разі, додаткова оплата, яку він має внести за новий телефон є мінімальною (багато операторів пропонують нові телефони за субсидованими цінами навіть до закінчення дії контракту).
Відповідно, купівля нових телефонів для багатьох покупців є не витратою грошей, а їх заощадженням. Того, хто прибіг сьогодні купувати нову п'ятірку замість 3GS 2009 року можна розглядати як не як того, хто віддає останні гроші за новинку, а як того, хто хоче якнайшвидше припинити переплачувати за старий телефон.