Розумна дошка
У школі у нас була звичайна дошка, на якій пишуть крейдою. І у вас така ж була. В найкращому випадку дошка була новою і гладенькою (такі були зеленими), ну а в найгіршому - якась післявоєнна з рельєфами.
Писати на дошці крейдою не було погано. Це було прокляття. Школа була у досить скрутному фінансовому становищі, і замість зручних крейдяних олівців крейду купували величезними шматами, які потім розбивали о підвіконня наче кокоси. Як один з з найнеприємніших тактильних досвідів руки пам'ятають відчуття крейди на руках. Після крейди руки необхідно було мити, а особливо старанним учням також було необхідно мити півгардеробу і три сажені навколо дошки.
Після крейди були білі дошки, на якими пишуть маркерами. Маркери кращі від крейди - і руки чисті, і видно краще, ну і взагалі. Щоправда, вони не такі вже і дешеві, та швидко закінчуються. А ще їх потрібно носити з собою про всяк випадок, аби не натрапити на чийсь паскудний маркер.
Потім з'явилися проектори. Щоправда, проектор часами треба тягати, а інколи треба тягати і комп'ютер. Все це треба підключати, налаштовувати і масштабувати аби все працювало добре.
Поза тим, і проектори я люблю, і маркери, і з крейдою можна жити. Але ж 2012 надворі, йопта. Смартборд це найкращий винахід в аудиторії. В Альберті такі багато де, що не дивно, адже розробляли їх саме тут.
Писати на дошці крейдою не було погано. Це було прокляття. Школа була у досить скрутному фінансовому становищі, і замість зручних крейдяних олівців крейду купували величезними шматами, які потім розбивали о підвіконня наче кокоси. Як один з з найнеприємніших тактильних досвідів руки пам'ятають відчуття крейди на руках. Після крейди руки необхідно було мити, а особливо старанним учням також було необхідно мити півгардеробу і три сажені навколо дошки.
Після крейди були білі дошки, на якими пишуть маркерами. Маркери кращі від крейди - і руки чисті, і видно краще, ну і взагалі. Щоправда, вони не такі вже і дешеві, та швидко закінчуються. А ще їх потрібно носити з собою про всяк випадок, аби не натрапити на чийсь паскудний маркер.
Потім з'явилися проектори. Щоправда, проектор часами треба тягати, а інколи треба тягати і комп'ютер. Все це треба підключати, налаштовувати і масштабувати аби все працювало добре.
Поза тим, і проектори я люблю, і маркери, і з крейдою можна жити. Але ж 2012 надворі, йопта. Смартборд це найкращий винахід в аудиторії. В Альберті такі багато де, що не дивно, адже розробляли їх саме тут.
Click to view