Кілька днів тому на сторінках Агентства стратегічних досліджень з'явилася стаття Антона Громикіна під назвою Легенда о «крепких хозяйственниках» (
http://sd.net.ua/2010/01/22/legenda_o_krepkikh_khozjajjstvennikakh.html). Стаття цікава, бо суголосна
(
Read more... )
"Мінімальна оплата" не починає діяти доти, доки на ринку не з'являється роботодавець, який згідний її добровільно платити. Коли ринкова плата дорівнює чи перевищує мінімальну плату, роботодавець її платить. Коли вона нижча від неї - працевлаштування не відбувається. З огляду на це мінімальна оплата не є підвищенням оплати праці, а є лише забороною оплати праці певного рівня оплати.
Те саме стосується і 5-денного робочого тижня і оплачуваної відпустки. Вимога обмежувати кількість днів праці чи оплачувати відпустку не діє незалежно від попиту чи пропозиції - вона збільшує витрати роботодавця і відповідно, зменшує кількість робочих годин, які може запропонувати роботодавець.
Без сумніву, ці політичні досягнення впливають на те, як діє ринок, але він не перестає діяти. Щодо "потрібно" то це вже питання пріоритетів. Комусь хочеться працевлаштування якомога більшої кількості людей, а хтось толеруватиме безробіття навколо, аби лише не бачити людей, які працюють за нижчу суму, ніж ця людина вважає "достойною".
Reply
Reply
За такою логікою, чи треба припустити, що в США інтереси робітників захищені у якийсь спосіб краще, ніж в Іспанії? Ну уж извольте.
Reply
Leave a comment