Звідки корупція при вступі?
Цьогорічна вступна кампанія до вищих навчальних закладів може стати найганебнішою за всю історію Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) знань. Довіра населення до ЗНО впала на 27 відсотків, оскільки вже цього року з'явилися додаткові корупційні схеми обходу тестів ЗНО та вступу до вузу за пільгами.
Їх коментує для каналу UBR народний депутат України Леся Оробець: "варіант найдешевший і найшвидший - чорнобильський. Дитину приписують в школі, що є в чорнобильській зоні, і, відповідно, вона отримує право не здавати ЗНО та як пільговик вступати. Варіант медичний, коли приноситься довідка, ЗНО не складається, а замість нього - екзамен. Варіант військовий, коли домовляються про контрактну службу, при вступі складають екзамен без ЗНО, а потім на контрактну службу машуть рукою".
http://ubr.ua/uk/labor-market/education/ziavilis-nov-korupcin-shemi-pri-vstup-do-vnz-92266
Можна бачити причини корупції у злих замислах нечесних людей, поганому законодавстві про освіту чи "менталітеті"(тм). Втім, існують також і суто економічні причини, за яких корупція такого виду стає можливою. За ситуації, коли попит перевищує доступну кількість благ, неминуче постає питання розподілу. Для подолання цієї суперечки необхідно врівноважити попит і пропозицію. Досі політика міністерства була направлена на розширення пропозиції. Сьогодні ВНЗ в Україні стільки, що вони можуть без проблем прийняти без конкурсу всіх абітурієнтів, які висловлять бажання там вчитися. Втім, люди не хочуть рівномірно розподілятися за ВНЗ і спеціальностями заради абстрактної "справедливості", а хочуть собі якомога найкращу освіту. В результаті, у кращих ВНЗ та на престижніших спеціальностях є конкурс, а у поганих ВНЗ та на непрестижних спеціальностях - недобір.
Корупція є негативним явищем, оскільки у корупційний спосіб вступають не найпідготовленіші абітурієнти, а корупційні кошти не йдуть на благо ВНЗ. Втім, корупція виконує свою функцію, обмежуючи доступ для одних та надаючи його іншим. Можна піти іншим шляхом і знизити попит. Це можна зробити різними способами. По-перше, можна знизити привабливість освіти. Можна надавати освіту гіршої якості, щоб менше людей були зацікавлені у її отриманні. Втім, чи готові ми пожертвувати якістю освіти заради боротьби з корупцією? Навряд чи.
Виходом видається зменшення монетарної привабливості освіти. Сьогодні держава підтримує високий попит на освіту, оплачуючи навчання значній частині студентів. Крім того, окрім оплати навчання значна частина студентів отримує стипендію. Поза тим, для студентів передбачені різноманітні пільги. Зменшення державної допомоги в цій сфері знизило б привабливість освіти, не погіршуючи її якості, зменшило б попит і знизило рівень корупції.
Крім того, припускаю, що саме через монетарне заохочення держави вступ на "бюджетні" місця є набагато більш корумпованим, ніж на "контрактні". Що можна зробити? Реформи у цій сфері мали б зрівняти умови фінансової підтримки для студентів усіх форм навчання. Усі наявні можливості - соціальні стипендії та стипендії "за успішність", пільгове житло, харчування та інша допомога, яка тільки існує, має бути однаково доступна студентам "бюджету" та "контракту".
Наостанок, описані пані Оробець методи наводять на думку, що вступний тест намагаються обійти саме тому, що тест визначає умови фінансування. Цього не повинно бути. Для того, щоб подолати корупцію при вступі, необхідно відмовитися від розподілу фінансування за результатами вступного тесту. Якщо високий результат ЗНО гарантуватиме навчання, але не оплату навчання, рівень корупції має радикально зменшитися (можна припустити, що в разі оплати навчання людей "за потребою", тобто за довідками про доходи, стануть купувати ці довідки, але це вже не буде проблемою "корупції при вступі").
Якщо з усуненням тестування як критерію фінансування і рівність держпідтримки для бюджетників та контрактників все більш-менш зрозуміло, то зменшення державного фінансування може мати ступені. Наскільки потрібно зменшити державне фінансування студентів, аби гарантувати відсутність корупції? Це питання, яке залишається з'ясувати дослідникам. Втім, без емпіричного матеріалу можна ствердити, що чим менше фінансування, тим менші можливості для корупції. На жаль, політика міністерства освіти, спрямована на скорочення кількості навчальних закладів, призведе до діаметрально протилежних результатів. За зменшення кількості навчальних закладів попит нікуди не дінеться, а можливостей для реалізації його стане дедалі менше. За іронією долі, про-корупційною залишається і спрямування дій більшості студентів, які протестують проти Табачника. Їм, звичайно, не йдеться про скорочення ВНЗ, але вони жадають збільшення ролі держави у фінансуванні студентів (збільшення обсягів держзамовлення, підвищення стипендій). Без жодного сумніву, це збільшить привабливість освіти, але не збільшить її доступності. Як наслідок реалізації цих вимог, нестача освіти має зрости, а з нею і корупція.
Їх коментує для каналу UBR народний депутат України Леся Оробець: "варіант найдешевший і найшвидший - чорнобильський. Дитину приписують в школі, що є в чорнобильській зоні, і, відповідно, вона отримує право не здавати ЗНО та як пільговик вступати. Варіант медичний, коли приноситься довідка, ЗНО не складається, а замість нього - екзамен. Варіант військовий, коли домовляються про контрактну службу, при вступі складають екзамен без ЗНО, а потім на контрактну службу машуть рукою".
http://ubr.ua/uk/labor-market/education/ziavilis-nov-korupcin-shemi-pri-vstup-do-vnz-92266
Можна бачити причини корупції у злих замислах нечесних людей, поганому законодавстві про освіту чи "менталітеті"(тм). Втім, існують також і суто економічні причини, за яких корупція такого виду стає можливою. За ситуації, коли попит перевищує доступну кількість благ, неминуче постає питання розподілу. Для подолання цієї суперечки необхідно врівноважити попит і пропозицію. Досі політика міністерства була направлена на розширення пропозиції. Сьогодні ВНЗ в Україні стільки, що вони можуть без проблем прийняти без конкурсу всіх абітурієнтів, які висловлять бажання там вчитися. Втім, люди не хочуть рівномірно розподілятися за ВНЗ і спеціальностями заради абстрактної "справедливості", а хочуть собі якомога найкращу освіту. В результаті, у кращих ВНЗ та на престижніших спеціальностях є конкурс, а у поганих ВНЗ та на непрестижних спеціальностях - недобір.
Корупція є негативним явищем, оскільки у корупційний спосіб вступають не найпідготовленіші абітурієнти, а корупційні кошти не йдуть на благо ВНЗ. Втім, корупція виконує свою функцію, обмежуючи доступ для одних та надаючи його іншим. Можна піти іншим шляхом і знизити попит. Це можна зробити різними способами. По-перше, можна знизити привабливість освіти. Можна надавати освіту гіршої якості, щоб менше людей були зацікавлені у її отриманні. Втім, чи готові ми пожертвувати якістю освіти заради боротьби з корупцією? Навряд чи.
Виходом видається зменшення монетарної привабливості освіти. Сьогодні держава підтримує високий попит на освіту, оплачуючи навчання значній частині студентів. Крім того, окрім оплати навчання значна частина студентів отримує стипендію. Поза тим, для студентів передбачені різноманітні пільги. Зменшення державної допомоги в цій сфері знизило б привабливість освіти, не погіршуючи її якості, зменшило б попит і знизило рівень корупції.
Крім того, припускаю, що саме через монетарне заохочення держави вступ на "бюджетні" місця є набагато більш корумпованим, ніж на "контрактні". Що можна зробити? Реформи у цій сфері мали б зрівняти умови фінансової підтримки для студентів усіх форм навчання. Усі наявні можливості - соціальні стипендії та стипендії "за успішність", пільгове житло, харчування та інша допомога, яка тільки існує, має бути однаково доступна студентам "бюджету" та "контракту".
Наостанок, описані пані Оробець методи наводять на думку, що вступний тест намагаються обійти саме тому, що тест визначає умови фінансування. Цього не повинно бути. Для того, щоб подолати корупцію при вступі, необхідно відмовитися від розподілу фінансування за результатами вступного тесту. Якщо високий результат ЗНО гарантуватиме навчання, але не оплату навчання, рівень корупції має радикально зменшитися (можна припустити, що в разі оплати навчання людей "за потребою", тобто за довідками про доходи, стануть купувати ці довідки, але це вже не буде проблемою "корупції при вступі").
Якщо з усуненням тестування як критерію фінансування і рівність держпідтримки для бюджетників та контрактників все більш-менш зрозуміло, то зменшення державного фінансування може мати ступені. Наскільки потрібно зменшити державне фінансування студентів, аби гарантувати відсутність корупції? Це питання, яке залишається з'ясувати дослідникам. Втім, без емпіричного матеріалу можна ствердити, що чим менше фінансування, тим менші можливості для корупції. На жаль, політика міністерства освіти, спрямована на скорочення кількості навчальних закладів, призведе до діаметрально протилежних результатів. За зменшення кількості навчальних закладів попит нікуди не дінеться, а можливостей для реалізації його стане дедалі менше. За іронією долі, про-корупційною залишається і спрямування дій більшості студентів, які протестують проти Табачника. Їм, звичайно, не йдеться про скорочення ВНЗ, але вони жадають збільшення ролі держави у фінансуванні студентів (збільшення обсягів держзамовлення, підвищення стипендій). Без жодного сумніву, це збільшить привабливість освіти, але не збільшить її доступності. Як наслідок реалізації цих вимог, нестача освіти має зрости, а з нею і корупція.