Про заборону куріння на території освітніх установ
8 листопада 2004 року міністерство освіти ухвалило наказ №855 «Про заборону тютюнокуріння в навчальних закладах і установах Міністерства освіти і науки України і затвердження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед дітей учнівської та студентської молоді». Втім, у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" можна було дихати вільно - адже курцям ніхто не забороняв курити надворі. З часом з'явилися спеціальні місця для куріння, але на їх обладнання адміністрація вирішила не витрачатися, і туди незабаром свавільно перемістилася значна частина університетських лавок.
А 11 вересня 2008 року Президент НаУКМА Сергій Квіт видав наказ "Про заборону тютюнокуріння на території НаУКМА".
Інформація про наказ поширилася в медіа (1, 2, 3), а англомовна газета Kyiv Post взяла з цього приводу інтерв'ю у президента академії Сергія Квіта. (переклад мій).
Kyiv Post: Яка мета повної заборони куріння на кампусі? Для куріння існували спеціально виділені місця, і все начебто було в порядку.
Сергій Квіт: Ви маєте знати одну річ. Були спеціальні місця. Це правда. Але студенти просто ігнорували правила. І не тільки студенти. Я не бачив працівників [які б порушували правила], але деякі організації, що знаходяться на території академії, ігнорували ці обмеження. По-друге, в усіх цивілізованих університетах світу куріння в минулому. Заборона куріння на кампусі - це нормально.
Сергій Миронович посилається на досвід "цивілізованих університетів світу", що в умовах сучасної України є дуже сміливим і передовим рішенням. Та й президент могилянки є чи не єдиним публічним прихильником університетської автономії в Україні, яку він протиставляє централізованій чинній системі освіти. Посудіть самі: (про заборону міністерством вступного тестування в інтерв'ю "Хмарочосу")
СК: На моє переконання, така заборона немає сенсу. Могилянське вступне тестування - це успішний проект, на основі якого сформовано зовнішнє незалежне оцінювання. Наша версія - досконаліша за ЗНО, яке зараз перебуває «у стадії становлення». Якщо існує якийсь успішний проект, його не потрібно скасовувати, але саме це було зроблено.
- Навіщо, Ви гадаєте, МОН так учиняє?
СК: Ну, тут, певно, присутня логіка не стільки конкретної людини, скільки цілої системи освіти. Вона у нас у країні виходить не з ідей університетської автономії, а навпаки - з прагнення централізації та контролю. І такою вона була завжди. Отже, мета цієї системи - поступово прибрати все до рук й уніфікувати. Всі повинні бути однаковими і не мати власної точки зору.
Я думаю, що треба використати досвід США і Канади, де кожний ВНЗ фактично існує за своїм власним законом. Там закон під конкретний університет приймається… Щоправда, це закони штатів і провінцій. Головний принцип - підкреслюється індивідуальність вищих навчальних закладів.
Слова про досвід США і Канади не взяті з неба. Сергій Миронович - людина, яка має надзвичайно багатий досвід і бачила не один канадський чи американський ВНЗ. Ось масштаби лише одного візиту:
СК: Метою моєї поїздки були зустрічі з українськими громадами, фондрайзерами у Торонто, Оттаві, Вінніпегу та Едмонтоні, а також переговори з керівництвом канадських університетів. В University of Manitoba я виступив з доповіддю ”The Challenges of Post-Secondary Education in Ukraine after Independence”. Майже два тижні у Канаді були надзвичайно насиченими, в середньому по 3-4 заходи на день. Зустрівшись з президентами, а також з віце-президентами і деканами The University of Western Ontario, York University, University of Toronto, Carleton University, University of Ottawa, University of Manitoba, The University of Winnipeg, University of Alberta, Grant MacEwan College, я зрозумів, які великі перспективи співпраці ми маємо.
Спробуємо поглибити наше розуміння досвіду "цивілізованих університетів світу", на які посилається Сергій Миронович. Що ж зробили ці університети для того, щоб на їхній досвід можна було б послатися для обґрунтування повної заборони куріння на території студмістечка? Розглянемо досвід університетів, які на думку президента НаУКМА є перспективними для співпраці. Вибір був зроблений пристойний - це дослідницькі університети, всі перелічені окрім Грант МакЮкена, який став університетом у 2009 році і університету Вінніпеґу входять у найкращі 500 світу за шанхайським рейтингом.
1. В університеті Західного Онтаріо куріння заборонене. Заборонено курити в приміщеннях і на відстані 10 метрів від входів, місць погрузки і місць "свіжого повітря". На територію за межами 10 метрів від цих місць заборона не поширюється.
http://www.uwo.ca/univsec/mapp/section1/mapp116.pdf
2. В університеті Йорку можна курити у визначених місцях.
http://www.yorku.ca/yfile/special/smoking_policy_at_york_university.pdf
3. В Торонтському університеті також можна курити у спеціально визначених місцях.
Крім університетської території такі місця можуть знаходитися в гуртожитках чи в пабах на кампусі. Сюрприз - на території університету є паби, і в них можна пити пиво. За певних застережень паби можуть дозволяти на своїй території куріння. Про такий "закордонний досвід" ви не почуєте від Табачника. Можете спробувати запропонувати відкрити паб у студмістечку своєму ректорові.
http://www.governingcouncil.utoronto.ca/policies/smoking.htm
4. Карлтонський університет повідомляє, що місця для куріння будуть обладнані сидіннями і смітниками.
http://www2.carleton.ca/secretariat/policies/smoking-on-campus/
5. В Оттавському університеті не можна курити на відстані 9 метрів від входу, а про заборону має повідомлятися "чітко" на "легко видимому" знакові.
http://web5.uottawa.ca/admingov/policy_58.html
6. Університет Вінніпеґу забороняє курити в місцях, що знаходяться у власності університету (чомусь в майбутньому часі), але дозволяє курити на території, що належить місту у 20 метрах від будівель.
http://www.uwinnipeg.ca/index/cms-filesystem-action?file=pdfs/admin/policies/80.0005.pdf
7. Університет Альберти забороняє курити всюди крім спеціально визначених зон. На відміну від Торонтського університету, в пабах на кампусі тут не курять.
Для певних будівель і гуртожитків діють окремі умови:
http://www.ash.ca/information/post-pdf/uofa.pdf
8. Грант МакЮен теж має заборонену на куріння, рівно як і спеціально виділені зони для куріння.
http://www.macewan.ca/contribute/groups/public/documents/document/pfw_003614.pdf
9. Правила університету Манітоби знайти не вдалося.
Як кажуть історики, звертайтесь до першоджерел.
А 11 вересня 2008 року Президент НаУКМА Сергій Квіт видав наказ "Про заборону тютюнокуріння на території НаУКМА".
Інформація про наказ поширилася в медіа (1, 2, 3), а англомовна газета Kyiv Post взяла з цього приводу інтерв'ю у президента академії Сергія Квіта. (переклад мій).
Kyiv Post: Яка мета повної заборони куріння на кампусі? Для куріння існували спеціально виділені місця, і все начебто було в порядку.
Сергій Квіт: Ви маєте знати одну річ. Були спеціальні місця. Це правда. Але студенти просто ігнорували правила. І не тільки студенти. Я не бачив працівників [які б порушували правила], але деякі організації, що знаходяться на території академії, ігнорували ці обмеження. По-друге, в усіх цивілізованих університетах світу куріння в минулому. Заборона куріння на кампусі - це нормально.
Сергій Миронович посилається на досвід "цивілізованих університетів світу", що в умовах сучасної України є дуже сміливим і передовим рішенням. Та й президент могилянки є чи не єдиним публічним прихильником університетської автономії в Україні, яку він протиставляє централізованій чинній системі освіти. Посудіть самі: (про заборону міністерством вступного тестування в інтерв'ю "Хмарочосу")
СК: На моє переконання, така заборона немає сенсу. Могилянське вступне тестування - це успішний проект, на основі якого сформовано зовнішнє незалежне оцінювання. Наша версія - досконаліша за ЗНО, яке зараз перебуває «у стадії становлення». Якщо існує якийсь успішний проект, його не потрібно скасовувати, але саме це було зроблено.
- Навіщо, Ви гадаєте, МОН так учиняє?
СК: Ну, тут, певно, присутня логіка не стільки конкретної людини, скільки цілої системи освіти. Вона у нас у країні виходить не з ідей університетської автономії, а навпаки - з прагнення централізації та контролю. І такою вона була завжди. Отже, мета цієї системи - поступово прибрати все до рук й уніфікувати. Всі повинні бути однаковими і не мати власної точки зору.
Я думаю, що треба використати досвід США і Канади, де кожний ВНЗ фактично існує за своїм власним законом. Там закон під конкретний університет приймається… Щоправда, це закони штатів і провінцій. Головний принцип - підкреслюється індивідуальність вищих навчальних закладів.
Слова про досвід США і Канади не взяті з неба. Сергій Миронович - людина, яка має надзвичайно багатий досвід і бачила не один канадський чи американський ВНЗ. Ось масштаби лише одного візиту:
СК: Метою моєї поїздки були зустрічі з українськими громадами, фондрайзерами у Торонто, Оттаві, Вінніпегу та Едмонтоні, а також переговори з керівництвом канадських університетів. В University of Manitoba я виступив з доповіддю ”The Challenges of Post-Secondary Education in Ukraine after Independence”. Майже два тижні у Канаді були надзвичайно насиченими, в середньому по 3-4 заходи на день. Зустрівшись з президентами, а також з віце-президентами і деканами The University of Western Ontario, York University, University of Toronto, Carleton University, University of Ottawa, University of Manitoba, The University of Winnipeg, University of Alberta, Grant MacEwan College, я зрозумів, які великі перспективи співпраці ми маємо.
Спробуємо поглибити наше розуміння досвіду "цивілізованих університетів світу", на які посилається Сергій Миронович. Що ж зробили ці університети для того, щоб на їхній досвід можна було б послатися для обґрунтування повної заборони куріння на території студмістечка? Розглянемо досвід університетів, які на думку президента НаУКМА є перспективними для співпраці. Вибір був зроблений пристойний - це дослідницькі університети, всі перелічені окрім Грант МакЮкена, який став університетом у 2009 році і університету Вінніпеґу входять у найкращі 500 світу за шанхайським рейтингом.
1. В університеті Західного Онтаріо куріння заборонене. Заборонено курити в приміщеннях і на відстані 10 метрів від входів, місць погрузки і місць "свіжого повітря". На територію за межами 10 метрів від цих місць заборона не поширюється.
http://www.uwo.ca/univsec/mapp/section1/mapp116.pdf
2. В університеті Йорку можна курити у визначених місцях.
http://www.yorku.ca/yfile/special/smoking_policy_at_york_university.pdf
3. В Торонтському університеті також можна курити у спеціально визначених місцях.
Крім університетської території такі місця можуть знаходитися в гуртожитках чи в пабах на кампусі. Сюрприз - на території університету є паби, і в них можна пити пиво. За певних застережень паби можуть дозволяти на своїй території куріння. Про такий "закордонний досвід" ви не почуєте від Табачника. Можете спробувати запропонувати відкрити паб у студмістечку своєму ректорові.
http://www.governingcouncil.utoronto.ca/policies/smoking.htm
4. Карлтонський університет повідомляє, що місця для куріння будуть обладнані сидіннями і смітниками.
http://www2.carleton.ca/secretariat/policies/smoking-on-campus/
5. В Оттавському університеті не можна курити на відстані 9 метрів від входу, а про заборону має повідомлятися "чітко" на "легко видимому" знакові.
http://web5.uottawa.ca/admingov/policy_58.html
6. Університет Вінніпеґу забороняє курити в місцях, що знаходяться у власності університету (чомусь в майбутньому часі), але дозволяє курити на території, що належить місту у 20 метрах від будівель.
http://www.uwinnipeg.ca/index/cms-filesystem-action?file=pdfs/admin/policies/80.0005.pdf
7. Університет Альберти забороняє курити всюди крім спеціально визначених зон. На відміну від Торонтського університету, в пабах на кампусі тут не курять.
Для певних будівель і гуртожитків діють окремі умови:
http://www.ash.ca/information/post-pdf/uofa.pdf
8. Грант МакЮен теж має заборонену на куріння, рівно як і спеціально виділені зони для куріння.
http://www.macewan.ca/contribute/groups/public/documents/document/pfw_003614.pdf
9. Правила університету Манітоби знайти не вдалося.
Як кажуть історики, звертайтесь до першоджерел.