"Організація високошвидкісного залізничного руху, що дозволяє долати за 4 години відстані між Києвом і Москвою, активізує бізнес-зв`язки між Україною і Росією.
Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, таку думку висловив директор Міжнародного інституту політичної експертизи Євген МІНЧЕНКО (РФ) під час відеомосту Москва-Київ на тему: «Неформальна зустріч президентів Росії і України. Що буде нового на порядку денному на найближчі півроку?»." Додамо:
"Не одни товары движутся по этой дороге [железной], а книги, мысли, обычаи, взгляды... Капиталы, мысли, взгляды, обычаи великороссийские и малороссийские перемешаются, и эти два народа, и без того так близко стоящие один от другого, сперва сроднятся, а потом и сольются. ... Пускай тогда украинофилы проповедуют народу, хотя бы и в кипучих стихах Шевченки, об Украйне и борьбе её за независимость, и о славной Гетманщине." (журнал "Гражданин", 1893 г., №38). Барон О.М. Корф, флігель-ад'ютант Алєксандра II.*
Дивлячись під таким кутом зору, можна сказати, що справжньою поразкою помаранчевої революції були не сварки Ющенка і Тимошенко, а те, що за "проамериканського" президента з України в США літали два нещасні прямі рейси (один з яких то скасовують, то відновлюють), а на кордоні Україна-ЄС під звуки євроінтеграції день-у-день перекручували колеса (!) у потягах.
*Цит. за Образ Іншого в сусідніх історіях: міфи, стереотипи, наукові інтепретації (Матеріали міжнародної наукової конференції, Київ, 15-16 грудня 2005 року). Упорядник і наук. ред. Г.В. Касьянов, К.: НАН України, Інститут історії України, 2008. - 264 с.