Тунець
Одного хлопця з яким живу я кличу Бритий. Бо він бриє свою голову налисо.
У Бритого є одна звичка. Він любить запаси. Він купує по дві пачки томатного соусу, по пять пачок молока. Можливо це запасливість? Все стає цікавіше як тільки на товари є знижка у супермаркеті. Він тоді може купити просто захмарну кількість. Так у нашій квартирі зявився консервований тунець, який живе більше в цій квартирі, ніж я. Взагалі-то ніхто навіть не памятає вже достеменно, коли тунець був куплений. Його бритий купив величезну кількість під час одніє знижки. Цим тунцем забито кілька полиць нашої продуктової шафи.
Коли я тільки поселився і попробував одну банку, то мені цей тунець сподобався. Їв собі потроха. Він і корисний. І з нього можна робити смачні штуки. Десь через пів року тунець приївся. Але не закінчувався. Саме тоді я вирішив порахувати кількість консервів, що ще залишилась. Вияволось близько 90. Хоча консерви мають кількарічний термін зберігання, але кількість тунця далася взнаки і я виявив, що наш тунець зіпсується приблизно через рік. Математика проста: 52 тижні в році і 90 банок - можна якось подолати.
Отже, кожного тижня я готував піцу. Піца була з різними інградієнтами, але обовязковим був тунець. Ми віддавали по 2 банки всім хто до нас приходив. Пояснювали, що "на пробу". Я відвіз кілька банок в Україну. Наш запас з часом меншав і я радів з того.
З того часу якраз проминув майже рік. Я більше ніде не їм тунця окрім дому, бо не можу дивитися на нього. Але все ж таки ми успішно доїдаємо свій тунець. Місія виконана.
На жаль, недавно в супермаркеті знову продавали тунець по знижці.
P.S. Крім тунця, Бритий має слабість до туалетного паперу. На нього знижки бувають кожного місяця...
У Бритого є одна звичка. Він любить запаси. Він купує по дві пачки томатного соусу, по пять пачок молока. Можливо це запасливість? Все стає цікавіше як тільки на товари є знижка у супермаркеті. Він тоді може купити просто захмарну кількість. Так у нашій квартирі зявився консервований тунець, який живе більше в цій квартирі, ніж я. Взагалі-то ніхто навіть не памятає вже достеменно, коли тунець був куплений. Його бритий купив величезну кількість під час одніє знижки. Цим тунцем забито кілька полиць нашої продуктової шафи.
Коли я тільки поселився і попробував одну банку, то мені цей тунець сподобався. Їв собі потроха. Він і корисний. І з нього можна робити смачні штуки. Десь через пів року тунець приївся. Але не закінчувався. Саме тоді я вирішив порахувати кількість консервів, що ще залишилась. Вияволось близько 90. Хоча консерви мають кількарічний термін зберігання, але кількість тунця далася взнаки і я виявив, що наш тунець зіпсується приблизно через рік. Математика проста: 52 тижні в році і 90 банок - можна якось подолати.
Отже, кожного тижня я готував піцу. Піца була з різними інградієнтами, але обовязковим був тунець. Ми віддавали по 2 банки всім хто до нас приходив. Пояснювали, що "на пробу". Я відвіз кілька банок в Україну. Наш запас з часом меншав і я радів з того.
З того часу якраз проминув майже рік. Я більше ніде не їм тунця окрім дому, бо не можу дивитися на нього. Але все ж таки ми успішно доїдаємо свій тунець. Місія виконана.
На жаль, недавно в супермаркеті знову продавали тунець по знижці.
P.S. Крім тунця, Бритий має слабість до туалетного паперу. На нього знижки бувають кожного місяця...