Наше сприйняття часу
Одним з найскладніших питань людства є поняття часу. Що це таке? Як його розуміти? Є багато теорій. Більшість з них дуже складні і не піддаються здоровому глузду. Дехто взагалі каже, що часу не існує (привіт, Андрій). Я вирішив почати із чогось простого і такого, що можна було б перевірити на собі. Тому я хочу розповісти про своє сприйняття часу.
Окрім цікавості фізика, питання часу дуже тісно повязані з моїм життям. Найчастіше у мене тиждень проходить дуже повільно і я не можу дочекатися вихідних. А вихідні пролітають дуже швидко і я навіть не встигаю нічого зробити. Інколи думаєш, що попереду ще весь день, а потім обертаєшся і не розумієш як він пролетів. Як навчитись керувати своїм сприйняттям часу?
Я зробив кілька простих експериментів. Я зауважив, що коли я чогось дуже чекаю, то час для мене рухається повільно. А коли не слідкую за часом, то він біжить. Люди радять не дивитися на годинник. Спробував. Це справді спрацьовує. Я відволікаюсь, думаю про щось інше і час для мене тече в іншому руслі. Багатьом також відоме так зване вбивання часу або "втикання". Коли не що робити, то переходимо у ледь рухомий стан і пробуємо дрімати і відволіктись від усього, нічого не сприймати. У такому стані час просто летить для мене.
З цього можна зробити простий висновок, який недавно був підтверджений і вченими: наше сприйняття часу залежить від кількості інформації, яку ми сприймаємо. Мені дуже подобається наступний аргумент. Коли дитина і старий дідусь їхатимуть з точки А в точку Б, то для дитини подорож буде повільна, бо він буде бачити і сприймати багато нового. Старий дідо багато нового для себе не побачить, тому й час мине швидко для нього.
Якщо ви постійно шукаєте як би то "повтикати", нічим не цікавитесь, то в кінці кінців ви прийдете до цього. На роботі час летітиме швидко, але й вдома ви будете втикати, питаючи себе де ж ці вихідні пропали. А якщо постійно шукати щось, цікавитись і помічати кожної хвилини щось нове, то ви зрозумієте, що час тече повільно. Звісно робочий час буде затягнеться, але можливо й не буде нудним, а відпочинок буде довгим і плідним.
Про час йдеться і в приказці "Головне не мета, а шлях до неї". Коли мені казали поїхати на базар, щось купити і повернутися назад, я думав тільки про те як поїхати на базар, купити і повернутися. Насправді ж під час цього можна отримати дуже багато іншої інформації, побачити щось, почути щось і тд. Тоді час для вас тектиме повільніше. Але це і є нашим основним бажання, чи не так? Хто не хоче жити довго?
P.S. Більше про сприйняття часу я прочитав в дуже класному шоу http://braingames.nationalgeographic.com/episode/2/ Догортайте до кінця сторінки і не пошкодуєте)
P.P.S. Я буду писати свої думи кожної пятниці, щоб хтось зміг почитати щось про мене на вихідних. Перевіряйте в суботу! Буду вдяний за коментарі з роздумами і орфографічними помилками)))
Окрім цікавості фізика, питання часу дуже тісно повязані з моїм життям. Найчастіше у мене тиждень проходить дуже повільно і я не можу дочекатися вихідних. А вихідні пролітають дуже швидко і я навіть не встигаю нічого зробити. Інколи думаєш, що попереду ще весь день, а потім обертаєшся і не розумієш як він пролетів. Як навчитись керувати своїм сприйняттям часу?
Я зробив кілька простих експериментів. Я зауважив, що коли я чогось дуже чекаю, то час для мене рухається повільно. А коли не слідкую за часом, то він біжить. Люди радять не дивитися на годинник. Спробував. Це справді спрацьовує. Я відволікаюсь, думаю про щось інше і час для мене тече в іншому руслі. Багатьом також відоме так зване вбивання часу або "втикання". Коли не що робити, то переходимо у ледь рухомий стан і пробуємо дрімати і відволіктись від усього, нічого не сприймати. У такому стані час просто летить для мене.
З цього можна зробити простий висновок, який недавно був підтверджений і вченими: наше сприйняття часу залежить від кількості інформації, яку ми сприймаємо. Мені дуже подобається наступний аргумент. Коли дитина і старий дідусь їхатимуть з точки А в точку Б, то для дитини подорож буде повільна, бо він буде бачити і сприймати багато нового. Старий дідо багато нового для себе не побачить, тому й час мине швидко для нього.
Якщо ви постійно шукаєте як би то "повтикати", нічим не цікавитесь, то в кінці кінців ви прийдете до цього. На роботі час летітиме швидко, але й вдома ви будете втикати, питаючи себе де ж ці вихідні пропали. А якщо постійно шукати щось, цікавитись і помічати кожної хвилини щось нове, то ви зрозумієте, що час тече повільно. Звісно робочий час буде затягнеться, але можливо й не буде нудним, а відпочинок буде довгим і плідним.
Про час йдеться і в приказці "Головне не мета, а шлях до неї". Коли мені казали поїхати на базар, щось купити і повернутися назад, я думав тільки про те як поїхати на базар, купити і повернутися. Насправді ж під час цього можна отримати дуже багато іншої інформації, побачити щось, почути щось і тд. Тоді час для вас тектиме повільніше. Але це і є нашим основним бажання, чи не так? Хто не хоче жити довго?
P.S. Більше про сприйняття часу я прочитав в дуже класному шоу http://braingames.nationalgeographic.com/episode/2/ Догортайте до кінця сторінки і не пошкодуєте)
P.P.S. Я буду писати свої думи кожної пятниці, щоб хтось зміг почитати щось про мене на вихідних. Перевіряйте в суботу! Буду вдяний за коментарі з роздумами і орфографічними помилками)))