Злочин і кара. Деблокада Луганського аеропорту
Оригинал взят у feldherrnhalle в Злочин і кара. Деблокада Луганського аеропорту
13 липня 2014 року. Прорив в аеропорт.
Це продовження циклу "Злочин і кара". Написане мною являється моєю думкою, де, безумовно, є помилки котрі я буду редагувати. Це чорновий варіант.
Сектор "А". Луганщина. Липень 14-го. В даному матеріалі хотілося б розкрити таку невисвітлену тему, як деблокада Луганського аеропорту. Взагалі Луганщина - біла пляма про котру мало хто щось пише. В той час, як Донецьку область поділили на декілька секторів, в Луганській був лише один сектор - "А". Отже, перш за все хотілося б написати які сили та засоби були в даному секторі на період червня-липня найгарячішої кампанії нашої війни. БТрО на цьому етапі війни не буду враховувати. Почну з артилерії (включаючи артилерійські підрозділи м/гпбр, аембр та тбр):
- 3 батареї БМ-27 27 реап (7, 9 та 6 батареї. 7 батарея після оголошення першого червневого перемир'я поїхала в Донецьку область);
- 1 батарея 1 гсадн на 2С19 26 арбр;
- 2 батарея 2С5 26 арбр;
- 1 батарея 1 дивізіону 55 арбр (діяла в р-ні Лисичанська та Попасної, на Луганськ не наступала);
- батарея 107 реап;
- дві батареї 2С3 та 6 БМ-21 1 отбр;
- дві батареї 2С3 та дві батареї БМ-21 24 омбр;
- батарея БМ-21 та декілька 2С3 30 омбр;
- батарея 2С3 128 гпбр;
- два дивізіони Д-30 80 аембр;
- взвод 2С3, мінбатр та ЗАВ 51 мбр, котрий був розподілений між 128 та 24 бригадами.
Польовий табір 1 тбр та стоянка 2С19 26 арбр.
К-сть артилерії в секторі змінювалося разом з ситуацією на фронті. Так, 1 липня 2014 року під час виконання завдань по нанесенню вогневого ураження НЗФ в р-ні Лисичанська було втрачено 6 МСТА-Б 55 арбр. Це сталося через спеку котра спричинила пожежу на позиціях артилерійського дивізіону 80 аембр (в 80-й бригаді є два дивізіони Д-30 - один у Львові, а інший в Чернівцях, в 3 батальйоні. В даному випадку під палюче око сонця потрапили Д-30 львівського 1 аемб). Десантники встигли вивезти Д-30, але почалася детонація БК до Д-30 котрі і знищили 6 МСТА-Б. Також батарея 2С19 в липні поїхала в Донецьку область в р-н міста Дебальцеве. Правда, наприклад, по Попасній працювали 2С3 17 тбр. Але я хочу розглянути бої навколо Луганського аеропорту та самого Луганська. Рубіжне, Северодонецьк та Лисичанськ на даний момент нас не хвилюють. Щодо мбр, гпбр, аембр та тбр:
- дві БТГр 24 мбр (1 та 3. Друга БТГр разом з батареєю БМ-21 та 2С3 поїхали на кордон);
- друга БТГр 30 омбр (1 та 3 були в Донецькій області);
- дві БТГр 128 гпбр (15 гпб та механізований батальйон зі своїми танками);
- третя БТГр 80 аембр;
- вся 1 тбр;
- після звільнення Слов'янська весь 8-й "полк" СпН ГУР МО;
- 24 БТрО "Айдар" (це єдиний виняток так, як "Айдар" зіграв велику роль в боях під Луганськом).
Думаю не буде якимось відкриттям, якщо скажу, що війна була лише біля Слов'янська. Всі боєздатні частини ЗСУ були зосереджені саме там. 80 аембр також воювала там. Саме вони, прикриваючи "Альфу", перші вступили в бій в АТО. Саме їхні БТРи першими заходили в Слов'янськ. Якщо бути точнішим, то саме 1 та 3 аемр 1 аемб діяли в цьому р-ні. В той час, як 2 аемр 1 батальйону на своїх БТРах зайняла Луганський аеропорт, котрий функціонував ще доволі довго. Маючи 10 БТРів десантники зайняли кругову оборону по зовнішньому кільцю оборони. Варто зазначити, що після того, як 8 квітня 2 рота зайняла аеропорт (позивний ротного "Марка") до них приєдналася і 3 рота 1 батальйону з 6 БТРами. Але 12 квітня бойовики захопили Слов'янськ і 6 БТРів, тобто 3 рота, висунулася під Слов'янськ і вже 13 квітня вони врятували бійців "Альфи", котрі потрапили у засідку.
3 рота під Слов'янськом.
22.05.14 колона 5 мр 2 мб 30 мбр потрапили в засідку під Рубіжним, де втратили людей та 5 БМП, декілька вантажівок. Після цього жодних просувань вперед не було. Лише 14.06 наші звільнили місто Щастя, а вже 17.06 стався кровопролитний бій на Металісті, де наші бійці понесли катастрофічні втрати.
Після цього наступальні дії в цьому р-ні припинилися. Спочатку бійці 30 мбр намагалися зайняти частину РЛС в р-ні Олександрівки, під Луганськом, а потім і бійці 80 бригади (3-й батальйон). Але в них цього не вийшло зробити. Тобто ми бачимо, що були лише три серйозні бойові зіткнення в секторі А до деблокади аеропорту: 22.05, 14.06, 17.06. Окрім цього, в травні, українські бійці взяли у полон більше 10 казаків в Новоайдарі. Все! Більше нічого. Безліч часу командування змарнувало. Рухаємося далі. Луганський аеропорт. Повітряний коридор. Дізнатися інформацію про дату, коли Іл-76 прилітали в летовище було найскладнішим. І я не впорався з цим у повній мірі. Очевидно, є помилки. Але ось що виходить:
- 04.05.14 прилетіли перші борти, котрий привіз 2 Зу-23-2 та 4 БМД-2 з 25 пдбр (разом з ними прилетіли і бійці РХБЗ, котрі привезли з собою 12 РПО "Рись" та 40 зарядів до них. Разом з ними і прилетів комбат 2 пдб, котрий командував своїми бійцям. Позивний "Трель"). До цього в аеропорту Луганська знаходилися місцеві бійці ВВ разом з 80 бригадою;
Перші борти. 4 травня 2014 року. Фото з форуму "militarizm".
- 05.06.14 - прилетіло два борти та доставили бійців розвідроти 1 отбр (16 бійців), саперів (16 бійців), мінбатр (6 120 мм мінометів) та 4 Зу-23-2 цієї ж бригади (скоріш за все, з ними і прилетів "Кобра" з 1 тбр - НШ зведеної групи по обороні луганського аеропорту). Але тут є одне "але" - о/с прилетів 12 червня;
05.06.14
Мінбатр 1 тбр.
- 11.06.14 -після того, як 3 рота брала участь в Слов'янській наступальній операції, в тому числі і обороні Артемівська, вони були відправлені в сектор "А". Прилетіло два борти. Два з яких привезли 6 БТРів 3 роти 1 бату (позивний ротного - "Борсук");
Бійці 3 роти перед вильотом в Чугуїві та після приземлення.
- 12.06.14 - прилетіло два борта і привезли особовий склад 1 тбр та продукти з БК;
- 14.06.14 - летіло 3 борти. Перший успішно сів і доставив в аеропорт ще 3 БМД-2 (по іншій версії там летіли лише люди про продукти). Другий віз також бійців 25 бригади та 3 БМД-2. Його збили. Третій борт, Ан-26, віз 80 бригаду і бійців рдв 2 пдб 25 пдбр. Його, на щастя, встигли розвернути і він полетів на Маріуполь. Так і закрилося повітряне сполучення.
Розгрузка другої "партії" БМД-2.
Безумовно, бортів було більше і вони возили БК та продовольчі запаси. Був епізод, коли в аеропорт, весною, прилетіла "Альфа". Побула там декілька днів і забравши з собою бійців ВВ полетіла. Отже, на 14.06 в аеропорту було 16 БТР-80, 7 БМД-2, 6 мінометів 120 калібру, 6 Зу-23-2 та декілька ГАЗ-66. Приблизно 350-370 бійців. Не густо. І вони знаходилися в повному оточенні.
ВВшники в аеропорту.
Після закриття повітряного мосту постачання оточеного угрупування відбувалося повітряним шляхом за допомогою Ан-26. Але порібно було рухатися вперед та звільняти населені пункти та деблоковувати аеропорт і розвивати наступ в напрямі кордону з РФ, де стояли наші війська.
Скинутий вантаж з Ан-26.
Отже, о 5-й ранку 13.07.14 колона зі складу 91 інженерного полку, бійців автобату ("Урали" на котрих встановлені ДШК), 3 БТГр 80 аембр разом з 1 ротою 1 БТГр (позивний ротного - "Тор") разом з батареями Д-30 цієї ж бригади (6 Д-30 1 батальйону зі Львова йшли в першій частині колони, а дві батареї Д-30 3 батальйону з Чернівців йшли в кінці другої частини колони), БТГр 15 гпбр 128 гпбр, танками 1 тбр з їхніми САУ 2С3, "Акації" 51 мбр та 2С5 26 арбр, реактивної батареї БМ-21 однієї з механізованих бригад та двох груп 8 опСпН (рухалися в дозорі. Командир 1-ї групи - "Халк", 2-ї - "Зубр") стартує з міста Щастя (туди вона проїхала по трасі з Оріхово, де був штаб) та доїжджає до Веселої гори. Був виявлений БП і розвідники почали оглядати його. Після цього о 7:10(!) колона знову рушила. Але тут сталася прикра несподіванка. Два БТРа 3 батальйону підірвалися на мінах, загинуло декілька десантників. Також була підбита БМП-2 128 гпбр котра була у відколікаючій групі. Підбив її замаскований танк. Всі живі, але були поранені.
Підірваний БТР-80.
Підбита 13.07.14 БМП-2 15 гпб.
Далі пропоную вам переглянути карту маршруту по котрому ЗСУ рухалися в Луганський аеропорт 13 та 21 липня. Нижче буду кидати скріншоти з карти аби не псувати загальну карту.
Маршрут колони.
Пройшовши шлях від Щастя до н.п. Жовте наші виявили там БП бойовиків із батальйону "Заря". Вони займали позиції на території колишньої частини ППО (С-200). Бойовики встигли його покинути. Далі під Олександрівськом наші бійці повинні були навести переправу через річку. 91-й полк почав наводити переправу і втратив один понтонний міст. Але через деякий час переправу навели та колона рушила далі. В самому ж н.п. був покинути БП бойовиків на котрому ще був теплий сніданок. Після цього колона рушила на Сабівку (так, на карті цього не позначено. Помилка), а звідти полями зайшли на околиці Ювілейного. Група "Халка" почала провіряти територію та заблукала. Жодної живої душі на даному н.п. не було. Всі поховалися по домівкам. Як тільки спецназівці вийшли на початок траси, то одразу помітили, як гусениці від важкої техніки "злизали" покриття асфальту. Вочевидь, сюдою їздила бронетехніка НЗФ. Але доволі швидко головний дозор зустрівся з початком колони, де Ковальчук, котрий її вів, дав команду взяти місцевого на борт БТРа аби той їх провів до аеропорту (геніальне планування операції і орієнтування на місцевості).
БМП-1 та танк 1 тбр в Сабівці.
Колона рушила на Гайове та Веселу Тарасівку. В р-ні дач в Гайовому головний дозор 8 полку помітив автомобіль з причепом в котрому знаходився 82 мм міномет. Відстань була доволі близька, 300 метрів, спецназівці запросили дозволу на відкриття вогню, але не отримали його. Бойовики втекли. Танку, котрий очолював колону, також було відмовлено у відкритті вогню. Червоний - рух колони, коричневий - маршрут по котрому тікали бойовики. У Веселій Тарасовці наші знищили польовий аеродром. Правда там нікого не було.
Неподалік Артемівського р-ну Луганська розташований найвищий терикон в Луганській області, а трохи далі ще два терикони, котрі формують заїзд у впадину (рельєф в Луганській області доволі специфічний). Назвемо ці "ворота" "цицьками". Саме в цих "цицьках" був розташований БП бойовиків. Як тільки дозор колони помітив БП, а вони їх, два чорні джипи швидко втекли звідти. Далі на БП появився бус Vito та Skoda Octavia. Булат 1 тбр відкрив по ним вогонь та знищив їх, але особовий склад бойовиків встиг покинути машини. "2х" синє - знищені автівки, "2х" жовте - місце, де стояли два джипи та маршрут по якому вони втекли.
Засідка. Перше бойове зіткнення. Якраз перед заїздом в цю впадину почався обстріл колони зі стрілецької зброї, гранотометів, АГС та ПТКР. Підбили дозорний танк 1 тбр. Саме він знищив дві автівки бойовиків. Ракета з ПТКР влучила в танк, загинув механік-водій Іван Дусь. Під час засідки в кулеметника з групи "Халка" (йому було 18 років) почалася паніка і зі словами "Я єбав це все, я звільняюся" впав в ступор. Довелося декілька разів дати по фізіономії аби той прийшов до тями. "Халк", командир групи, пострілами з 4-х РПГ знищив кулеметну точку бойовиків, але і сам отримав контузію. Під час цієї засідки отримав поранення і командир другої групи, "Зубр". Куля влучила в ногу. Наші бійці відкрили вогонь з АГС та подавили вогневі точки противника. Колона рухається далі.
Афганські пейзажі в секторі "А".
Рухаючися трасою в перший БТР влучає снаряд від РПГ-7, БТР загорівся. Ковальчук вирішив рухатися по трасі, де, власне, і нема багато місця для маневрів. Після того як БТР підбили він дав команду танку відсунути його, команду було виконано. Але тут в механіка-водія наступив ступор і він відмовився їхати (це при тому, що він очолював колону). ЗіЛ-131, котрий йшов позаду БТРа та віз БК, також підбили. Загинуло 4 бійців. Колона зупинилися. Бійці зайняли кругову оборону та ведуть вогонь у всі сторони. Горять поля. Пройшовши ще 200 метрів Ковальчук отримав кульове поранення. Але, тим не менше, частина бронегрупи проривається в аеропорт звідти. А саме: 5 Т-64БМ, 6 Д-30 (львівські), велика к-сть ескаваторів, один КамАЗ з танковими снарядами, 5 БТР-80 та декілька БМП-2 128 гпбр. В аеропорт прорвався Зубанич, комбат 15 гпб, Ковальчук та командр 1 батальйону 80 бригади з позивним "Озеро".
Палаючі поля та БТР 80 аембр.
Після того як колону зупинили вона була змушена розвернутися і їхати назад. Ось така успішна операція. Було допущено цілий ряд помилок як і вищим командуванням на рівні планування операції, так і на рівні командирів батальйонів, котрі вели свої групи. Інженери не змогли навести вчасно переправу. Територію, котру наші контролювали, не перевірили на наявність мін. Як результат, підірвано 2 БТР-80 та загиблі бійці. На штабній карті дерев'яний міст був позначений як такий, що витримує 3 тонни. Доволі міцне дерево. Чи не так? В р-ні Сабівки був дерев'яний міст, почали зводити переправу. І одразу прилетів "Град", втратили один понтонний міст. Але згодом розвідники помітили бетонний міст на котрому лежала перешкода. Дали команду танку і він відсунув її в сторону. Перевірили на наявність мін. Мін не було виявлено. Бойовики якось дізналися про маршрут колони наших бійців і встигли окопати/замаскувати декілька танків в полі, але група 8 опСпН вчасно це помітила і колона змінила маршрут.
Міст в Сабівці.
Людина, котра слідкує за перебігом БД на Донбасі із самого початку знає, що більшість ББМ, танків, артилерії та о/с були в "ДНР" (хоч і йшли вони всі через Луганську область). І мені складно уявити що б могло бути з величезною колоною ЗСУ котра налічувала більше 70 одиниць техніки, якщо б НЗФ нормально окопалися та мали б більше сил за засобів. Це був би розгром. В наступній частині я спробую описати про другу спробу деблокади летовища, звільнення Георгіївки, Лутугіно. Наші втрати склали 8 загиблих та 15 поранених. Про втрати противника сказати нічого не можу. З їхньої сторони були такі загони бойовиків, як "Заря", 2-й казачий батальйон, осетини та, можливо, ГБР.
Рух бронегрупи.
13 липня 2014 року. Прорив в аеропорт.
Це продовження циклу "Злочин і кара". Написане мною являється моєю думкою, де, безумовно, є помилки котрі я буду редагувати. Це чорновий варіант.
Сектор "А". Луганщина. Липень 14-го. В даному матеріалі хотілося б розкрити таку невисвітлену тему, як деблокада Луганського аеропорту. Взагалі Луганщина - біла пляма про котру мало хто щось пише. В той час, як Донецьку область поділили на декілька секторів, в Луганській був лише один сектор - "А". Отже, перш за все хотілося б написати які сили та засоби були в даному секторі на період червня-липня найгарячішої кампанії нашої війни. БТрО на цьому етапі війни не буду враховувати. Почну з артилерії (включаючи артилерійські підрозділи м/гпбр, аембр та тбр):
- 3 батареї БМ-27 27 реап (7, 9 та 6 батареї. 7 батарея після оголошення першого червневого перемир'я поїхала в Донецьку область);
- 1 батарея 1 гсадн на 2С19 26 арбр;
- 2 батарея 2С5 26 арбр;
- 1 батарея 1 дивізіону 55 арбр (діяла в р-ні Лисичанська та Попасної, на Луганськ не наступала);
- батарея 107 реап;
- дві батареї 2С3 та 6 БМ-21 1 отбр;
- дві батареї 2С3 та дві батареї БМ-21 24 омбр;
- батарея БМ-21 та декілька 2С3 30 омбр;
- батарея 2С3 128 гпбр;
- два дивізіони Д-30 80 аембр;
- взвод 2С3, мінбатр та ЗАВ 51 мбр, котрий був розподілений між 128 та 24 бригадами.
Польовий табір 1 тбр та стоянка 2С19 26 арбр.
К-сть артилерії в секторі змінювалося разом з ситуацією на фронті. Так, 1 липня 2014 року під час виконання завдань по нанесенню вогневого ураження НЗФ в р-ні Лисичанська було втрачено 6 МСТА-Б 55 арбр. Це сталося через спеку котра спричинила пожежу на позиціях артилерійського дивізіону 80 аембр (в 80-й бригаді є два дивізіони Д-30 - один у Львові, а інший в Чернівцях, в 3 батальйоні. В даному випадку під палюче око сонця потрапили Д-30 львівського 1 аемб). Десантники встигли вивезти Д-30, але почалася детонація БК до Д-30 котрі і знищили 6 МСТА-Б. Також батарея 2С19 в липні поїхала в Донецьку область в р-н міста Дебальцеве. Правда, наприклад, по Попасній працювали 2С3 17 тбр. Але я хочу розглянути бої навколо Луганського аеропорту та самого Луганська. Рубіжне, Северодонецьк та Лисичанськ на даний момент нас не хвилюють. Щодо мбр, гпбр, аембр та тбр:
- дві БТГр 24 мбр (1 та 3. Друга БТГр разом з батареєю БМ-21 та 2С3 поїхали на кордон);
- друга БТГр 30 омбр (1 та 3 були в Донецькій області);
- дві БТГр 128 гпбр (15 гпб та механізований батальйон зі своїми танками);
- третя БТГр 80 аембр;
- вся 1 тбр;
- після звільнення Слов'янська весь 8-й "полк" СпН ГУР МО;
- 24 БТрО "Айдар" (це єдиний виняток так, як "Айдар" зіграв велику роль в боях під Луганськом).
Думаю не буде якимось відкриттям, якщо скажу, що війна була лише біля Слов'янська. Всі боєздатні частини ЗСУ були зосереджені саме там. 80 аембр також воювала там. Саме вони, прикриваючи "Альфу", перші вступили в бій в АТО. Саме їхні БТРи першими заходили в Слов'янськ. Якщо бути точнішим, то саме 1 та 3 аемр 1 аемб діяли в цьому р-ні. В той час, як 2 аемр 1 батальйону на своїх БТРах зайняла Луганський аеропорт, котрий функціонував ще доволі довго. Маючи 10 БТРів десантники зайняли кругову оборону по зовнішньому кільцю оборони. Варто зазначити, що після того, як 8 квітня 2 рота зайняла аеропорт (позивний ротного "Марка") до них приєдналася і 3 рота 1 батальйону з 6 БТРами. Але 12 квітня бойовики захопили Слов'янськ і 6 БТРів, тобто 3 рота, висунулася під Слов'янськ і вже 13 квітня вони врятували бійців "Альфи", котрі потрапили у засідку.
3 рота під Слов'янськом.
22.05.14 колона 5 мр 2 мб 30 мбр потрапили в засідку під Рубіжним, де втратили людей та 5 БМП, декілька вантажівок. Після цього жодних просувань вперед не було. Лише 14.06 наші звільнили місто Щастя, а вже 17.06 стався кровопролитний бій на Металісті, де наші бійці понесли катастрофічні втрати.
Після цього наступальні дії в цьому р-ні припинилися. Спочатку бійці 30 мбр намагалися зайняти частину РЛС в р-ні Олександрівки, під Луганськом, а потім і бійці 80 бригади (3-й батальйон). Але в них цього не вийшло зробити. Тобто ми бачимо, що були лише три серйозні бойові зіткнення в секторі А до деблокади аеропорту: 22.05, 14.06, 17.06. Окрім цього, в травні, українські бійці взяли у полон більше 10 казаків в Новоайдарі. Все! Більше нічого. Безліч часу командування змарнувало. Рухаємося далі. Луганський аеропорт. Повітряний коридор. Дізнатися інформацію про дату, коли Іл-76 прилітали в летовище було найскладнішим. І я не впорався з цим у повній мірі. Очевидно, є помилки. Але ось що виходить:
- 04.05.14 прилетіли перші борти, котрий привіз 2 Зу-23-2 та 4 БМД-2 з 25 пдбр (разом з ними прилетіли і бійці РХБЗ, котрі привезли з собою 12 РПО "Рись" та 40 зарядів до них. Разом з ними і прилетів комбат 2 пдб, котрий командував своїми бійцям. Позивний "Трель"). До цього в аеропорту Луганська знаходилися місцеві бійці ВВ разом з 80 бригадою;
Перші борти. 4 травня 2014 року. Фото з форуму "militarizm".
- 05.06.14 - прилетіло два борти та доставили бійців розвідроти 1 отбр (16 бійців), саперів (16 бійців), мінбатр (6 120 мм мінометів) та 4 Зу-23-2 цієї ж бригади (скоріш за все, з ними і прилетів "Кобра" з 1 тбр - НШ зведеної групи по обороні луганського аеропорту). Але тут є одне "але" - о/с прилетів 12 червня;
05.06.14
Мінбатр 1 тбр.
- 11.06.14 -після того, як 3 рота брала участь в Слов'янській наступальній операції, в тому числі і обороні Артемівська, вони були відправлені в сектор "А". Прилетіло два борти. Два з яких привезли 6 БТРів 3 роти 1 бату (позивний ротного - "Борсук");
Бійці 3 роти перед вильотом в Чугуїві та після приземлення.
- 12.06.14 - прилетіло два борта і привезли особовий склад 1 тбр та продукти з БК;
- 14.06.14 - летіло 3 борти. Перший успішно сів і доставив в аеропорт ще 3 БМД-2 (по іншій версії там летіли лише люди про продукти). Другий віз також бійців 25 бригади та 3 БМД-2. Його збили. Третій борт, Ан-26, віз 80 бригаду і бійців рдв 2 пдб 25 пдбр. Його, на щастя, встигли розвернути і він полетів на Маріуполь. Так і закрилося повітряне сполучення.
Розгрузка другої "партії" БМД-2.
Безумовно, бортів було більше і вони возили БК та продовольчі запаси. Був епізод, коли в аеропорт, весною, прилетіла "Альфа". Побула там декілька днів і забравши з собою бійців ВВ полетіла. Отже, на 14.06 в аеропорту було 16 БТР-80, 7 БМД-2, 6 мінометів 120 калібру, 6 Зу-23-2 та декілька ГАЗ-66. Приблизно 350-370 бійців. Не густо. І вони знаходилися в повному оточенні.
ВВшники в аеропорту.
Після закриття повітряного мосту постачання оточеного угрупування відбувалося повітряним шляхом за допомогою Ан-26. Але порібно було рухатися вперед та звільняти населені пункти та деблоковувати аеропорт і розвивати наступ в напрямі кордону з РФ, де стояли наші війська.
Скинутий вантаж з Ан-26.
Отже, о 5-й ранку 13.07.14 колона зі складу 91 інженерного полку, бійців автобату ("Урали" на котрих встановлені ДШК), 3 БТГр 80 аембр разом з 1 ротою 1 БТГр (позивний ротного - "Тор") разом з батареями Д-30 цієї ж бригади (6 Д-30 1 батальйону зі Львова йшли в першій частині колони, а дві батареї Д-30 3 батальйону з Чернівців йшли в кінці другої частини колони), БТГр 15 гпбр 128 гпбр, танками 1 тбр з їхніми САУ 2С3, "Акації" 51 мбр та 2С5 26 арбр, реактивної батареї БМ-21 однієї з механізованих бригад та двох груп 8 опСпН (рухалися в дозорі. Командир 1-ї групи - "Халк", 2-ї - "Зубр") стартує з міста Щастя (туди вона проїхала по трасі з Оріхово, де був штаб) та доїжджає до Веселої гори. Був виявлений БП і розвідники почали оглядати його. Після цього о 7:10(!) колона знову рушила. Але тут сталася прикра несподіванка. Два БТРа 3 батальйону підірвалися на мінах, загинуло декілька десантників. Також була підбита БМП-2 128 гпбр котра була у відколікаючій групі. Підбив її замаскований танк. Всі живі, але були поранені.
Підірваний БТР-80.
Підбита 13.07.14 БМП-2 15 гпб.
Далі пропоную вам переглянути карту маршруту по котрому ЗСУ рухалися в Луганський аеропорт 13 та 21 липня. Нижче буду кидати скріншоти з карти аби не псувати загальну карту.
Маршрут колони.
Пройшовши шлях від Щастя до н.п. Жовте наші виявили там БП бойовиків із батальйону "Заря". Вони займали позиції на території колишньої частини ППО (С-200). Бойовики встигли його покинути. Далі під Олександрівськом наші бійці повинні були навести переправу через річку. 91-й полк почав наводити переправу і втратив один понтонний міст. Але через деякий час переправу навели та колона рушила далі. В самому ж н.п. був покинути БП бойовиків на котрому ще був теплий сніданок. Після цього колона рушила на Сабівку (так, на карті цього не позначено. Помилка), а звідти полями зайшли на околиці Ювілейного. Група "Халка" почала провіряти територію та заблукала. Жодної живої душі на даному н.п. не було. Всі поховалися по домівкам. Як тільки спецназівці вийшли на початок траси, то одразу помітили, як гусениці від важкої техніки "злизали" покриття асфальту. Вочевидь, сюдою їздила бронетехніка НЗФ. Але доволі швидко головний дозор зустрівся з початком колони, де Ковальчук, котрий її вів, дав команду взяти місцевого на борт БТРа аби той їх провів до аеропорту (геніальне планування операції і орієнтування на місцевості).
БМП-1 та танк 1 тбр в Сабівці.
Колона рушила на Гайове та Веселу Тарасівку. В р-ні дач в Гайовому головний дозор 8 полку помітив автомобіль з причепом в котрому знаходився 82 мм міномет. Відстань була доволі близька, 300 метрів, спецназівці запросили дозволу на відкриття вогню, але не отримали його. Бойовики втекли. Танку, котрий очолював колону, також було відмовлено у відкритті вогню. Червоний - рух колони, коричневий - маршрут по котрому тікали бойовики. У Веселій Тарасовці наші знищили польовий аеродром. Правда там нікого не було.
Неподалік Артемівського р-ну Луганська розташований найвищий терикон в Луганській області, а трохи далі ще два терикони, котрі формують заїзд у впадину (рельєф в Луганській області доволі специфічний). Назвемо ці "ворота" "цицьками". Саме в цих "цицьках" був розташований БП бойовиків. Як тільки дозор колони помітив БП, а вони їх, два чорні джипи швидко втекли звідти. Далі на БП появився бус Vito та Skoda Octavia. Булат 1 тбр відкрив по ним вогонь та знищив їх, але особовий склад бойовиків встиг покинути машини. "2х" синє - знищені автівки, "2х" жовте - місце, де стояли два джипи та маршрут по якому вони втекли.
Засідка. Перше бойове зіткнення. Якраз перед заїздом в цю впадину почався обстріл колони зі стрілецької зброї, гранотометів, АГС та ПТКР. Підбили дозорний танк 1 тбр. Саме він знищив дві автівки бойовиків. Ракета з ПТКР влучила в танк, загинув механік-водій Іван Дусь. Під час засідки в кулеметника з групи "Халка" (йому було 18 років) почалася паніка і зі словами "Я єбав це все, я звільняюся" впав в ступор. Довелося декілька разів дати по фізіономії аби той прийшов до тями. "Халк", командир групи, пострілами з 4-х РПГ знищив кулеметну точку бойовиків, але і сам отримав контузію. Під час цієї засідки отримав поранення і командир другої групи, "Зубр". Куля влучила в ногу. Наші бійці відкрили вогонь з АГС та подавили вогневі точки противника. Колона рухається далі.
Афганські пейзажі в секторі "А".
Рухаючися трасою в перший БТР влучає снаряд від РПГ-7, БТР загорівся. Ковальчук вирішив рухатися по трасі, де, власне, і нема багато місця для маневрів. Після того як БТР підбили він дав команду танку відсунути його, команду було виконано. Але тут в механіка-водія наступив ступор і він відмовився їхати (це при тому, що він очолював колону). ЗіЛ-131, котрий йшов позаду БТРа та віз БК, також підбили. Загинуло 4 бійців. Колона зупинилися. Бійці зайняли кругову оборону та ведуть вогонь у всі сторони. Горять поля. Пройшовши ще 200 метрів Ковальчук отримав кульове поранення. Але, тим не менше, частина бронегрупи проривається в аеропорт звідти. А саме: 5 Т-64БМ, 6 Д-30 (львівські), велика к-сть ескаваторів, один КамАЗ з танковими снарядами, 5 БТР-80 та декілька БМП-2 128 гпбр. В аеропорт прорвався Зубанич, комбат 15 гпб, Ковальчук та командр 1 батальйону 80 бригади з позивним "Озеро".
Палаючі поля та БТР 80 аембр.
Після того як колону зупинили вона була змушена розвернутися і їхати назад. Ось така успішна операція. Було допущено цілий ряд помилок як і вищим командуванням на рівні планування операції, так і на рівні командирів батальйонів, котрі вели свої групи. Інженери не змогли навести вчасно переправу. Територію, котру наші контролювали, не перевірили на наявність мін. Як результат, підірвано 2 БТР-80 та загиблі бійці. На штабній карті дерев'яний міст був позначений як такий, що витримує 3 тонни. Доволі міцне дерево. Чи не так? В р-ні Сабівки був дерев'яний міст, почали зводити переправу. І одразу прилетів "Град", втратили один понтонний міст. Але згодом розвідники помітили бетонний міст на котрому лежала перешкода. Дали команду танку і він відсунув її в сторону. Перевірили на наявність мін. Мін не було виявлено. Бойовики якось дізналися про маршрут колони наших бійців і встигли окопати/замаскувати декілька танків в полі, але група 8 опСпН вчасно це помітила і колона змінила маршрут.
Міст в Сабівці.
Людина, котра слідкує за перебігом БД на Донбасі із самого початку знає, що більшість ББМ, танків, артилерії та о/с були в "ДНР" (хоч і йшли вони всі через Луганську область). І мені складно уявити що б могло бути з величезною колоною ЗСУ котра налічувала більше 70 одиниць техніки, якщо б НЗФ нормально окопалися та мали б більше сил за засобів. Це був би розгром. В наступній частині я спробую описати про другу спробу деблокади летовища, звільнення Георгіївки, Лутугіно. Наші втрати склали 8 загиблих та 15 поранених. Про втрати противника сказати нічого не можу. З їхньої сторони були такі загони бойовиків, як "Заря", 2-й казачий батальйон, осетини та, можливо, ГБР.
Рух бронегрупи.