Щось зовсім розклеююсь....

[eve_link_a]

На моєму достатньо довгому віці зустрічались мені у більшості люди, з якими відвертою на всі 100% не була ніколи....ну і це зрозуміло у більшості випадків. Інколи бути відвертим небезпечно, інколи просто не потрібно. Страшно бути відвертою, бо тебе можуть не зрозуміти, осудити, або й взагалі сприйняти неправильно. Та все ж були і люди, які знали, чим дихаю і як живу.....і везло, що ці люди зрозуміли мене, а я вже старалась максимально відповідати їм тим же.
І тому удар від однісінької людини, яка знає що ти таке, зносити майже нестерпно....особливо коли удари ці наносяться знанням моєї сутності, реакцій....ну і взагалі, фактів про мене.
Цікаво, однак, що інші вважають, чи потрібно бути так близько-близько.....чи вартує відкриватись, чи може це тільки мені в кінці всього трапилась людина, що просто не зрозуміла мене....або і я її. Може то все надумане....
Одним словом - розклеююсь....