Не приречені

Jan 20, 2014 13:50

Люди не сплять, вивчають право,
Йдуть на роботу, читають новини.
Країною бродить привид Мао,
Босий, неголений культ провини.

Ступає нечутно, притишеним кроком
Ніби не вірить, що за вікном
Епоха, сказитись, айфоно-бароко,
Новітніх систем та моральних норм.

Ступає землею слов’янських народів,
Хитро примружені східні очиці -
Із пелени бабусі Європи
Скалить зуби азіатська вовчиця.

Загнали себе в політичне гетто
Межа реальності зникла за грою,
З постаментів летять трухлі портрети
Збиваючи з ніг справжніх героїв.

Сьогодні вночі не спиться нікому,
Ментальні грати, шалена втома.
Здоровий глузд поза законом,
Пульс народу падає в кому.

Подібних ночей вже було і ще буде,
Люті шакали гострять ікла
Ситі заброди безпечно забули,
Про вовкодавів, воїнів світла.

Немічний привид в древній агонії
Немає шансів, інше ж століття.
Інші люди, не та територія,
А йому ще в пеклі вічно горіти.

Зникає як тінь, у світлі вогнів,
Нічних спалахів кривавої втечі.
Без страху в очах, лиш відчай і гнів,
Ми дійсно народ, і ми не приречені.


поезія, мрієносець

Previous post Next post
Up