Пеуно буду продовжувати історійки про мандри...
Отже, Швеція. Куди ми приплили на паромі (при слові паром у мене часто билось серце перед поїздкою, бо цей вид транспорту був для мене як космічний корабль). Наш паромчик до Стокгольму був найбільшим у Балтиці, і майже без ексцесів (я параїночка перед тим познайомилися з усіма його характеристиками в Вікі. Випадіння за борт людини і маленька пожежа не вважаються критичними). Чудо людської думки у розмір з 15поверховий будинок
Цілу ніч я контролювала вібрацію на паромі. Є вібрація від двигунів - значить ми ще не тонемо. Таки не потонули.
Прибули в славний Стогкольм, який знаходиться на 14 островах-півостровах і на озері Меларен
Ратуша. Тут розписують геїв. Буеееее
Походили, повалялися на лавочках. Дехто не забував кривлятися
І головне не пропустити сфотографуватися на фоні голої бронзової сраки
А ше ці шведи (зовсім не низенькі чоловічки) дуже законослухняні, одна пані ніяк не могла второпати як ми можемо їхати автобусом єврокласу і не бути прищепленими пасками безпеки. От ми бандити.
Менше з тим, з Стокгольму я привезла собі футболку з прізвищем чистокровного шведа Ібрагімовіча.
У мене з цієї поїздки буде колекція фотографій з чувачками зі зброєю. Ну а може в мене такий фетиш
Пам"ятник зробили, а вуйка там не поховали
Стокгольмці п'ють воду якраз з оцього озерця. З нашого міського - я би тільки жабуриння могла наїстися
Стокгольм - королівське місто, з величними традицями монархії. І монарха тут люблять, незважаючи на його фортелі і зради ( по секрету - він любить вечірки з роздяганням)
Рицарська базиліка.
І наостанок, з любов'ю зі Стокгольму.
Мінуси:
не зустріла Карлсона, не поїла чогось з місцевої кухні і не потрапила в їх зоопарк. Прийдеться вернутись.
На злобу дня. В Армстронга відібрали титули. Сукі.